З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст. 147 )

Стаття 1. Загальні положення

Цей Закон визначає механізм справляння єдиного (фіксованого) податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій або натуральній формі, який запроваджується в порядку експерименту у Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області.
Загальнодержавний єдиний (фіксований) податок (далі - єдиний податок) є сукупністю сплачуваних за станом на 1 січня 1998 року податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а саме:
податку на додану вартість;
податку на прибуток підприємств;
податку на доходи фізичних осіб;
плати (податку) за землю;
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
збору за спеціальне використання природних ресурсів;
збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збору на обов'язкове соціальне страхування;
збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області податок на додану вартість до складу єдиного податку не включається.
Інші податки і збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , у тому числі податок на додану вартість, по Старобешівському району Донецької області та Ужгородському району Закарпатської області сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками - учасниками проведення експерименту в порядку і розмірах, визначених законодавством.
Сільськогосподарські товаровиробники сплачують у рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, визначених у цій статті, єдиний податок грошовими коштами або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції заготівельним та переробним підприємствам і організаціям, з якими районна державна адміністрація, на території якої запроваджується експеримент, укладає угоди за погодженням їх з відповідною районною радою.
Районні державні адміністрації, на території яких запроваджується експеримент, забезпечують організацію сплати єдиного податку.
Сільськогосподарські товаровиробники на період проведення експерименту сплачують у рахунок єдиного податку податки і збори (обов'язкові платежі), які були визначені Законом України "Про систему оподаткування" за станом на 1 вересня 1997 року.

Стаття 2. Визначення термінів

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
бонітетна оцінка землі - порівняльна оцінка якості грунтів за їхньою родючістю, побудована на об'єктивних ознаках і властивостях самих грунтів, які корелюються з урожайністю сільськогосподарських культур;
грошова оцінка землі - оцінка гектара ріллі в грошовому значенні по кожному господарству району, розрахована Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук та затверджена рішенням органу місцевого самоврядування;
районний коефіцієнт родючості ріллі - середня грошова оцінка 1 гектара ріллі у районі, взята за одиницю;
коефіцієнт родючості ріллі господарства - грошова оцінка 1 гектара ріллі господарства, поділена на середню грошову оцінку 1 гектара ріллі в районі;
гектар порівняної ріллі - гектар пасовищ, сінокосів та багаторічних насаджень, переведений коефіцієнтом у гектар порівняної ріллі.

Стаття 3. Платники єдиного податку

Платниками єдиного податку є сільськогосподарські товаровиробники, які здійснюють діяльність по виробництву сільськогосподарської продукції на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області (колективні та державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, селянські (фермерські) господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції (далі - підприємства).
Перелік платників єдиного податку затверджується Полтавською, Донецькою, Закарпатською обласними радами по відповідних районах.
Облік платників єдиного податку ведеться податковими органами у Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області.
До сільськогосподарських товаровиробників, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, виробленої на території районів запровадження експерименту, за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу цього підприємства. У разі якщо у звітному періоді валовий доход учасника експерименту від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, виробленої на території районів запровадження експерименту, становитиме менше 50 відсотків їх загального валового доходу, такі сільськогосподарські товаровиробники вибувають з експерименту і сплачують податки на загальних підставах.

