На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 03.11.97 N 771/А-97 "Про посилення контролю за виробництвом та реалізацією продовольчих товарів на території Одеської області" затверджено Тимчасове положення про атестацію виробництв продовольчих товарів в Одеській області (додаток N 1) та склад постійно діючої обласної комісії по проведенню атестації виробництв продовольчих товарів (додаток 2).

Пункт 1 розпорядження встановлює, що з 1 грудня ц. р. всі виробництва продовольчих товарів в Одеській області незалежно від форм власності підлягають обов'язковій атестації згідно з "Тимчасовим положенням про атестацію виробництв продовольчих товарів в Одеській області" (додаток N 1).

Пункт 3 розпорядження забороняє з 1 березня 1998 р. реалізацію в торговельній мережі продовольчих товарів від підприємств, які не пройшли атестацію. При прийомі на реалізацію товару від постачальника, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані перевірити наявність в супровідному документі на товар відповідного номера атестата, дату його видачі та адресу місця знаходження виробника, підтверджених оригінальною печаткою.

Разом з тим, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 03.07.98 N 571/А-98 затверджено Тимчасове положення про атестацію виробництва продукції громадського харчування в Одеській області (додаток N 2 до розпорядження). Цим розпорядженням встановлюється обов'язкова атестація виробництва продукції громадського харчування та забороняється реалізація такої продукції підприємствами, що не пройшли атестацію.

Зазначені нормативно-правові акти Одеської обласної державної адміністрації містять положення, які грубо суперечать чинному законодавству України та створюють істотні перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності.

1. В преамбулі розпорядження від 03.11.97 N 771/4-97 вказується, що його видано з метою захисту прав споживачів від вживання неякісних та небезпечних для здоров'я людей продуктів, проведення комплексної оцінки стану виробництва, та у відповідності з Законами України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) , Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (46-93) .

Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 N 1023-XII вказує, що товари (роботи, послуги), на які актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища, підлягають обов'язковій сертифікації згідно з чинним законодавством (п.4 ст.16).

Це ж підтверджується і Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII. Стаття 14 цього Закону зазначає, що продукція, на яку в державних стандартах та в інших нормативно-технічних документах є вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя населення, підлягає обов'язковій сертифікації.

Обидва згаданих Закони України вказують на необхідність проведення обов'язкової сертифікації продукції, що може становити небезпеку для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища. В Україні з 01.07.95 року вся харчова продукція і продовольча сировина підлягає обов'язковій сертифікації.

Проте ні цими законами, ні іншими актами законодавства не передбачена атестація виробництва в обов'язковому порядку. Згідно з пунктом 2.2.3 наказу Держстандарту України "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів" від 02.06.97 N 322 (z0259-97) сертифікація з атестацією виробництва є однією з 4 схем сертифікації продукції вітчизняного виробництва. Ця схема застосовується лише за бажанням виробника продукції, що випускається серійно.

Це підтверджує також Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 N 771/97-ВР, в якому ст.5 вказує, що документами, які підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:

a) сертифікат відповідності;

b) Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

c) ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;

d) карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.

Тому посилання Одеської обласної державної адміністрації на вищезгадані Закони України є некоректним, оскільки ними не передбачено в обов'язковому порядку атестація виробництва по виготовленню продовольчих товарів та атестація виробництва продукції громадського харчування.

Більше того, вимога обов'язкової атестації виробництва продовольчих товарів, встановлена в розпорядженні від 03.11.97 N 771/4-97, та вимога обов'язкової атестації виробництва продукції громадського харчування, встановлена в розпорядженні від 03.07.98 N 571/А-98, є грубим порушення чинного законодавства, а саме: Конституції України (254к/96-ВР) , ст.42 якої встановлює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 N 698-XII (698-12) , ст.3 якого встановлює право підприємців без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству; Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 N 817/98, де п.14 встановлює, що органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.

2. Стаття 6 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 N 1023-XII (1023-12) визначає, що органи державної виконавчої влади здійснюють державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної чинним законодавством. Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затверджене Указом Президента України від 21.08.95 N 760/95, визначає повноваження державних адміністрацій. Зокрема, підпункт "ї" підрозділу 4 пункту 18 Положення вказує, що державна адміністрація організовує відповідно до законодавства роботу з атестації об'єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств і організацій житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування населення.

