ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.12.2009 N 184

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо основних ризиків, пов'язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму при здійсненні банківськими установами переказів грошових коштів

З метою підвищення ефективності здійснення фінансового моніторингу в банках із застосуванням підходу, заснованого на ризиках, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо основних ризиків, пов'язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму при здійсненні банківськими установами переказів грошових коштів, що додаються.
2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Кірсанова В.М.
В.о. Голови
В.П.Зубрій

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
комітету фінансового
моніторингу України
30.12.2009  N 184

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо основних ризиків, пов'язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму при здійсненні банківськими установами переказів коштів

1. Загальна частина

Ці Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу - банкам (далі - банки) з питань визначення критеріїв ризику при проведенні клієнтами переказів коштів.
Ці Методичні рекомендації розроблено згідно з:
- Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) (далі - Закон);
- Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) ;
- Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 N 189 (z0381-03) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за N 381/7702 (далі - постанова НБУ N 189);
- Вимогами до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затвердженими наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 24.04.2003 N 40 (z0337-03) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2003 за N 337/7658 (далі - Наказ ДКФМУ N 40);
- Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 (z1172-03) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493;
- Положенням про порядок реєстрації договорів про членство або участь у міжнародних платіжних системах та узгодження правил систем переказу коштів, створених банками-резидентами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 25.09.2007 N 348 (z1173-07) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.10.2007 N 1173/14440;
- Положенням про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 (z0231-98) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10.04.98 за N 231/2671.
Також в цих Методичних рекомендаціях враховані вимоги, визначені в документах міжнародних організацій, зокрема:
- Належне ставлення банків до клієнтів ( стандарти Базельського комітету банківського нагляду (998_333) ) ;
- Сорок Рекомендацій (1124-2001-п) та Дев'ять спеціальних рекомендацій по боротьбі з фінансуванням тероризму Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- Директива Європейського Парламенту та Ради 2005/60/ЄС (994_774) від 26 жовтня 2005 року "Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму";
- Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) N 1718/2006 від 15 листопада 2006 року "Щодо інформації про платника, якою супроводжуються перекази грошових коштів";
- Переглянута Пояснювальна записка до Спеціальної Рекомендації VII: Електронні перекази (FATF);
- Посібник щодо застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму у сфері надання грошових послуг FATF/WGEI від 2 липня 2009 року.
У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в таких значеннях:
бенефіціар (одержувач) - особа, яка є кінцевим одержувачем грошових переказів;
внутрішній переказ - будь-який електронний переказ, коли банки ініціатора та бенефіціара розташовані в одній країні;
електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства;
ініціатор платежу (платник) - фізична або юридична особа, яка є власником будь-якого рахунка та дозволяє здійснювати переказ грошових коштів із зазначеного рахунка або, за відсутності рахунка, - фізична або юридична особа, яка надає розпорядження здійснити переказ грошових коштів;
клієнт - будь-яка особа, що звертається за одержанням послуг або яка укладає договір із суб'єктом первинного фінансового моніторингу (СПФМ);
критерій ризику - мірило оцінки ризику, яке базується на ознаках, покладених у класифікацію ризиків;
міжнародний переказ - будь-який електронний переказ, коли банки ініціатора та бенефіціара розташовані в різних країнах;
ознака ризику - показники, за якими можна визначити ризик;
оцінка ризику - показник рівня вірогідності відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (дуже високий, високий, середній, низький);
переказ коштів (далі - переказ) - рух коштів з метою їх зарахування на рахунок бенефіціара або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та бенефіціар можуть бути однією і тією ж особою;
ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) в діяльності банку бути використаним з метою відмивання злочинних доходів або фінансування тероризму;
уповноважений працівник банку - працівник банку, на якого відповідно до внутрішніх положень банку покладено обов'язок виконання відповідних процедур.

2. Визначення критеріїв ризику при здійсненні банками операцій з переказу грошових коштів

