З метою підвищення ефективності здійснення фінансового моніторингу працівниками банку при проведенні операцій з використанням карткових рахунків НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо здійснення працівниками банку фінансового моніторингу при проведенні операцій з використанням карткових рахунків (додаються).

2. Департаменту взаємодії та методичного забезпечення системи фінансового моніторингу (Подкоритов А.С.) у двотижневий строк після підписання наказу розмістити в установленому порядку Методичні рекомендації щодо здійснення працівниками банку фінансового моніторингу при проведенні операцій з використанням карткових рахунків на Веб-сайті Держфінмоніторингу України та довести їх до відома Національного банку України та Асоціації українських банків.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держфінмоніторингу України Кірсанова В.М.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держфінмоніторингу

України

15.09.2008  N 193

Методичні рекомендації щодо здійснення фінансового моніторингу працівниками банку при проведенні операцій з використанням карткових рахунків (далі - рекомендації) розроблені з метою запобігання використання банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

Методичні рекомендації розроблено у відповідності до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) , Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджених наказом Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2003 року N 40 (z0337-03) , Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2003 року N 189 (z0381-03) , Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року N 137 (z0543-05) .

У цих рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

Закон - Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) ;

держатель платіжної картки - фізична особа - клієнт або довірена особа клієнта, яка на законних підставах використовує платіжну картку (її реквізити) для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням;

довірена особа клієнта - фізична особа, яка на законних підставах має право здійснювати видаткові операції з використанням платіжної картки за рахунок частини або всіх коштів, що обліковуються на картковому рахунку клієнта;

емітент спеціальних платіжних засобів (далі - емітент) - юридична особа, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіжних засобів;

картковий рахунок (далі - картрахунок) - поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками;

клієнт - фізична або юридична особа, яка уклала договір з емітентом про надання та використання платіжних карток;

корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи - підприємця;

особиста картка - платіжна картка, емітована на ім'я клієнта - фізичної особи, що не є суб'єктом господарювання;

платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;

легалізація (відмивання) доходів - вчинення дій, визначених статтею 2 Закону (249-15) , з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів;

ризик - небезпека (загроза, уразливі місця) в діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму;

фінансова операція - будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

фінансовий моніторинг - сукупність заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Мета рекомендацій: мінімізація банками ризиків щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму при проведенні операцій з використанням платіжних карток.

Основною ознакою ризику цих операцій є те, що фінансові операції здійснюються клієнтами без встановлення безпосереднього контакту з суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

При цьому існують особливості, які впливають на оцінювання ризиків при здійсненні таких операцій:

- операції із застосуванням різних видів платіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих клієнту та/або його довіреним особам, можуть відображатися банком за одним картрахунком. Операції із застосуванням однієї платіжної картки, виданої клієнту, або довіреним особам клієнта, можуть відображатися за кількома рахунками клієнта згідно з режимами їх дій;

- наявність значної кількості установ, що приймають участь у забезпеченні здійснення операції за рахунком, відкритим у банку-емітенті.

Основні принципи управління ризиками визначені в рекомендаціях Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та стандартах Базельського комітету банківського нагляду "Належне ставлення банків до клієнтів". З метою мінімізації ризиків банкам необхідно враховувати вказані стандарти при підготовці внутрішніх програм та процедур з запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму.

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами).

Правила внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України до початку емісії платіжних карток.

Ці Правила мають визначати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та безпекою в системі, систему страхування, систему захисту інформації, порядок вирішення спорів та інше, установлене платіжною організацією.

Клієнти та їх довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом для:

безготівкової оплати за товари (послуги);

перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;

одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.

Всі операції здійснюються з урахуванням обмежень, установлених законодавчими актами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

З метою визначення ризиків, банківській установі необхідно визначити типи клієнтів, види продуктів та типи країн реєстрації (походження) чи місцезнаходження клієнтів та продуктів.