Стаття 4. Об'єкти оподаткування та ставки єдиного податку

Об'єктом оподаткування є площа ріллі або площа порівняної ріллі, переданої сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданої йому у користування.
Ставка єдиного податку встановлюється для Глобинського району Полтавської області у розмірі 79 грн. 48 коп. або у натуральній формі у розмірі 338 кілограмів пшениці м'якої третього класу з кожного гектара ріллі з диференціацією його відповідно до бонітетної оцінки грунтів у середньому по району, для Старобешівського району Донецької області, Ужгородського району Закарпатської області - у грошовій формі у розмірі відповідно 51 грн. 70 коп. і 60 грн. 10 коп. за гектар порівняної ріллі з урахуванням коефіцієнту родючості гектара ріллі кожного господарства.
Ставка єдиного податку на наступний бюджетний рік може змінюватися Кабінетом Міністрів України з подальшим затвердженням її Верховною Радою України.
У разі поставки сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного податку за еквівалент приймається одна тонна пшениці м'якої третього класу, яка відповідає міждержавному стандарту ГОСТ 9353-90.
Співвідношення іншої сільськогосподарської продукції, еквівалентної одній тонні пшениці м'якої третього класу, яка поставляється в рахунок єдиного податку, встановлюється за допомогою коефіцієнтів, які визначаються відповідною обласною радою, на території якої запроваджується експеримент, до затвердження відповідного обласного бюджету, але не пізніше 1 січня року, що настає за звітним бюджетним роком.
Обсяг єдиного податку для кожного сільськогосподарського товаровиробника в розрахунку на пшеницю м'яку третього класу залежно від показника родючості (бонітету) та загальної площі ріллі встановлюється відповідною районною державною адміністрацією і затверджується районною радою, на території якої запроваджується експеримент, під час затвердження бюджету.

Стаття 5. Строки та порядок сплати єдиного податку

Поставка зерна в рахунок єдиного податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією, на території якої запроваджується експеримент, строки, але не пізніше 15 жовтня, а поставка продукції тваринництва - щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.
Сплата єдиного податку у грошовій формі провадиться рівними частками щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Органи місцевого самоврядування, на території яких запроваджується експеримент, можуть встановлювати інші розміри авансових платежів та строки сплати єдиного податку у грошовій формі залежно від сезонності виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.
Обов'язки з доставки сільськогосподарської продукції до заготівельних підприємств і організацій в рахунок єдиного податку покладаються на платників податку.
Приймання сільськогосподарської продукції, яка надходить в рахунок сплати єдиного податку, здійснюється на основі франко-складу господарства - платника податку.
Витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогосподарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, несуть платники податку, а з прийманням, зберіганням і реалізацією цієї продукції - заготівельні підприємства та організації з наступним відшкодуванням таких витрат за рахунок одержаної виручки від реалізації зазначеної продукції та продуктів її переробки. Тарифи на виконання зазначених послуг погоджуються з відповідною районною державною адміністрацією, на території якої запроваджується експеримент.

Стаття 6. Порядок зарахування єдиного податку до бюджетів і державних цільових фондів

У разі сплати єдиного податку в грошовій формі платники податку перераховують у визначені строки кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах запровадження експерименту.
Кошти за сільськогосподарську продукцію, поставлену в рахунок єдиного податку, заготівельні підприємства і організації перераховують на окремий рахунок відділення Державного казначейства України у районі запровадження експерименту не пізніше наступного дня за відвантаженням продукції, а переробні - не пізніше наступного дня після отримання продукції від платників. Реалізація сільськогосподарської продукції в рахунок єдиного податку провадиться за цінами, які склалися на товарних біржах або на споживчому ринку реалізації відповідної продукції.
Відділення Державного казначейства України у Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області та Ужгородському районі Закарпатської області наступного дня після надходження коштів розмежовують і перераховують суми єдиного податку до відповідних бюджетів та державних цільових фондів і повідомляють відповідний податковий орган про суми податку та їх розмежування.
Відділення Державного казначейства України у районах запровадження експерименту розмежовує кошти у такому порядку:
у Глобинському районі Полтавської області:
60 відсотків зараховується до Державного бюджету України і державних цільових фондів у співвідношенні:
до Державного бюджету України - 4 відсотки;
на обов'язкове державне пенсійне страхування - 40 відсотків;
до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - 11 відсотків;
на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки;
на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України - 3 відсотки;
40 відсотків зараховується до місцевого бюджету;
у Старобешівському районі Донецької області:
75 відсотків зараховується до Державного бюджету України і державних цільових фондів у співвідношенні:
до Державного бюджету України - 3 відсотки;
на обов'язкове державне пенсійне страхування - 44 відсотки;
до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - 15 відсотків;
на обов'язкове соціальне страхування - 6 відсотків;
на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України - 7 відсотків;
25 відсотків зараховується до місцевого бюджету;
в Ужгородському районі Закарпатської області:
80 відсотків зараховується до Державного бюджету України і державних цільових фондів у співвідношенні:
до Державного бюджету України - 3 відсотки;
на обов'язкове державне пенсійне страхування - 48 відсотків;
до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - 20 відсотків;
на обов'язкове соціальне страхування - 6 відсотків;
на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України - 3 відсотки;
20 відсотків зараховується до місцевого бюджету.
На час експерименту зберігається порядок відносин (дотації), які склалися у 1997 році між обласним і районним бюджетами.

