МІНІСТЕРСТВО СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 N 171 від 09.07.97


      Про затвердження форм державної статистичної звітності
                   по комунальному господарству


      ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомстату
        N 238 ( v0238202-00 ) від 18.07.2000 )


     1. Затвердити  форми  державної  статистичної  звітності   по
комунальному господарству,  розробка яких централізована в органах
державної статистики,  інструкції щодо їх заповнення і ввести їх в
дію починаючи зі звіту за 1997 рік:
     ( Наказ втратив чинність в частині затвердження форми N 1-газ
на  підставі  Наказу  Держкомстату  N  238  (  v0238202-00  )  від
18.07.2000   )   N   1-газ   "Звіт   про  використання  природного
(зрідженого) газу",
     N 1-теп "Звіт про постачання теплоенергії",
     N 1-спецтранспорт "Звіт про механізоване прибирання територій
міст та селищ міського типу".
     2. Розповсюдити дані форми державної  статистичної  звітності
на всі підприємства,  організації та установи, незалежно від форми
власності та господарювання.
     3. Скасувати  накази  Мінстату  України  від  09.06.94  N 129
( v0129207-94 ) в частині затвердження форм NN 1-газ,  1-теп і від
22.05.92 N 76 в частині затвердження форми N 1-спецтранспорт.
     4. Управлінню соціальної статистики (Калачова І.В.) своєчасно
забезпечити   підприємство-виготовлювач  оригіналами  затверджених
форм  державної  статистичної  звітності  та  інструкцій  щодо  їх
заповнення.
     5. ГОЦ Мінстату України (Крамарєв В.Г.)  забезпечити  збір  і
розробку   державної   статистичної   звітності   по  комунальному
господарству.
     6. Економічному   управлінню   (Шевченко   Т.М.)  забезпечити
фінансування статистичних робіт і виготовлення тиражу бланків форм
та інструкцій.
     7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Гашицького О.В.

 Перший заступник Міністра                             В.А.Головко

                                             Затверджено
                                         наказом Мінстату України
                                         від 9 липня 1997 р. N 171

                            Інструкція
      про порядок складання державної статистичної звітності
    підприємствами (об'єднаннями), що відпускають природний і
                     зріджений газ споживачам