Критерії оцінювання ризиків встановлюються банком самостійно. Якщо ризик є високим, в подальшому до клієнта застосовуються застережні заходи (регулярна перевірка ідентифікаційних даних, ідентифікація контрагентів, постійний моніторинг фінансового стану та діяльності). При низькому ризику до клієнта застосовуються звичайні заходи щодо ідентифікації та його вивчення.

Аналіз фінансових операцій за картковими рахунками, з метою виявлення таких, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється працівниками банку перед їх проведенням, а також у подальшому в процесі обслуговування клієнта.

Операції, що здійснюються за картковими рахунками, можуть стати об'єктом фінансового моніторингу за умови наявності ознак, визначених статтями 11, 12 Закону (249-15) , або визначених банками самостійно.

З метою впровадження підходу, що базується на оцінці ризику, банк повинен визначити критерії оцінки потенційних ризиків відмивання коштів. Найбільш розповсюджені ознаки ризику можуть бути класифіковані за наступними групами:

А) Тип клієнта:

Коментар: Використовуючи ці ознаки, банк класифікує клієнтів за ступенями ризику. До категорії клієнтів, чия діяльність може становити підвищений ризик, можна віднести: клієнтів, які мають організацію або відносини, структура та природа яких ускладнює процес ідентифікації справжнього власника; установи, які здійснюють операції з готівкою; благодійні та інші "неприбуткові" організації; політичні діячі; новостворені установи; особи, які діють через представників; особи, які за рівнем доходу чи сферою діяльності не можуть здійснювати такі операції; особи, пов'язані із здійсненням терористичної діяльності.

"Зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації" (абзац сьомий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: Клієнт - юридична особа, зареєстрована 01.02.2008 р., відкрила картрахунок 14.03.2008 р. В цей же день шляхом безготівкового перерахування коштів зі свого поточного рахунку в сумі 90000 грн. клієнтом здійснено поповнення корпоративної платіжної картки. 19.03.2008 р. за допомогою корпоративної картки було здійснено розрахунок у безготівковій формі на суму 85000 грн., пов'язаний із витратами представницького характеру.

Довідково: під наведену ознаку підпадають операції як зарахування так і списання коштів.

"Зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття" (абзац сьомий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: Клієнт - юридична особа, відкрив картковий рахунок 15.05.2008 р. та того ж дня, шляхом безготівкового перерахування коштів зі свого поточного рахунку в сумі 85000 грн. клієнтом здійснено поповнення корпоративної платіжної картки.

Довідково: У тексті цієї ознаки присутня характеристика фінансової операції, яку необхідно вважати такою, що була першою за рахунком, а саме - якщо до цієї фінансової операції інші фінансові операції з рахунком не проводились.

"Відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи" (абзац восьмий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: фізична особа відкрила картковий рахунок на ім'я іншої фізичної особи. Одночасно з відкриттям рахунку готівкою внесено 200000 грн.

Довідково: маються на увазі операції відкриття карткового рахунку на користь третьої особи представником за дорученням цієї особи та внесення на рахунок коштів.

"Розміщення на картковому рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму" (підпункт "д" пункту 2 статті 12 Закону (249-15) ) ;

Приклад: на картковий рахунок студента (пенсіонера) постійно зараховуються кошти в розмірі, який не відповідає рівню доходу клієнта.

"Інші фінансові операції, для яких у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів або фінансування тероризму" (стаття 12 Закону (249-15) ) ;

Приклад: на картковий рахунок фізичної особи, відкритий в українському банку, надійшов переказ (S.W.I.F.T. - повідомлення на зарахування коштів) від клієнта іноземного банку ABU BAKR AL-JAZIRI.

Довідково: підпадає під статтю 12-1 Закону (249-15) . Перелік осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності (із змінами та доповненнями), доводиться до СПФМ-банків засобами електроної пошти НБУ. Крім того, перелік можна знайти на офіційному Веб-сайті Держфінмоніторингу України за адресою www.sdfm.gov.ua, в рубриці "Організація протидії фінансування тероризму".