З метою об'єктивного підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків, банку доцільно визначити критерії оцінки потенційних ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації відмивання доходів і фінансуванню тероризму при здійсненні операцій з переказу грошових коштів, які банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, розробляє самостійно відповідно до вимог постанови НБУ N 189 (z0381-03) та з урахуванням вимог наказу ДКФМУ N 40 (z0337-03) .
Рівень ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації відмивання доходів і фінансуванню тероризму можна визначити, використовуючи різні категорії. Застосування категорій ризику формує стратегію управління ризиками, надаючи банкам можливість здійснювати нагляд та контроль за клієнтами. Найбільш поширені категорії ризику:
- ризики країн або територій - ознака щодо підвищеного ступеня ризику можливої загрози країн або територій;
- ризики клієнта - щодо ідентифікаційної інформації про клієнта;
- ризики банківського продукту (товари/послуги) - щодо можливості використання їх клієнтом з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Увага, приділена цим категоріям ризику (окремо чи в сукупності) при здійсненні загальної оцінки ризику відмивання коштів, може різнитися залежно від обставин. Таким чином, банки самостійно визначають, на які категорії ризику потрібно звертати більше уваги.
Ризик, який становить країна або територія
Загальноприйнятого критерію, який визначає, чи становить певна країна або територія, в тому числі, в якій діє банківська установа, високий ризик, не існує. До факторів, які можуть визначати, що країна становить високі ризики у сфері запобігання та протидії легалізації відмивання доходів і фінансуванню тероризму, належать наступні:
- не дотримується загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (заяви FATF);
- не виконує рекомендацій FATF;
- у якій відбуваються воєнні дії або в яких, за даними з надійних джерел, є недоліки в законодавчих та нормативно-правових актах у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- є офшорною територією (відповідно до законодавства України перелік офшорних зон визначений додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 N 77-р (77-2003-р) ) ;
- має законодавство, яке не передбачає розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій, у тому числі компетентним органам;
- має високий рівень корупції або інших видів злочинності, а саме є виробником, дилером або посередником у незаконному обороті наркотичних речовин, торгівлі людьми та контрабанді, систематичному шахрайстві та незаконному проведенні азартних ігор за інформацією з надійних джерел, таких, як FATF, Світовий банк, Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок, а також відповідні національні державні органи та недержавні організації, що оприлюднюють таку інформацію та роблять її широко доступною;
- до якої ООН застосовує санкції чи накладає ембарго;
- на державному рівні підтримує терористичні (екстремістські) рухи або на території яких діють терористичні (екстремістські) рухи.
Слід зазначити, що в більшості випадків наведені фактори ризику щодо країн доцільно застосовувати для обох сторін переказу коштів.
Тобто така категорія ризику, як країна або територія у поєднанні з іншими факторами ризику надає необхідну інформацію для оцінювання ризиків відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
Ризик, який становить клієнт
З метою здійснення загальної оцінки ризику банк, на підставі власних критеріїв, має класифікувати клієнтів за ступенем ризику. До категорій клієнтів, що здійснюють перекази, можуть відноситись:
а) клієнт, який здійснює операції за незвичних обставин, таких як:
переказ не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
переказ має заплутаний або незвичний характер;
наявності мережі клієнтів, тобто коли визначені групи фізичних осіб проводять одноразові або багаторазові перекази поза місцем проживання або паралельні багаторазові перекази;
пропозиція заплатити комісійні більші, ніж звичайно;
б) політичні діячі та пов'язані з ними особи;
в) клієнт, який не підтримує ділові відносини особисто;
г) клієнт структурує свої перекази (дроблення суми для уникнення моніторингу);
д) клієнт не повністю знає або без бажання повідомляє деталі переказу (адресу/контактну інформацію тощо);
є) клієнт або сторона, залучена до проведення переказу, не має очевидних зв'язків із країною призначення;
ж) у банку виникає підозра, що клієнт діє від імені третьої сторони, але не повідомляє цієї інформації;
з) до операції залучені певні благодійні та інші неприбуткові організації, які не підпадають під моніторинг або нагляд;
і) клієнт має судимості;
й) клієнт надає неправдиві ідентифікаційні дані, про що свідчить окремий документ, або документи не відповідають/не належать особі клієнта;
к) клієнт надає різні ідентифікаційні дані (номер телефону або адресу) за різних обставин;
л) клієнт систематично отримує перекази, щодо яких є підозри, що вони містять доходи від злочинної діяльності, наприклад, посезонно або від осіб, вік та/або фізичний стан яких може свідчити про неможливість активної підприємницької діяльності;
м) клієнти включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності.
Ризик, який становить банківський продукт
При визначенні підвищених ризиків, які можуть становити продукти або послуги, пов'язані з грошовими переказами, рекомендуємо банкам враховувати наступні:
