КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 25 липня 2002 р. N 416-р
Київ

Про схвалення Концепції Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування

1. Схвалити Концепцію Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування (додається).
2. Мін'юсту разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробити на основі Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати у жовтні 2002 року проект Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування.
Прем'єр-міністр України
А.КІНАХ
Інд. 39

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 липня 2002 р. N 416-р

КОНЦЕПЦІЯ

Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування

1. Ця Концепція розроблена з метою визначення основних засад Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування (далі - Програма).
Осмислення перших уроків історії становлення місцевого самоврядування в Україні свідчить, що його дальший розвиток повинен базуватися на наукових засадах, відповідати певним принципам. Відсутність концептуального бачення розбудови місцевого самоврядування призводить до дезінтеграції у ході законотворчого процесу, безсистемного напрацювання законодавчих актів, неузгодженості щодо їх розроблення і прийняття, розпорошеності підходів до визначення статусу, компетенції, відповідальності суб'єктів місцевого самоврядування.
Одним з основних питань у ході реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні є забезпечення на регіональному та місцевому рівні демократичної, гнучкої та ефективної організації управління, запровадження механізму оптимального самодостатнього функціонування суб'єктів державного управління та управління в системі місцевого самоврядування, здійснення ефективного адміністративного контролю у сфері становлення і розвитку місцевого самоврядування.
Відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні проведення реформи місцевого самоврядування повинне узгоджуватися у часі з трансформацією низової ланки системи адміністративно-територіального устрою країни, вдосконаленням системи державного управління та базуватися на положеннях Конституції України (254к/96-ВР) .
Конституція України (254к/96-ВР) заклала необхідний правовий фундамент організації влади на місцях, що передбачає поєднання державного управління на регіональному рівні із місцевим самоврядуванням.
Проте Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , інші законодавчі акти, які визначають повноваження органів місцевого самоврядування, не повною мірою врегульовують питання організації діяльності територіальних громад, формування і діяльності органів місцевого самоврядування. Зокрема це стосується питань управління комунальною власністю, міжбюджетних відносин, різних форм безпосередньої участі громадян у виконанні завдань та функцій місцевого самоврядування, взаємовідносин органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з відповідними органами державної влади та їх посадовими особами, а також форм взаємодії територіальних громад, співробітництва у реалізації спільних проектів.
В основу Програми мають бути покладені положення Указу Президента України від 30 серпня 2001 р. N 749 (749/2001) "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні", розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 123 (123-2002-р) "Про заходи щодо виконання Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні" та від 13 вересня 2001 р. N 437 (437-2001-р) "Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики".
Програма повинна містити вичерпний перелік проблемних питань місцевого самоврядування із викладенням пропозицій щодо їх законодавчого врегулювання, а також організаційні, науково-технічні та фінансові засади його дальшого розвитку.
Крім того, необхідно визначити територіальні основи місцевого самоврядування (територіальні межі здійснення місцевого самоврядування), що безпосередньо пов'язане з необхідністю реформування системи адміністративно-територіальних одиниць, оскільки існуюча організація територіального устрою, коли у межах адміністративних кордонів одних населених пунктів перебувають інші населені пункти, територіальні громади яких згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) виступають самостійними суб'єктами місцевого самоврядування, не дає змоги сформувати дієздатні територіальні громади.
Доцільно врегулювати деякі питання на локальному рівні у рамках рішень, що приймаються органами місцевого самоврядування, з урахуванням повноважень, визначених Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Особливу увагу слід приділити питанням, що передбачається унормувати у статутах територіальних громад.
Предметом локальної нормотворчості можуть бути, наприклад, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування, процедура проведення зборів громадян за місцем проживання, місцевих референдумів.
2. Законодавче забезпечення розвитку місцевого самоврядування базується на засадах:
комплексного підходу до розвитку законодавства в цілому і розроблення окремих нормативно-правових актів;
органічного поєднання статусного (установчого), функціонального і галузевого методів нормативно-правового врегулювання;
здійснення підготовки проектів нормативно-правових актів з урахуванням адміністративної, судово-правової, адміністративно-територіальної реформ;
фінансового обґрунтування проектів нормативно-правових актів;
наукового супроводження та експертизи відповідних проектів нормативно-правових актів;
проведення на законодавчій основі експериментів із запровадження нових форм організації місцевого самоврядування, інновацій у ході реформи місцевого самоврядування;