Б) Види продуктів:

Коментар: Необхідно усвідомлювати ризик, пов'язаний з новими та інноваційними послугами. Процес визначення ризиків, повинен включати такі фактори: банківські операції (продукти), що дають змогу клієнтам легко конвертувати кошти з готівкової форми в безготівкову та навпаки або за короткий час переказувати кошти з однієї держави в іншу, переказувати кошти за відсутності зовнішньоекономічного контракту або операції, пов'язані зі страховою діяльністю.

"Переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону" (абзац другий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: клієнт іноземного банку, у якого в ньому відкритий анонімний (номерний) рахунок, надає доручення цьому банку на переказ коштів на картковий рахунок контрагента, відкритий в українському банку. Сума переказу 25000 дол. США. Відповідно банк повинен заповнити S.W.I.F.T. - повідомлення (форма МТ 103), після чого й забезпечує здійснення такої операції.

Відповідно до Рекомендацій з використання стандартів S.W.I.F.T. для передачі фінансових повідомлень, у S.W.I.F.T. - повідомленні (форма МТ 103) такі реквізити як назва платника, його адреса та номер рахунку є обов'язковими для заповнення (поле 50k). Отже, у випадку не заповнення таких реквізитів та надходження переказу в іноземній валюті з-за кордону без зазначення платника має визнаватись як переказ з анонімного (номерного) рахунку.

Довідково: Анонімний (номерний) рахунок - банківський рахунок, який дає право виконувати будь-які операції на рахунку, розпоряджатися його коштами без встановлення банком особи витребувача. Встановлення особи, яка має таке право, відбувається з використанням номерів, кодів, паролів.

Статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

"Зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі" (абзац шостий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: клієнтом - фізичною особою-підприємцем внесені готівкові кошти через касу банку (дохід) для поповнення корпоративної платіжної картки в сумі 100000 грн. Наступного дня клієнтом була здійснена за допомогою цієї картки операція з безготівкової оплати за товар в сумі 99000 грн.

Довідково: під наведену ознаку підпадають одночасно дві фінансові операції - зарахування на рахунок коштів у готівковій формі та їх подальший переказ того самого або наступного операційного дня іншій особі.

"Переказ особою, за відсутності зовнішньоекономічного контракту, коштів за кордон" (абзац дев'ятий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: клієнт - фізична особа, держатель картки емітованої українським банком, перебуваючи за кордоном, розрахувався карткою за лікування в сумі 15000 ЄВРО.

Довідково: мається на увазі будь-яка операція клієнта з переказу коштів за межі України, яка не пов'язана з виконанням зовнішньоекономічного контракту, зокрема: переказ коштів для оплати лікування, навчання, поповнення власного рахунку, виїзд на постійне місце проживання тощо. За допомогою платіжних карток забороняється здійснення інвестицій в Україну та за її межі.

"Виплата фізичній особі страхового відшкодування" (абзац тринадцятий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: страхова компанія здійснює виплату страхового відшкодування фізичній особі на її особистий картковий рахунок шляхом переказу коштів з поточного рахунку в сумі 85000 грн.

"Виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі" (абзац чотирнадцятий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: установа, що проводить розіграш лотереї, перераховує на картковий рахунок фізичній особі виграш в сумі 500000 грн.

"Зарахування на картковий рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену ст. 11 Закону (249-15) , в т.ч. готівкою" (підпункт "г" пункту 2 статті 12 Закону (249-15) ) ;

Приклад: на картковий рахунок клієнта протягом дня надходять кошти від торгових агентів за реалізовані товари (послуги) на суму, що менша від 80000 грн.

"Регулярне переказування клієнтом грошових коштів на суму, що менша від суми, визначеною статтею 11 Закону (249-15) , одному або кільком контрагентам під час купівлі (продажу) товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет з використанням платіжної картки";

Приклад: клієнт регулярно закупає через мережу Інтернет за допомогою платіжної картки, дрібними партіями товар у одного і того ж контрагента.

