Конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники

(укр/рос)
Дата підписання: 21 травня 1974 року
Дата набуття чинності: 25 серпня 1979 року
Договірні Держави,
Усвідомлюючи, що використання супутників для розповсюдження несучих програми сигналів швидко розвивається як за своїми масштабами, так і за географічним охопленням;
Стурбовані відсутністю всесвітньої системи попередження розповсюдження органами-розповсюджувачами несучих програми сигналів, що передаються через супутники, які не призначалися для цих органів-розповсюджувачів, і що ця відсутність, напевне, перешкоджатиме використанню зв'язку за допомогою супутників;
Визнаючи у зв'язку з цим важливість інтересів авторів, акторів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;
Переконані у тому, що має бути створено міжнародну систему, відповідно до якої буде забезпечено заходи запобігання розповсюдження органами-розповсюджувачами несучих програми сигналів, що передаються через супутники, які не призначалися для цих органів-розповсюджувачів;
Усвідомлюючи необхідність у тому, щоб жодним чином не завдати шкоди тим міжнародним угодам, які вже набули чинності, включаючи Міжнародну конвенцію електрозв'язку (995_001) і додані до цієї Конвенції Регламенти радіозв'язку і, зокрема, жодним чином не перешкодити широкому прийняттю Римської конвенції від 26 жовтня 1961 року (995_763) , яка передбачає захист акторів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення,
домовилися про таке:

Стаття 1

Для цілей цієї Конвенції:
(i) "сигнал" - створювана за допомогою електронних засобів несуча частота, здатна передавати програми;
(ii) "програма" - сукупність матеріалів, отримуваних безпосередньо або у запису, що складаються з зображень, звуків або зображень і звуків, що передається через сигнали з метою наступного розповсюдження;
(iii) "супутник" - будь-який пристрій, що знаходиться у позаземному просторі, здатний передавати сигнали;
(iv) "випромінюваний сигнал", або "сигнал, випромінюваний" є будь-яким сигналом, що несе програми, який іде на супутник або через нього;
(v) "вторинний сигнал" - сигнал, отримуваний шляхом перетворення технічних характеристик випромінюваного сигналу з проміжними записами або без них;
(vi) "орган-джерело" - фізична або юридична особа, що визначає, які програми нестимуть випромінювані сигнали;
(vii) "орган-розповсюджувач" - фізична або юридична особа, що вирішує, чи повинна мати місце передача вторинних сигналів широкій публіці або будь-якій її частині;
(viii) "поширення" - дія, шляхом якої орган-розповсюджувач передає вторинні сигнали широкій публіці або будь-якій її частині.

Стаття 2

(1) Кожна з Договірних Держав бере на себе зобов'язання вживати відповідних заходів по запобіганню розповсюдженню на своїй або зі своєї території будь-якого сигналу, що несе програми, будь-яким органом-розповсюджувачем, для якого сигнал, що переданий на супутник або проходить через нього, не призначається. Це зобов'язання застосовується у тому разі, коли орган-джерело підпадає під юрисдикцію іншої Договірної Держави і коли поширюваний сигнал є вторинним сигналом.
(2) У будь-якій Договірній Державі, у якій вжиття заходів, згаданих у пункті (1) цієї статті, обмежене у часі, тривалість такого періоду встановлюється законодавством цієї держави. Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй повинен письмово інформуватися щодо тривалості цього періоду у момент ратифікації, прийняття або приєднання або ж, у разі подальшого набуття чинності національним законом або його зміни, протягом шести місяців після набуття чинності такого закону або його зміни.
(3) Зобов'язання, передбачені у Статті 2, пункт (1), не застосовуються до розповсюдження вторинних сигналів, отриманих від сигналів, які вже було розповсюджено органом-розповсюджувачем, для якого ці сигнали призначалися.

Стаття 3

Ця Конвенція не застосовується, коли передавані сигнали йдуть від органу-джерела або за його дорученням і випромінюються через супутники для безпосереднього прийому широкою публікою.

Стаття 4

Жодна Договірна Держава не зобов'язана вживати заходів, передбачених у Статті 2 (1), якщо сигнал, розповсюджуваний на її території органом-розповсюджувачем, для якого сигнал не призначався:
i) несе короткі витяги з передаваної за допомогою сигналів програми, що містять повідомлення про поточні події, але тільки в тому обсязі, який виправдано інформаційною метою таких витягів, або
ii) несе як цитати короткі витяги з передаваної сигналами програми за умови, що такі цитати відповідають чесній практиці і виправдані інформаційними цілями таких цитат, або
iii) несе передавану сигналами програму, враховуючи, що розповсюдження ведеться винятково з метою просвіти, у тому числі для освіти дорослих, або з метою наукових досліджень там, де згадана територія є Договірною Державою, що розглядається як країна, що розвивається, відповідно до встановленої практики Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 5

Жодна Договірна Держава не зобов'язана застосовувати цю Конвенцію щодо будь-якого сигналу, переданого до того, як ця Конвенція набуде чинності стосовно цієї держави.

