УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6153/7/15-1317 від 15.05.2001
( Лист відкликано на підставі Листа Державної податкової адміністрації N 5954/7/15-0117 (v5954225-10) від 24.03.2010 )

Про застосування Методичних рекомендацій по адмініструванню єдиного податку

Державна податкова адміністрація України надсилає до відома та врахування в роботі Методичні рекомендації по адмініструванню єдиного податку, які розроблено згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції від 28.06.99 р. N 746/99 (746/99) , Закону України від 21.12.2000 N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними цільовими фондами".
Доведіть зазначене до відома та керівництва в роботі підвідомчим державним податковим органам.
Заступник Голови
Г.М.Оперенко

Додаток

Методичні рекомендації по адмініструванню єдиного податку, що сплачується суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

I. Загальні положення

Згідно із Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції від 28.06.99 р. N 746/99 (746/99) з 1 січня 1999 року запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Спрощена система оподаткування обліку та звітності не поширюється на суб'єктів малого підприємництва, визначених статтею 7 Указу (727/98) та частиною другого статті 2 Закону України від 19.10.2000 N 2063-III (2063-14) "Про державну підтримку малого підприємництва" (далі - Закон).
Оскільки вказаний Закон визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, то статтею 1 визначено, які суб'єкти підприємницької діяльності відносяться до категорії суб'єктів малого підприємництва.
Зокрема це юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.
Тобто, із визначених статтею 1 Закону (2063-14) суб'єктів підприємництва на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку можуть перейти ті суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які відповідають вимогам Указу.
При переході суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, слід враховувати частки учасників та засновників у його статутному фонді.
У разі, якщо у статутному фонді такого суб'єкта малого підприємництва частки учасників та засновників, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків, то такий суб'єкт малого підприємництва не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Якщо учасники та засновники є суб'єктами малого підприємництва, то вони повинні відповідати вимогам статті 1 Закону (2063-14) . Тобто, середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не повинна перевищувати 50 осіб та обсяг річного валового доходу не повинен перевищувати 500000 євро.
Враховуючи роз'яснення Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, як основного розробника Указу, підприємства з державною та комунальною формою власності можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку у разі, якщо такі підприємства зареєстровані, як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством і є платниками податків та зборів (обов'язкових платежів), на загальній системі оподаткування відповідають вимогам Указу щодо середньооблікової чисельності працюючих, обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та за умови сплати всіх установлених податків, зборів та обов'язкових платежів.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва згідно з Указом подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації, в якій обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано - 6 чи 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного податкового періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.
Відповідно до зазначеного Указу суб'єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку звільняються від сплати ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтею 6 Указу (727/98) .
Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до загальної системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного податкового періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного податкового періоду (кварталу).
При порушенні вимог, установлених статтею 1 цього Указу (727/98) , платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

II. Сплата єдиного податку

Відповідно до статті 3 Указу (727/98) платники єдиного податку - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно із вищевказаним Указом.
За результатами господарської діяльності за звітний податковий період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, у разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, декларацію про сплату єдиного податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язаний вести книгу обліку доходів і витрат і касову книгу.

III. Визначення бази оподаткування єдиним податком

Відповідно до пункту 1 Указу (727/98) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто, на відміну від методу нарахування, по якому визначалась виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), передбачена Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або в касу.
Крім того, згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99 N 554 (z0713-99) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.99 за N 713/4006, в доходній частині відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.
Також, Положенням про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.98 N 196 (z0646-98) (із змінами і доповненнями), передбачено, що виручка від реалізації продукції (дохід) відображається за вартістю відпущеної (відвантаженої) покупцям готової продукції, товарів, інших матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг за кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації".
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39 (z0161-00) , також визначено, що у статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.
Крім того, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (z0860-99) визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні доходи;
в) фінансові доходи;
г) інші доходи;
д) надзвичайні доходи.
Таким чином, для оподаткування єдиним податком суб'єкт малого підприємництва повинен враховувати всі кошти, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації.
У разі виявлення у платників єдиного податку проведення бартерних угод, необхідно перевести таких платників на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу). При цьому сума бартерної угоди оподатковується згідно із Законом України від 22.05.97 N 283/97-ВР (283/97-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (із змінами і доповненнями).
Платник єдиного податку, який отримав суму авансу від укладеної угоди і сплатив відповідну суму єдиного податку, при переході на загальну систему оподаткування повинен включити вказану суму авансу до валового доходу та подати заяву до органу державної податкової служби про зменшення загальної суми єдиного податку на суму податку, нарахованого на суму авансу.

IV. Нарахування пені

За порушення термінів сплати або неповної сплати сум єдиного податку, відповідно до пункту 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001 N 77 (z0240-01) та затвердженої в Міністерстві юстиції 16.03.2001 за N 240/5431, на суму податкового боргу нараховується пеня (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Якщо строк сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати єдиного податку вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня.

V. Прикінцеві положення

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Начальник Головного управління
А.М.Жеребних
"ГоловБух", N 23, 11.06.2001 р.