В) Типи країн:

Коментар: До країн підвищеного ризику відносяться: країни, що не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням доходів), одержаних злочинним шляхом, не передбачають розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій, не виконують рекомендацій Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), у яких відбуваються воєнні дії, є офшорними територіями, надають підтримку терористичній діяльності.

"Переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон" (абзац другий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Приклад: клієнт, держатель картки емітованої українським банком, перебуваючи в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, розрахувався карткою за оренду яхти на суму 25000 ЄВРО.

Довідково: З метою визначення того чи є та чи інша країна офшорною зоною, необхідно керуватись Переліком офшорних зон, що визначенні додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 N 77-р (77-2003-р) .

"Зарахування або переказ грошових коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією з сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території)" (абзац четвертий статті 11 Закону (249-15) ) ;

Довідково: Перелік таких країн (територій) визначається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Ключовим принципом заходів, направлених на зменшення ризиків, є ідентифікація та вивчення банком своїх клієнтів. Політика "знай свого клієнта" дозволяє мінімізувати ризики.

Уповноваженими особами банку, на яких покладається відповідальність за безпосереднє проведення ідентифікації клієнтів - юридичних та фізичних осіб при відкритті ними карткових рахунків в банку та здійсненні операцій з платіжними картками, є працівники банку, на яких, відповідно до внутрішніх положень, покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтам.

Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до вимог, визначених законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України з питань відкриття поточних рахунків, яке передбачає наявність дозволу керівника банку, що особливо важливо стосовно клієнтів, чия діяльність може становити підвищений ризик.

Уповноважені особи банку проводять ідентифікацію:

клієнтів, які відкривають карткові рахунки, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками;

клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

клієнтів, які здійснюють операції поповнення готівковими коштами карткових рахунків, на суму, яка дорівнює або перевищує 50000 грн. або еквівалентну суму в іноземній валюті;

осіб, уповноважених діяти від імені або за дорученням клієнтів.

Ідентифікація клієнта здійснюється на підставі оригіналів документів, представлених клієнтом, або копій, засвідчених нотаріально або органом, який видав ці документи. Усі документи повинні бути дійсними на дату їх пред'явлення.

Ідентифікація осіб, які діють від імені або за дорученням клієнтів, здійснюється з наданням документів, підтверджуючих їх повноваження та термін дії. Довіреність має містити інформацію, яка дає змогу банку ідентифікувати особу, на ім'я якої відкривається рахунок.

Банк повинен встановлювати вимоги до клієнта щодо надання ним документів та відомостей, необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. Крім того, банк має з'ясувати інформацію про фізичних осіб, які мають прямий або опосередкований вплив на особу та її керівників. При цьому банк повинен документувати зібрану ним інформацію та формувати отримані відомості у справу клієнта.

На етапі встановлення відносин з клієнтом, банк з'ясовує мету та характер майбутніх ділових відносин клієнта з банком.

З цією метою банки розробляють інформаційні листи (опитувальники), які містять реквізити, заповнення яких клієнтом надасть банкам можливість отримання додаткової інформації стосовно: операцій, які клієнт планує проводити за допомогою банку, оцінки розміру і джерел наявних та очікуваних надходжень та інше. Вказане вище належить до практичних заходів реалізації принципу "знай свого клієнта".

Банк здійснює оцінку ризику на підставі інформації та документів, що дозволяють ідентифікувати та вивчити клієнта.

Оцінювання ризиків здійснюється банком постійно. З цією метою банк повинен уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом оцінюється банком як великий. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе банк може відмовити клієнту в його обслуговуванні.

Таким чином, підхід, заснований на оцінці ризику, дозволить банкам більш дієво та ефективно використовувати нові методи боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, в тому числі при здійсненні ними моніторингу фінансових операцій по картковим рахункам.