- продукти або послуги, які можуть надати певну анонімність або можуть перетинати міжнародні кордони, такі, як он-лайн перекази коштів, перекази з використанням платіжних карток;
- продукти або послуги, що не мають операційного обмеження;
- продукти або послуги, що дозволяють обмін готівки на платіжні інструменти (грошові перекази, дорожні чеки, акції тощо).
Так, ступінь ризику, пов'язаного з фінансовою операцією щодо переказу грошових коштів, може варіюватись залежно від того, чи:
- здійснюється або отримується переказ;
- здійснюється внутрішньобанківський або міжбанківський переказ;
- здійснюється переказ клієнта через внутрішні або міжнародні платіжні системи;
- здійснюється або отримується переказ з використанням кореспондентського або карткового рахунка;
- здійснюється переказ з використанням власного рахунка, відкритого в банку, або без відкриття рахунка.
Загальна оцінка ризику має базуватись на аналізі всіх проведених клієнтом операцій. При цьому доцільно врахувати наведені нижче фактори, наявність яких має викликати мотивовану підозру уповноваженого працівника банку щодо наміру клієнта використати банківську установу з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму.
При здійсненні переказу грошових коштів рекомендуємо звертати увагу на:
а) поведінку клієнта у пункті відправлення переказу:
- операція необґрунтовано складна для заявленої мети;
- переказ здійснюється від імені третьої сторони;
- операція не відповідає фінансовому стану або роду діяльності, або не співпадає зі звичайною діяльністю клієнта;
- клієнт не чітко знає суму операції;
- клієнт розпитує або намагається умовити уповноважену особу банку не повідомляти про таку операцію до Державного комітету фінансового моніторингу України;
- клієнт відправляє кошти за кордон та попереджає про очікування еквівалентного переказу;
- клієнт часто відправляє безготівкові перекази до інших країн, але є підозра, що він не має відношення до країн призначення;
б) діяльність клієнта, виявлену в процесі вивчення операцій клієнта:
- перекази одній особі від інших осіб або від однієї фізичної особи різним особам;
- клієнт отримує безготівковий переказ та негайно відправляє еквівалентний грошовий переказ;
- незвично велика загальна сума безготівкових переказів;
- низка клієнтів використовує одну адресу.
Також рекомендуємо банківським установам приділяти особливу увагу:
- операціям, які не супроводжуються повною інформацією про відправника;
- операціям, по яких банком був направлений запит про додаткову інформацію до іншої банківської установи, яка здійснила переказ, але відповіді на запит отримано не було протягом трьох днів і більше;
- операціям, по яких клієнт отримує перекази за сезонною схемою, що може свідчити про доходи від злочинної діяльності;
- значній кількості переказів, отриманих клієнтом один раз або за певний період, що не відповідає звичайним потребам одержувача або регулярності зарахувань коштів на його рахунок.
Слід зауважити, що для окремих категорій клієнтів або операцій оцінка ризиків може змінюватись залежно від наступних факторів:
- початкові операції відповідають звичайним операціям клієнта, що становить низький рівень ризику, але в подальшому здійснюються незвичні операції з великими готівковими сумами;
- операція, що здійснюється фізичною особою за платіжним дорученням, може становити менший ризик, ніж карткові перекази між двома фізичними особами;
- операція, що здійснюється за дорученням, може становити більший ризик, ніж операція, що здійснюється особисто;
- випадковий клієнт може становити вищий рівень ризику, ніж постійний клієнт, який має історію проведення операцій та довготривалі відносини з банком;
- клієнти, які з готовністю надають інформацію щодо характеру операції на запит, можуть становити менший ризик, ніж клієнти, які уникають надання відомої їм інформації, наприклад, повне ім'я особи, якій вони переказують значну суму коштів, тощо.
При здійсненні переказів через систему кореспондентських рахунків рекомендуємо при встановленні кореспондентських відносин включати в анкету для заповнення банком-кореспондентом повну інформацію про акціонерів, власників та керівників банку, їх основних партнерів, а також заходи, які банк застосовує щодо унеможливлення використання його з метою легалізації доходів, одержаних злочинних шляхом, та фінансування тероризму (ведення анонімних рахунків, наявність партнерських угод з банками-оболонками тощо).
При здійсненні переказів з використанням карткових рахунків слід звернути увагу на те, що Правила внутрішньодержавної та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України до початку емісії платіжних карток.
Також банку при проведенні оцінки ризику при здійсненні клієнтами операцій з використанням банківських платіжних карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем рекомендуємо враховувати наступне:
- наявність "розриву" в часі між фактичним здійсненням операції та відображенням її на рахунку клієнта за результатами розрахунку (клірингу) між учасниками платіжної системи;
- наявність значної кількості установ, що забезпечують здійснення операції за рахунком, відкритим у банку-емітенті, які проводять платежі за допомогою пластикових карток;
- динамічний характер платіжного інструменту у просторі та часі, а також можливість використання рахунка декількома особами - держателями банківської платіжної картки.