Чинним законодавством, а саме - Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 N 771/97-ВР, передбачено, що уповноважені органи можуть проводити атестацію (включаючи метрологічну) лабораторій підприємств, установ, організацій та закладів (ст.11 ). Атестація ж виробництва, як складова державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, чинним законодавством в обов'язковому порядку не передбачена.

Відповідно до п.4.3 ДСТУ 3414-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва" атестація виробництва проводиться за ініціативою підприємства, що виготовляє продукцію, або на вимогу органу з сертифікації. Така атестація може проводитися як елемент обов'язкової сертифікації, але лише за ініціативою суб'єкта підприємницької діяльності. Це є компетенцією Держстандарту України, а не постійно діючої комісії по проведенню атестації виробництв продовольчих товарів.

Можна констатувати про перевищення Одеською обласною державною адміністрацією при виданні розпоряджень своїх повноважень, оскільки організація та проведення атестації виробництв не належить до її компетенції. Це є прямим порушенням ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) , де встановлено, що органи виконавчої влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

3. Пункт 3 розпорядження від 03.11.97 N 771/4-97 вказує, що з 1 березня 1998 р. забороняється реалізація в торговельній мережі продовольчих товарів від підприємств, які не пройшли атестацію. При прийомі на реалізацію товару від постачальника, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані перевірити наявність в супровідному документі на товар відповідного номера атестата.

Таке положення не узгоджується зі ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 N 1023-XII (1023-12) , яка вказує, що правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Встановлення таких правил в розпорядженні Одеської обласної державної адміністрації свідчить про перевищення повноважень, наданих їй чинним законодавством України.

Заборона торгівлі продуктами підприємств, які не пройшли атестацію, суперечить також Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 N 698-XII (698-12) та постанові Кабінету Міністрів України "Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" від 08.02.95 N 108 (108-95-п) , які не передбачають таких обмежень.

4. Як вже вказувалось вище, належну якість продукції підтверджує сертифікат відповідності та інші документи відповідно до чинного законодавства, а дотримання обов'язкових вимог нормативних документів під час виробництва продукції на підприємстві забезпечується шляхом державного технічного нагляду за сертифікованою продукцією, який проводиться відповідно до п.2.ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.93 N 46-93.

Введена розпорядженнями обов'язкова атестація виробництва є недоцільною з економічної точки зору. Оскільки атестація є платною, це означає додаткові витрати суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до п.5.4.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ці витрати відносяться до валових витрат підприємства, зменшуючи таким чином оподатковуваний прибуток. В свою чергу, це призводить до зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету.

З іншого боку, в організацій, що проводять атестацію, не збільшиться оподатковуваний прибуток, оскільки оплата робіт проводиться згідно з фактичними витратами на проведення атестації (п.5 Тимчасового положення про атестацію виробництва продовольчих товарів в Одеській області розпорядження від 03.11.97 N 771/4-97).

Отже, внаслідок обов'язкової атестації виробництва споживач нічого нового не отримає, а підприємства та держава понесуть збитки. Виграють тільки організації, що проводитимуть атестацію, оскільки вони отримають додаткове джерело доходів та можливість до зловживань по відношенню до суб'єктів підприємницької діяльності.

Ситуація парадоксальна: діяльність підприємця вже пропатентована, проліцензована, просертифікована, а тепер ще й атестація. Та ще й з вимогами, які в нинішніх умовах для малого бізнесу просто не виконувані (ВТК, лабораторії, метрологічний контроль тощо). Розпорядження сприятимуть ще більшій "тінізації" економіки.

У зв'язку з виявленням положень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Одеській обласній державній адміністрації скасувати розпорядження від 03.11.97 N 771/4-97 та розпорядження від 03.07.98 N 571/А-98, оскільки вони видані з перевищенням повноважень, грубо суперечать чинному законодавству, є економічно недоцільними та містять норми, які перешкоджають розвиткові підприємництва.