Стосовно законності дій Державної податкової адміністрації України щодо суб'єктів господарювання, розміщених за так званими "адресами масової реєстрації"

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держкомпідприємництво) як орган, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 N 667 (667-2007-п) забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва та є спеціально уповноваженим органом, зокрема, з питань державної реєстрації та державної регуляторної політики, опрацював Ваше звернення від 27.03.2009 щодо законності розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання та дій щодо цього Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Стосовно порушеного Вами питання щодо законності розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання Держкомпідприємництво листом до Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 за N 8454/0/2-08 (v8454563-08) , листом до Верховної Ради України від 10.04.2009 за N 3984/0/2-09 (v3984563-09) та листами до ДПА України від 01.12.2008 за N 10097/0/2-08 (v1009563-08) та від 26.03.2009 за N 3248/0/2-09 (v3248563-09) (копії листів додаються) вже висловлювало свою принципову позицію.

Щодо законності розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання

Так, по-перше, чинним законодавством України не встановлено заборони на розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання.

За даними ДПА України згідно її листа від 30.09.2008 за N 14059/5/29-1016 за адресами так званої "масової реєстрації" станом на зазначену дату було зареєстровано 62,5 тис. юридичних осіб, з яких більше 60 відсотків не звітують або звітують про відсутність будь-якої господарської діяльності.

В той же час, на підставі аналізу скарг на дії ДПА України, що надходять до Держкомпідприємництва, в тому числі й звернення Київської міської державної адміністрації від 27.08.2008 за N 032-290, встановлено, що відсоток суб'єктів господарювання, які не подають податкової звітності, є майже несуттєвим, а подача звітності про відсутність господарської діяльності, принаймні на початкових етапах діяльності підприємства, ще аж ніяк не може говорити про зловживання у сфері оподаткування.

Щодо законності діяльності організацій, створених відповідно до статті 10 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) (мереж бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо)

По-друге, метою державної підтримки малого підприємництва, згідно із статтею 4 згаданого вище Закону (2063-14) , є, зокрема, сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства, а також формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (2063-14) встановлено, що державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо. Перелік завдань, визначених для таких організацій частиною другою цієї ж статті не виключає надання ними, в умовах відсутності доступних приміщень, допомоги в розміщенні суб'єктів господарювання, в тому числі й на умовах обслуговування за своєю адресою. Потреба у одержанні останніми таких послуг виникає особливо у тих регіонах, де існують складнощі із отриманням (купівлею або орендою) вільних приміщень.

Разом із цим, не можна не відзначити, що розміщення за однією адресою двох та більше юридичних осіб, в свою чергу, тягне за собою певні особливості їх обліку та здійснення контролю з боку держави.

Однак, враховуючи вимоги Першої директиви Ради ЄС "Про координацію гарантій (застережних заходів), які вимагаються країнами-членами від компаній в рамках контексту другого абзацу Статті 58 Договору для захисту інтересів членів та інших з перспективою зробити такі гарантії однаковими в усьому Співтоваристві" від 9 березня 1968 року N 68/151/ЄЕС (994_453) та з огляду на положення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженої Законом України від 21.12.2000 N 2157-III (2157-14) , а також задля запобігання створенню додаткових та суттєвих перешкод законослухняним громадянам під час започаткування ними власних справ, які, зрештою, становитимуть одне із головних джерел формування сталого середнього класу та міцної економіки країни, Держкомпідприємництво вважає зусилля держави по розробці, в разі необхідності, дещо відмінних від вже існуючих форм обліку та контролю адміністративних підходів до таких суб'єктів господарювання вартими очікуваного результату.

Нагадуємо, що підпунктом 8 пункту 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 N 778 (778-2007-п) , робота по розробці проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань визначення форм та методів проведення планових і позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням податкового, бюджетного та іншого законодавства віднесена до переліку завдань ДПА України.

В той же час, з метою забезпечення якнайбільшого сприяння розвитку інфраструктури малого підприємництва з боку держави, особливо в умовах світової фінансової кризи, та остаточного вирішення можливих проблемних питань з обліку та контролю суб'єктів господарювання, Держкомпідприємництво, листами до ДПА України від 01.12.2008 за N 10097/0/2-08 (v1009563-08) , від 26.03.2009 за N 3248/0/2-09 (v3248563-09) та листом до Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України від 10.04.2009 за N 3984/0/2-09 (v3984563-09) запропонувало підтримати пропозицію Держкомпідприємництва, висловлену ним у листі до Кабінету Міністрів України від 03.10.2008 за N 8457/0/2-08, щодо доцільності законодавчого визначення поняття "зареєстрований офіс", практика використання якого показала високу ефективність у багатьох країнах Європейського Союзу.

Одночасно, Держкомпідприємництво листом від 26.03.2009 за N 3248/0/2-09 (v3248563-09) повідомило ДПА України про повну підтримку позиції Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), висловлену ним у листі до ДПА України від 28.01.2009 за N 144-09-24, щодо негайного скасування листа ДПА України від 26.09.2008 за N 13714/5/29-2016 (v3714225-08) "Щодо надання інформації фінансовим установам" та відкликання його з місць застосування, а також про свою позицію щодо необхідності скасування та відкликання з місць застосування також і листа ДПА України від 12.06.2008 за N 12023/7/29-1017 "Про стани та фактичне місце розміщення платників податків, зареєстрованих за адресами масової реєстрації".

Зазначеними листами ДПА України, не зважаючи на відсутність у чинному законодавстві заборони на розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання, зобов'язала свої територіальні органи вживати заходів щодо присвоєння суб'єктам господарювання, які розташовані за адресами (цитуємо) "бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, центрів підтримки та розвитку підприємництва тощо" статусу платників податків, що відсутні за своїм місцезнаходженням, а також просить Національний банк України довести до відома фінансових установ, що Порядок подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затверджений наказом ДПА України від 01.07.2002 N 301 (z0735-02) , зареєстрованим в Мін'юсті 06.09.2002 за N 735/7023, доповнено новою нормою в контексті реалізації вищезгаданого. Водночас, звертаємо увагу на те, що до зазначеного Порядку відповідних змін у встановленому законом порядку внесено не було.

На жаль, жодної відповіді від ДПА України на листи Держкомпідприємництва щодо окреслених вище питань нами досі не отримано, у зв'язку із чим, а також у зв'язку із тим, що до Держкомпідприємництва продовжують надходити численні звернення з цих питань від суб'єктів господарювання, Держкомпідприємництво втретє звернулось до ДПА України із проханням переглянути свій підхід до питання розташування за однією адресою двох або більше суб'єктів господарювання та відкликати листи, якими тим чи іншим чином можуть бути порушені права суб'єктів господарювання.

Крім того, повідомляємо, що у зв'язку із наведеним Держкомпідприємництво звернулось до Національного банку України із проханням врахувати позицію Держкомпідприємництва та Мін'юсту щодо вищезазначених дій ДПА України, та, листом від 10.04.2009 за N 4020/0/2-09 (v4020563-09) , зобов'язало свої територіальні представництва довести до відома державних реєстраторів України для врахування в роботі відповідні роз'яснення з цього приводу з метою запобігання будь-яких можливих порушень прав суб'єктів господарювання. Відповідне звернення готується також до Кабінету Міністрів України тощо.