ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ
І ПІДПРИЄМНИЦТВА
 
Л И С Т
 
N 1-222/3744 від 06.10.2000 м.Київ
 
 
 
 

Про розгляд листа щодо податку на додану вартість при перевезенні пасажирів залізничним транспортом

 
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист громадської організації "Ліга підприємців Харківщини" від 13 вересня 2000 року N 714-00/20 і надсилає в Державну податкову адміністрацію України для вирішення поставлених питань по суті.
Підпунктом 3.2.3 статті 3 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість" визначено, що операції з надання послуг зі страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування" від 07.03.96 р. N 85/96-ВР (85/96-ВР) , не є об'єктом оподаткування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.
Пов'язувати норму Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) із статтею 2 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , на нашу думку, є некоректним, оскільки в Законі України "Про податок на додану вартість" не сказано, що норма цього Закону поширюється тільки на тих осіб, у яких предметом безпосередньої діяльності є лише страхування.
Отже, включення в базу оподаткування податком на додану вартість платежів з обов'язкового страхування пасажирів на транспорті Держпідприємництва вважає неправомірним.
Виходячи з викладеного, Держпідприємництва просить Державну податкову адміністрацію України переглянути лист від 31.07.2000 р. N 4331/6/16-1220-26 (v4331225-00) "Про податок на додану вартість при перевезенні пасажирів залізничним транспортом".
Про результати перегляду вказаного листа просимо повідомити Держпідприємництва і заявника.
 
Голова О.Кужель "Податки та бухгалтерський облік", N 71, жовтень, 2000 р.