Стаття 7. Порядок обліку та контролю

Податкові органи у районах запровадження експерименту здійснюють облік нарахування і сплати (поставок) єдиного податку та облік перерахованих заготівельними і переробними підприємствами і організаціями коштів, одержаних від реалізації сільськогосподарської продукції, поставленої в рахунок єдиного податку, за формою і в порядку, затвердженими центральним податковим органом України.
Платники податку в разі здійснення поставок продукції в рахунок єдиного податку щодекади подають до податкового органу у районі запровадження експерименту відомості про обсяг відвантаженої сільськогосподарської продукції за встановленою формою.
Заготівельні та переробні підприємства і організації у районі запровадження експерименту щодекади подають до податкового органу відомості про обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції і перераховані кошти за встановленою податковим органом формою.
Контроль за своєчасним і повним надходженням коштів від заготівельних і переробних підприємств і організацій та безспірним їх стягненням, у разі несвоєчасного перерахування, здійснюється податковим органом відповідно до законодавства.
У разі невиконання платниками податку зобов'язань щодо сплати єдиного податку податкові органи у районі запровадження експерименту вживають заходів для його примусового стягнення.

Стаття 8. Відповідальність за сплату єдиного податку

За несвоєчасну поставку продукції в рахунок єдиного податку (затримку) платники податку сплачують пеню у розмірі 0,3 відсотка недопоставленого обсягу сільськогосподарської продукції за кожний день прострочення.
За несвоєчасне перерахування заготівельними та переробними підприємствами і організаціями коштів на рахунок відповідного відділення Державного казначейства України, на території якого запроваджується експеримент, ці підприємства та організації сплачують пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення до повного її повернення.
На посадових осіб, винних у несвоєчасному поданні розрахунків і звітів до податкових органів у районах запровадження експерименту, накладається штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а якщо таке порушення допущено вдруге протягом року з дня скоєння першого - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 9. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і діє по 31 грудня 2000 року.
2. Доповнити розділ II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (77/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст.119, N 29, ст.190) після пункту 3 новим пунктом 4 такого змісту:
"4. На період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області встановлюється загальнодержавний єдиний (фіксований) податок".
У зв'язку з цим пункт 4 вважати пунктом 5.
3. Кабінету Міністрів України на період проведення експерименту:
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до бюджетної класифікації;
розробити та затвердити положення про порядок справляння та обліку єдиного податку.
4. Зупинити для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області дію таких законодавчих актів України з питань оподаткування:
Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (1562-12) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст.648; 1993 р., N 2, ст.4; 1994 р., N 27, ст.221; 1998 р., N 14, ст.60);
Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.77, N 26, ст.281, N 34, ст.356; 1996 р., N 9, ст.41, N 45, ст.234);
абзацу другого пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст.84);
Закону України "Про плату за землю" (2535-12) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст.238);
Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 15, ст.117);
Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст.119, N 29, ст.190) в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку, передбаченого цим Законом;
пункту 2.1 статті 2, підпунктів 3.1.1 та 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, статей 7, 8, 9 та 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст.156), крім Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області;
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст.181, N 47, ст.294);
Закону України "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" (386/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 36, ст.229);
Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст.237);
Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (402/97-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст.238).
Президент України
Л.КУЧМА
м. Київ, 15 січня 1998 року
N 25/98-ВР