Державній податковій

адміністрації України

Держкомпідприємництво, на виконання доручення Першого віце-прем'єр-міністра України О.Турчинова від 18.11.2008 за N 56231/1/1-08, а також додатково до свого попереднього листа від 10.04.2008 за N 3110 повідомляє наступне.

Відносно порушеного Вами питання щодо законності розташування за однією і тією ж самою адресою двох або більше суб'єктів господарювання перш за все слід зазначити, що заборони на це чинним законодавством України наразі не встановлено.

В той же час за даними ДПА України згідно листа від 30.09.2008 за N 14059/5/29-1016, за адресами масової реєстрації станом на зазначену дату було зареєстровано 62,5 тис. юридичних осіб, з яких більше 60 відсотків не звітують або звітують про відсутність будь-якої господарської діяльності.

Однак звертаємо увагу, що на підставі аналізу скарг на дії ДПА України, що надходять до Держкомпідприємництва, в тому числі й звернення Київської міської державної адміністрації від 27.08.2008 за N 032-290, можна зазначити, що відсоток суб'єктів господарювання, які не подають податкової звітності є майже несуттєвим, а подача звітності про відсутність господарської діяльності, принаймні на початкових етапах діяльності підприємства, ще аж ніяк не може говорити про зловживання у сфері оподаткування.

Крім того, просимо взяти до уваги, що у Верховній Раді України, з 24.07.2008, знаходиться на розгляді внесений Урядом проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств" (реєстраційний N 3011). Відповідно до нього при внесенні змін до відомостей про юридичну особу, які містяться у Єдиному державному реєстрі відносно її місцезнаходження, крім всіх інших передбачених законом документів, додатково подаватиметься завірена в установленому порядку копія документа, що передбачає здійснення передачі юридичній особі у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, договір про спільну діяльність тощо). Даний законопроект, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16.12.2008 N 669-VI (669-17) є прийнятим за основу у першому читанні.

Щодо законності діяльності організацій, створених відповідно до статті 10 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) (мереж бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо), вважаємо за необхідне довести до Вашого відома наступне.

Метою державної підтримки малого підприємництва, згідно із статтею 4 згаданого вище Закону (2063-14) є, зокрема, сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства, а також формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) встановлено, що державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо. Перелік завдань, визначених для таких організацій частиною другою цієї ж статті не виключає надання ними, в умовах відсутності доступних приміщень, допомоги в розміщенні суб'єктів господарювання, в тому числі й за своєю адресою. Потреба у отриманні останніми зокрема таких послуг виникає особливо у столичному регіоні, де, як відомо, існують найбільші в державі складнощі із отриманням (купівлею або орендою) вільних приміщень (згідно даних ДПА України, відповідно до листа від 13.11.2008 за N 851/3/29-2010, саме місто Київ фігурує у всіх повідомлених ДПА України випадках розміщення за однією і тією ж самою адресою двох та більше суб'єктів господарювання).

В той же час не можна не відзначити, що розміщення за однією і тією ж самою адресою двох та більше юридичних осіб, в свою чергу, тягне за собою певні особливості під час їх обліку та контролю з боку держави.

Однак, враховуючи вимоги Першої директиви Ради ЄС "Про координацію гарантій (застережних заходів), які вимагаються країнами-членами від компаній в рамках контексту другого абзацу Статті 58 Договору для захисту інтересів членів та інших з перспективою зробити такі гарантії однаковими в усьому Співтоваристві" від 9 березня 1968 року N 68/151/ЄЕС (994_453) та з огляду на положення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженої Законом України від 21.12.2000 N 2157-III (2157-14) , а також задля запобігання створенню додаткових та суттєвих перешкод законослухняним громадянам під час започаткування ними власних справ, які, зрештою, становитимуть одне із головних джерел формування сталого середнього класу та міцної економіки країни, Держкомпідприємництво вважає зусилля держави по розробці, в разі необхідності, дещо відмінних від вже існуючих форм обліку та контролю адміністративних підходів до таких суб'єктів господарювання вартими загального результату.

Так, наприклад, підпунктом 8 пункту 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 N 778 (778-2007-п) , робота по розробці проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань визначення форм та методів проведення планових і позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням податкового, бюджетного та іншого законодавства віднесена до переліку завдань ДПА України.

Держкомпідприємництво, зі свого боку, гарантує ДПА України у даному напрямку своє повне сприяння.

Зокрема, з метою забезпечення якнайбільшого сприяння розвитку даної інфраструктури в умовах світової фінансової кризи з боку держави, пропонуємо підтримати пропозицію Держкомпідприємництва, висловлену у листі до Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 за N 8457 (копія додається), щодо законодавчого визначення поняття "зареєстрований офіс", практика використання якого показала високу ефективність у багатьох країнах Європейського Союзу. Зазначене, в тому числі, вирішить і більшість порушених Вами проблемних питань щодо обліку та контролю суб'єктів господарювання.

Також, з огляду на відсутність у чинному законодавстві України конкретно визначеної відповідальності, передбаченої статтею 53 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) за внесення особами до установчих або інших документів, що подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, просимо підтримати також і пропозицію Держкомпідприємництва щодо встановлення такої відповідальності на законодавчому рівні, зокрема, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) .

Звертаємо увагу на те, що ані Положенням про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 N 667 (667-2007-п) , ані будь-якою іншою нормою чинного законодавства Держкомпідприємництву не надано права перевірки достовірності відомостей про юридичних осіб, що подаються їх засновниками державному реєстратору, в тому числі й даних про їх місцезнаходження.

Натомість, функції із проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового (попереднього) слідства в межах своєї компетенції, передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами правопорушень тощо, згідно із підпунктами 9, 10 та 22 пункту 4 вищезгаданого Положення про ДПА України (667-2007-п) , належить до компетенції останньої.