3. Зменшення виявлених ризиків

Зменшенню виявлених ризиків сприятиме здійснення банківською установою, яка обслуговує клієнта - ініціатора переказу, перевірки наданої інформації про ініціатора переказу.
Ідентифікація клієнта здійснюється на підставі оригіналів документів, наданих клієнтом, або їх нотаріально засвідчених копій, а також, у разі потреби, - на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, та за результатами проведених додаткових заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел.
На підставі документів, що підтверджують особу, можна з'ясувати наступні дані:
- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності);
- дата, місяць, рік та місце народження;
- місце проживання;
- відомості про документ, що засвідчує особу (назва, серія, номер документа, орган, що видав документ, дата видачі документа);
- особистий ідентифікаційний номер (за наявності);
- для нерезидентів - громадянство та місце проживання або тимчасового перебування.
З метою ідентифікації юридичної особи на підставі оригіналів установчих документів або їх нотаріально засвідчених копій, а також документів про державну реєстрацію цієї юридичної особи можна з'ясовувати наступні дані:
а) для юридичних осіб - резидентів:
- найменування (повне та скорочене);
- юридична адреса;
- документи що підтверджують державну реєстрацію (включаючи установчі документи, інформацію щодо керівників та їх повноважень тощо);
- код ЄДРПОУ та інші відомості з довідки, наданої юридичній особі Управлінням статистики;
- реквізити банків, у яких відкриті рахунки, та номери цих рахунків;
б) для юридичних осіб - нерезидентів:
- найменування (повне та скорочене);
- реквізити банків, у яких відкриті рахунки, та номери цих рахунків;
- дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення Уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.
Банкам, у випадку сумніву, що особа виступає від власного імені, заборонено вступати з нею в договірні відносини відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .
З метою зменшення ризиків, у разі якщо банк встановив, що від імені клієнта діє його представник, він ідентифікує та перевіряє його повноваження.
Також у разі якщо клієнт відкриває рахунок на ім'я третьої особи, мінімізації ризиків сприятиме отримання банком від клієнта інформації та документів, що дозволяють ідентифікувати і вивчити цю особу.
З метою спрямування зусиль на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на підставі всієї інформації і документів, що дають змогу ідентифікувати і вивчити клієнта - юридичну особу, банк також ідентифікує фізичних осіб, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі, мають прямий або опосередкований вплив на неї, а також осіб, які мають право давати обов'язкові для юридичної особи вказівки або іншим чином мають змогу впливати на її рішення (реальних власників) та отримують економічну вигоду від її діяльності. Рекомендуємо додатково вимагати від клієнта відомості і документи, які дають змогу з'ясувати його особу, суть діяльності, фінансовий стан тощо.
Запровадження банком процедури уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, для клієнтів, ризик проведення якими операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як високий, та для інших клієнтів - не більше, ніж три роки, зменшуватиме існуючі ризики.
Статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) передбачено право банку здійснювати аналіз документів, відповідно до яких проводились операції або аналіз фінансової звітності.
В подальшому банк, маючи перелік клієнтів, віднесених до категорії підвищеного ризику, може запровадити здійснення систематичного моніторингу їх діяльності та фінансового стану, що дозволить йому прийняти рішення про зміни рівня ризику цих клієнтів.
Ще одним із заходів, направлених на зменшення ризиків банком, є відмова клієнту в обслуговуванні у разі, якщо клієнт відмовляє банку в наданні необхідних для його ідентифікації документів чи відомостей, або умисно надає неправдиві відомості про себе.
В тому випадку, коли банк виступає в якості посередника здійснення електронного переказу (незалежно від виду електронних переказів коштів), передача інформації про ініціатора переказу, яка супроводжує електронний переказ, разом з трансфером сприятиме також зменшенню можливих ризиків банку-бенефіціара.
При цьому, якщо технічні обмеження не дозволяють банку-бенефіціару переказу зберігати всю інформацію щодо ініціатора впродовж здійснення міжнародного переказу для її подальшого використання при внутрішніх переказах (впродовж періоду часу, необхідного для адаптації платіжних систем), банку-посереднику, який отримав переказ, доцільно зберігати всю інформацію, отриману від банку - ініціатора переказу, впродовж п'яти років.
Відсутність повної інформації щодо ініціатора електронного переказу може розглядатись банком, з точки зору оцінки ризику, як фінансова операція, для зменшення ризиків якої у певних випадках є необхідність надсилати повідомлення до Держфінмоніторингу або правоохоронних органів.
У деяких з таких випадків банку-бенефіціару доцільно розглядати можливість обмеження або припинення ділових відносин з банківською установою, яка не відповідає стандартам Спеціальної рекомендації VII FATF.
Головними складовими заходів банку з мінімізації ризиків у сфері протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму, пов'язаних з переказами коштів, є підбір кваліфікованого персоналу банку, а також встановлення послідовних процесів та забезпечення відповідного рівня обізнаності працівників щодо їх завдань в межах виконання банківською установою функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу, в тому числі шляхом встановлення обсягу вичерпних повноважень, а також систематичного проведення навчання персоналу.