Стаття 6

Ця Конвенція у жодному разі не може тлумачитися як така, що обмежує або завдає шкоди захисту, що надається авторам, акторам-виконавцям, виробникам фонограм або органам мовлення у силу національного законодавства або міжнародних угод.

Стаття 7

Ця Конвенція у жодному разі не може тлумачитися як така, що обмежує право будь-якої Договірної Держави застосовувати її національне законодавство для запобігання зловживанню з боку монополій.

Стаття 8

(1) За винятком положень пунктів (2) і (3) цієї Статті, ніякі застереження до цієї Конвенції не допускаються.
(2) Будь-яка Договірна Держава може на основі свого національного законодавства на 21 травня 1974 року шляхом письмової нотифікації, депонованої у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, заявити, що для її цілей слова "коли орган-джерело підпадає під юрисдикцією іншої Договірної Держави" у Статті 2 (1) слід розглядати як ситуацію, "коли передаваний сигнал передається з території іншої Договірної Держави".
(3) (a) Будь-яка Договірна Держава, яка на 21 травня 1974 року обмежує або заперечує охорону стосовно розповсюдження сигналів, що несуть програми, через проводи, кабелі та інші подібні канали зв'язку серед широкої публіки, може шляхом письмової нотифікації, депонованої у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, заявити, що в тому обсязі і у тій тривалості, у яких національне законодавство обмежує і заперечує охоронні заходи, воно не застосовуватиме цю Конвенцію для такого розповсюдження;
(b) Будь-яка Договірна Держава, яка депонувала нотифікацію відповідно до підпункту (a), повинна письмово повідомити Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй про будь-які зміни у національному законодавстві протягом шести місяців після набуття ними чинності, у результаті яких положення, що міститься у даному підпункті, стає або незастосовним, або обмеженішим за своїм обсягом.

Стаття 9

(1) Ця Конвенція депонується у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Вона залишається відкритою для підписання до 31 березня 1975 року будь-якою державою, що є членом Організації Об'єднаних Націй, однієї з її спеціалізованих установ, Міжнародного агентства з атомної енергії або учасником Статуту Міжнародного Суду (995_010) .
(2) Ця Конвенція підлягає ратифікації або прийняттю державами, що її підписали. Її буде відкрито для приєднання держав, згаданих у пункті (1) цієї Статті;
(3) Ратифікаційні грамоти, акти про прийняття або про приєднання буде депоновано у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.
(4) При цьому мається на увазі, що у той момент, коли держава стає зв'язаною цією Конвенцією, вона має бути у змозі, згідно зі своїм національним законодавством, втілювати у життя положення цієї Конвенції.

Стаття 10

(1) Ця Конвенція набуде чинності через три місяці після депонування п'ятої ратифікаційної грамоти, акта про прийняття або про приєднання.
(2) Ця Конвенція набуває чинності для кожної держави, яка ратифікує або прийме цю Конвенцію, або приєднається до неї після депонування п'ятої ратифікаційної грамоти, акта про прийняття або про приєднання, через три місяці після депонування її грамоти або акта.

Стаття 11

(1) Кожна Договірна Держава може денонсувати цю Конвенцію шляхом письмової нотифікації на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.
(2) Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців після одержання нотифікації, згаданої у пункті (1) цієї Статті.

Стаття 12

(1) Ця Конвенція підписується у єдиному примірнику англійською, іспанською, російською і французькою мовами; всі чотири тексти мають однакову силу.
(2) Після консультації з заінтересованими урядами Генеральним Директором Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури і Генеральним Директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності буде вироблено офіційні тексти арабською, голландською, італійською, німецькою і португальською мовами.
(3) Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє державам, вказаним у пункті (1) Статті 9, а також Генеральному Директорові Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, Генеральному Директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Генеральному Директорові Міжнародної організації праці і Генеральному Секретареві Міжнародного союзу електрозв'язку:
i) про підписання цієї Конвенції;
ii) про депонування ратифікаційних грамот, актів про прийняття або про приєднання;
iii) про дату набуття чинності цією Конвенцією згідно з пунктом (1) Статті 10;
iv) про депонування будь-яких нотифікацій, вказаних у пункті (2) Статті 2 або у пунктах (2) і (3) Статті 8, разом з їх текстами;
v) про одержання нотифікацій про денонсацію.
(4) Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй надішле по дві завірені копії цієї Конвенції всім державам, указаним у пункті (1) Статті 9.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином уповноважені, підписали цю Конвенцію.
ВЧИНЕНО у Брюсселі двадцять першого травня 1974 року.