додаткове делегування органам місцевого самоврядування повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо прийняття рішень нормативного характеру.
Законодавче забезпечення розвитку місцевого самоврядування повинне відповідати конституційним основам його організації та діяльності, а також принципам Європейської хартії місцевого самоврядування (994_036) щодо організаційної, правової і фінансово-економічної самостійності територіальних громад.
Комплексність і послідовність законодавчого врегулювання полягає у відмові від практики внесення незначних змін до базового Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) і передбачає розроблення його нової редакції.
У Програмі необхідно висвітлити такі проблемні питання:
визначення статусу територіальних громад, порядку їх внутрішньої організації та реорганізації, а також унормування порядку та підстав створення об'єднаних територіальних громад;
зміцнення матеріальної та фінансової основ місцевого самоврядування, зокрема визначення організаційно-правових механізмів державної підтримки місцевого самоврядування;
розмежування повноважень територіальних громад, органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
визначення статусу добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та порядку їх утворення;
удосконалення порядку управління комунальною власністю, зокрема об'єктами спільної власності територіальних громад;
зміцнення гарантій місцевого самоврядування, зокрема вдосконалення порядку судового захисту прав та інтересів місцевого самоврядування.
Важливим напрямом законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування повинне стати врегулювання відносин у сферах землекористування, містобудування, комунального господарства, охорони та використання природних ресурсів, довкілля, соціальних гарантій.
3. Програма повинна бути спрямована на:
впорядкування системи адміністративно-територіального устрою, визначення правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноважень, зокрема органів місцевого самоврядування, щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
визначення спеціального статусу м. Севастополя, врегулювання особливостей здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті;
удосконалення механізму контролю з боку територіальних громад за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
створення організаційних і правових засад розроблення та впровадження проектів з проведення експериментів розвитку місцевого самоврядування;
удосконалення механізмів стратегічного державного планування регіонального розвитку, системи загальнодержавного і регіонального прогнозування та планування соціально-економічного розвитку;
чітке розмежування функцій і повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
обґрунтування засад державного стимулювання регіонального розвитку, зокрема депресивних територій;
розвиток ринкової інфраструктури: регіональних і міжрегіональних товарних бірж, оптових ринків, агроторгових домів, аукціонів, ярмарків, заготівельних кооперативів, підприємств фірмової торгівлі тощо;
удосконалення системи державної реєстрації земель, запровадження єдиної системи державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створення відповідних загальнодержавної та регіональних інформаційних систем, баз даних;
розширення джерел доходів місцевих бюджетів, зокрема переліку податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, а також удосконалення порядку їх справляння;
врегулювання міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району;
розроблення Генеральної схеми економічного районування України та Національної програми охорони земель;
удосконалення економічного механізму охорони довкілля, використання природних ресурсів, поліпшення взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері, розв'язання проблемних питань щодо розміщення та експлуатації небезпечних виробництв;
удосконалення механізму управління об'єктами комунальної власності, об'єктами спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних та обласних рад, порядку передачі державного майна (насамперед об'єктів соціальної сфери) до комунальної власності;
розвиток транскордонного та міжрегіонального економічного співробітництва;
формування та реалізацію державної політики у сфері регулювання внутрішньорегіональної та міжрегіональної трудової міграції;
створення економічних умов та формування нормативно-правової бази для участі України у відповідних заходах з реалізації регіональної політики у рамках Європейського Союзу;
визначення правового статусу депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлення гарантій депутатської діяльності та порядку відкликання депутата місцевої ради;
удосконалення основних засад, порядку організації і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів;
удосконалення порядку проведення місцевих референдумів, зокрема референдумів в Автономній Республіці Крим, інших форм безпосереднього волевиявлення територіальної громади (консультативного опитування, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив, громадських слухань), спрямованих на забезпечення безпосереднього здійснення територіальною громадою своїх повноважень в межах Конституції України (254к/96-ВР) і законів України;
визначення правових засад організації та діяльності місцевої міліції, врегулювання правового, соціального захисту працівників та їх відповідальності.
Програма повинна бути спрямована на прискорення процесу проведення адміністративної реформи, забезпечення реалізації державної регіональної політики.