4. Приклади фінансових операцій з переказу грошових коштів, які є ризиковими

З метою впровадження підходу, що базується на оцінці ризику, кожному банку доцільно визначити власні критерії оцінки потенційних ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації відмивання доходів і фінансуванню тероризму з урахуванням специфіки його діяльності та видів банківських послуг, що надаються.
Приклади фінансових операцій з переказу грошових коштів, які є ризиковими, наведені нижче:
1. Типи країн/територій:
Приклад 1.
Клієнт - фізична особа, резидент, здійснює переказ 15000 доларів США з власного поточного рахунку на рахунок фізичної особи - нерезидента, відкритий в банку, який розташований на Кайманових островах, при цьому переказ коштів здійснюється через банк-посередник в Північному Кіпрі.
Ризики:
бенефіціар знаходиться в країні, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 N 77-р (77-2003-р) відноситься до Переліку офшорних зон;
країна банку-посередника знаходиться в переліку країн, визначених в заявах FATF щодо Північного Кіпру від 28.02.2008 та 20.06.2008.
Приклад 2.
Клієнт - юридична особа, резидент, здійснює переказ 240000 доларів США на рахунок юридичної особи - нерезидента, відкритий в банку Ісламської Республіки Іран у формі передоплати за товар військового призначення, згідно умов зовнішньоекономічного контракту.
Ризик:
країна, щодо ядерної програми якої Радою Безпеки ООН були підготовлені резолюції від 23.12.2006 N 1737 (995_g15) та від 24.03.2007 N 1747 (995_g29) та товар, а саме заборона прямого або опосередкованого придбання з Ісламської Республіки Іран будь-яких товарів військового призначення, наведених у позиціях ML1-ML20 додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 N 1807 (1807-2003-п) .
2. Типи клієнта:
Приклад 3.
Клієнт - фізична особа, три місяці поспіль здійснює перекази з використанням міжнародної системи грошових переказів Money Gram послуг за кордон одному і тому ж самому бенефіціару - фізичній особі, але в різні країни (Туркменістан, Узбекистан, Пакистан) в сумі 10000 доларів США щоразу з вимогою видати отримувачу кошти готівкою.
Ризики:
готівкові кошти перераховуються одній особі в країни, про які відомо, що вони вирощують сировину для виготовлення наркотичних речовин;
країна банку-бенефіціара знаходиться в переліку країн, в яких недостатній режим боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (Заяви FATF від 16.10.2008, від 25.02.2009, від 24-26.06.2009 та від 14-16.10.2009);
вимога виплатити переказані кошти готівкою.
Приклад 4.
Клієнт - фізична особа, резидент, отримала міжнародний переказ 19000 євро з рахунка, в якому відсутня інформація щодо ініціатора платежу, а саме - відсутнє ім'я.
Ризик:
відсутність повної інформації про ініціатора платежу, перевищений мінімальний поріг (1000 доларів США/євро) відповідно до вимог Спеціальної рекомендації VII FATF.
3. Тип банківського продукту/послуги:
Приклад 5.
Клієнт - новостворена юридична особа, резидент, туристична фірма, зареєстрована, отримує міжнародний переказ через кореспондентський рахунок в банку-нерезиденті 20000 доларів США за надання туристичних послуг з Колумбії без зазначення повних реквізитів ініціатора платежу (замість повної адреси зазначений BOX). На запити банку-бенефіціара щодо повної адреси ініціатора переказу відповідь від банку - ініціатора переказу та банку-кореспондента не отримано протягом трьох днів.
Ризики:
відсутність повних даних про ініціатора платежу, банк не отримав протягом трьох днів відповіді від банку - ініціатора переказу та банку-кореспондента на направлений запит банку-бенефіціара щодо інформації про повну адресу ініціатора платежу;
кошти перераховуються з країни, про яку відомо, що вона є виробником та дилером у торгівлі наркотиками.
Директор Департаменту
взаємодії та методичного
забезпечення системи
фінансового моніторингу
А.С.Подкоритов