Конвенция о распространении несущих программы сигналов, передаваемых через спутники

Подписана в Брюсселе 21 мая 1974 года
Договаривающиеся Государства,
сознавая, что использование спутников для распространения несущих программы сигналов быстро развивается как по своим масштабам, так и по географическому охвату,
озабоченные отсутствием всемирной системы предотвращения распространения распространяющими органами несущих программы сигналов, передаваемых через спутники, которые не предназначались для этих распространяющих органов, и что это отсутствие, видимо, будет препятствовать использованию связи с помощью спутников,
признавая в этой связи важность интересов авторов, артистов-исполнителей, производителей фонограмм и организаций вещания,
убежденные в том, что должна быть создана международная система, в соответствии с которой будут обеспечены меры предотвращения распространения распространяющими органами несущих программы сигналов, передаваемых через спутники, которые не предназначались для этих распространяющих органов,
сознавая необходимость в том, чтобы никоим образом не нанести ущерба тем международным соглашениям, которые уже вступили в силу, включая Международную конвенцию электросвязи (995_001) и прилагаемые к этой Конвенции Регламенты радиосвязи и, в частности, никоим образом не помешать более широкому принятию Римской конвенции от 26 октября 1961 года (995_763) , которая предусматривает защиту артистов-исполнителей, производителей фонограмм и организаций вещания,
договорились о нижеследующем:

Статья 1

Для целей настоящей Конвенции:
(i) "сигнал" - создаваемая с помощью электронных средств несущая частота, способная передавать программы;
(ii) "программа" - совокупность материалов, получаемых непосредственно или в записи, состоящих из изображений, звуков, передаваемая посредством сигналов с целью последующего распространения;
(iii) "спутник" - любое устройство, находящееся во внеземном пространстве, способное передавать сигналы;
(iv) "излучаемый сигнал" или "сигнал излучаемый" является любым несущим программы сигналов, который идет на спутник или через него;
(v) "вторичный сигнал" - сигнал, получаемый путем преобразования технических характеристик излучаемого сигнала с промежуточными записями или без них;
(vi) "орган-источник" - физическое или юридическое лицо, определяющее, какие программы будут нести излучаемые сигналы;
(vii) "распространяющий орган" - физическое или юридическое лицо, решающее, должна ли иметь место передача вторичных сигналов широкой публике или любой ее части;
(viii) "распространение" - действие, посредством которого распространяющий орган передает вторичные сигналы широкой публике или любой ее части.

Статья 2

1. Каждое Договаривающееся Государство берет на себя обязательство принимать соответствующие меры по предотвращению распространения на своей или со своей территории любого несущего программы сигнала любым распространяющим органом, для которого сигнал, переданный на спутник или проходящий через него, не предназначается. Это обязательство применяется в том случае, когда орган-источник подпадает под юрисдикцию другого Договаривающегося Государства и когда распространяемый сигнал является вторичным сигналом.
2. В любом Договаривающемся Государстве, в котором применение мер, упомянутых в пункте 1 этой статьи, ограничено во времени, продолжительность такого периода устанавливается законодательством этого государства. Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций должен быть письменно извещен относительно продолжительности этого периода в момент ратификации, принятия или присоединения, или же, в случае последующего вступления в силу национального закона или его изменения, в течение шести месяцев после вступления в силу такого закона или его изменения.
3. Обязательства, предусмотренные в статье 2, пункт 1, не применяются к распространению вторичных сигналов, полученных от сигналов, которые уже были распространены распространяющим органом, для которого эти сигналы предназначались.

Статья 3

Настоящая Конвенция не применяется, когда передаваемые сигналы идут от органа-источника или по его поручению и излучаются через спутники непосредственного приема широкой публикой.

Статья 4

Ни одно Договаривающееся Государство не обязано принимать меры, предусмотренные в статье 2(1), если сигнал, распространяемый на его территории распространяющим органом, для которого сигнал не предназначался:
(i) несет короткие выдержки из передаваемой с помощью сигналов программы, содержащие сообщения о текущих событиях, но только в том объеме, который оправдан информационными целями таких выдержек, или
(ii) несет в качестве цитат короткие выдержки из передаваемой сигналами программы при условии, что такие цитаты соответствуют честной практике и оправданы информационными целями таких цитат, или
(iii) несет передаваемую сигналами программу, учитывая, что распространение ведется исключительно в целях просвещения, в том числе для образования взрослых, или в целях научных исследований там, где упомянутая территория является Договаривающимся Государством, рассматриваемым в качестве развивающейся страны в соответствии с установившейся практикой Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций.

Статья 5

Ни одно Договаривающееся Государство не обязано применять настоящую Конвенцию в отношении любого сигнала, переданного до того, как эта Конвенция вступит в силу в отношении этого государства.

Статья 6

Настоящая Конвенция ни в коем случае не может толковаться как ограничивающая или наносящая ущерб защите, предоставляемой авторам, артистам-исполнителям, производителям фонограмм или органам вещания в силу национального законодательства или международных соглашений.

Статья 7

Настоящая Конвенция ни в коем случае не может толковаться как ограничивающая право любого Договаривающегося Государства применять его национальное законодательство для предотвращения злоупотреблений со стороны монополий.

Статья 8

1. За исключением положений пунктов 2 и 3 этой статьи, никакие оговорки к настоящей Конвенции не допускаются.
2. Любое Договаривающееся Государство может на основании своего национального законодательства на 21 мая 1974 года посредством письменной нотификации, депонированной у Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций, заявить, что для ее целей слова "когда орган-источник попадает под юрисдикцию другого Договаривающегося Государства " в статье 2(1) следует рассматривать как ситуацию, "когда передаваемый сигнал передается с территории другого Договаривающегося Государства".
3. а) Любое Договаривающееся Государство, которое на 21 мая 1974 года ограничивает или отрицает охрану в отношении распространения несущих программы сигналов посредством проводов, кабелей и других подобных каналов связи среди широкой публики, может посредством письменной нотификации, депонированной у Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций, заявить, что в том объеме и в той продолжительности, в какой национальное законодательство ограничивает и отрицает охранные меры, оно не будет применять настоящую Конвенцию для такого распространения;
b) Любое Договаривающееся Государство, которое депонировало нотификацию в соответствии с подпунктом a), должно письменно известить Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций о любых изменениях в национальном законодательстве, в течение шести месяцев после вступления их в силу, в результате которых положение, содержащееся в данном подпункте, становится либо неприменимым, либо более ограниченным по своему объему.

Статья 9

1. Настоящая Конвенция депонируется у Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций. Она остается открытой для подписания до 31 марта 1975 года любым государством, являющимся членом Организации Объединенных Наций, одной из ее специализированных организаций, Международного агентства по атомной энергии или участником Статута Международного суда (995_010) .
2. Настоящая Конвенция подлежит ратификации или принятию подписавшими государствами. Она будет открыта для присоединения государств, упомянутых в пункте 1 настоящей статьи.
3. Ратификационные грамоты, акты о принятии или о присоединении будут депонированы у Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций.
4. При этом имеется в виду, что в тот момент, когда государство становится связанным настоящей Конвенцией, оно должно быть в состоянии, в соответствии со своим национальным законодательством, претворять в жизнь положения настоящей Конвенции.

Статья 10

1. Настоящая Конвенция вступит в силу спустя три месяца после депонирования пятой ратификационной грамоты, акта о принятии или о присоединении.
2. Настоящая Конвенция вступит в силу для каждого государства, которое ратифицирует или примет настоящую Конвенцию или присоединится к ней после депонирования пятой ратификационной грамоты, акта о принятии или о присоединении, спустя три месяца после депонирования его грамоты или акта.

Статья 11

1. Каждое Договаривающееся Государство может денонсировать настоящую Конвенцию путем письменной нотификации на имя Генерального Секретаря Организации Объединенных Наций.
2. Денонсация вступает в силу спустя двенадцать месяцев после получения нотификации, упоминаемой в пункте (1) настоящей статьи.

Статья 12

1. Настоящая Конвенция подписывается в единственном экземпляре на русском, английском, испанском и французском языках; все четыре текста имеют одинаковую силу.
2. После консультации с заинтересованными правительствами Генеральным директором Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры и Генеральным директором Всемирной организации интеллектуальной собственности будут выработаны официальные тексты на арабском, голландском, итальянском, немецком и португальском языках.
3. Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций сообщает государствам, указанным в пункте 1 Статьи 9, а также Генеральному директору Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры, Генеральному директору Всемирной организации интеллектуальной собственности, Генеральному директору Международной организации труда и Генеральному секретарю Международного союза электросвязи:
(i) о подписании настоящей Конвенции;
(ii) о депонировании ратификационных грамот, актов о принятии или о присоединении;
(iii) о дате вступления в силу настоящей Конвенции в соответствии с пунктом 1 статьи 10;
(iv) о депонировании любых нотификаций, указанных в пункте 2 статьи 2 или в пунктах 2 и 3 статьи 8, вместе с их текстами;
(v) о получении нотификаций о денонсации.
4. Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций направит по две заверенные копии настоящей Конвенции всем государствам, указанным в пункте (1) статьи 9.
В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.
Совершено в Брюсселе двадцать первого мая 1974 года.
"Международные нормативные акты
Юнеско", М., 1993, стр. 465-469