                      1. Загальні положення

     1.1. Державна статистична звітність по формах N 1-газ (річна)
і N 1-газ (коротка) "Звіт про використання природного (зрідженого)
газу"  складається  всіма   підприємствами   (об'єднаннями),   які
відпускають   природний   і   зріджений   газ   населенню   та  на
комунально-побутові потреби.
     Не складають  звіти  по  формах  N  1-газ  підприємства,  які
відпускають   газ   тільки   на   виробничо-технологічні   потреби
підприємств та організацій.
     1.2. Підприємства,  які забезпечують  населені  пункти  двома
видами газу (природним і зрідженим),  складають два звіти по формі
N 1-газ:  один - по природному газу,  другий - по зрідженому газу.
Підприємства,  які  забезпечують населені пункти одним видом газу,
складають один звіт в залежності від виду газу, що реалізується.
     1.3. В разі передачі підприємства,  що займається реалізацією
газу з одного відомства в інше,  звітність складається  окремо  за
період  до  його передачі і за фактично відпрацьований час в новій
системі після передачі.
     1.4. Державна  статистична  звітність  складається  суворо за
встановлений календарний період часу і подається в строки, вказані
на формі, статистичному органу за місцем знаходження підприємства,
організації, що звітує, та своїй вищестоящій організації.
     1.5. Всі  дані  звіту  в  натуральному  і  вартісному  виразі
повинні грунтуватись на достовірних даних первинного обліку.
     Основною вимогою   при   заповненні  всіх  розділів  звіту  є
достовірність даних.
     1.6. Відповідно  до  статті 186-3 Кодексу про адміністративні
правопорушення (  80731-10  )  неподання  статистичних  даних  або
подання   їх   недостовірними  чи  з  запізненням,  незабезпечення
належного стану первинного обліку тягнуть за собою адміністративну
відповідальність у вигляді штрафу.
     1.7. Звітні дані повинні бути показані в тих одиницях виміру,
які вказані в затвердженій формі звітності.
     1.8. Державна статистична звітність по формі N 1-газ  (річна)
(розділи  I,  II,  III) складається по підприємству з виділенням в
тому числі даних по усіх містах та селищах міського типу,  по усіх
сільських населених пунктах і по центру республіки, області.
     1.8.1. У тих випадках, коли підприємство по газопостачанню та
газифікації,  крім  міста  (району),  в  якому  воно  розташоване,
постачає газом  також  безпосередньо  споживачів  інших  населених
пунктів,  що  знаходяться  в межах адміністративних кордонів міста
(району),  то таке підприємство складає звіт по формі  N  1-газ  в
зведеному вигляді.  При цьому в звіті наводяться підсумкові дані в
цілому по підприємству і в тому числі по усіх  містах  та  селищах
міського типу, по усіх сільських населених пунктах.
     1.8.2. Якщо підприємство  по  газопостачанню  та  газифікації
забезпечує  газом  споживачів  не  тільки свого міста (району),  в
якому воно розташоване, а і споживачів інших населених пунктів, що
знаходяться  за  межами  адміністративних кордонів міста (району),
але в межах області,  на території якої розташоване  підприємство,
що  звітує,  то  звіт  складається  в слідуючому порядку.  В звіті
приводяться підсумкові дані в цілому  по  підприємству  і  в  тому
числі  по  усіх містах і селищах міського типу і по усіх сільських
населених   пунктах,   надалі   приводяться   дані   по    кожному
адміністративному  району  з  виділенням  даних  по  усіх містах і
селищах міського типу, по усіх сільських населених пунктах.
     1.8.3. У тих випадках, коли підприємство по газопостачанню та
газифікації відпускає зріджений газ безпосередньо споживачам свого
міста   (району),  а  також  підприємствам  по  газопостачанню  та
газифікації  інших  міст  своєї  області  або  за  її  межами,  то
підприємство,  що відпускає газ,  звітує по первинній формі тільки
за відпуск газу споживачам свого міста  (району),  тобто  там,  де
знаходиться підприємство.
     1.9. В розділі  IV  дані  про  доходи,  витрати,  чисельність
працівників,  подачу  природного газу,  залишок зрідженого газу на
початок  і  кінець  року,  отриманий  зріджений   газ,   місткість
підземних газосховищ складаються в цілому по підприємству.
     1.10. В адресній частині форми N 1-газ вказується  на  кінець
звітного  періоду,  кількість  газифікованих міст,  селищ міського
типу і сільських населених пунктів.
     В число газифікованих включаються: міста, в яких газифіковано
не менше 100 квартир;  селища міського типу,  де  газифіковано  не
менше  50  квартир і сільські населені пункти,  де газифіковано не
менше 10 квартир.

    2. Заповнення показників державної статистичної звітності
                    N 1-газ по природному газу

      Розділ I. Одинична протяжність вуличної газової мережі

     2.1. У  графі  1  показується  протяжність  вуличних  газових
мереж,  що знаходиться як на балансі підприємства,  так і на  його
обслуговуванні  на початок звітного року.  У графі 2 показується в
тому числі протяжність вуличних газових мереж,  що знаходяться  на
балансі.   Протяжність   цих   мереж   встановлюється   на  основі
інвентарних даних або по даних технічного обліку.
     Вуличними газовими   мережами   вважаються  газопроводи,  які
прокладені по вулицях,  площах,  набережних і т.д.  міста,  селища
міського  типу,  сільського населеного пункту від газорозподільчих
станцій (ГРС) на магістральному газопроводі  при  вході  в  місто,
селище міського типу,  сільський населений пункт (або від газового
заводу).
     Протяжність вуличної газової мережі враховується в одиночному
обчисленні,  тобто в одну лінію. Якщо по вулиці прокладені труби в
дві  і більше ліній,  то для визначення протяжності газової мережі
необхідно скласти протяжність всіх ліній.
     Наприклад. На  одній вулиці,  довжиною 4,5 км,  газова мережа
прокладена в одну нитку, на другій вулиці, довжиною в 3 км, газові
мережі  прокладені в дві нитки.  В цьому випадку загальна одиночна
протяжність газової мережі складатиме:

                   4,5 км + 3 км х 2 = 10,5 км.

     В протяжність вуличної мережі не включається довжина  вводів,
внутрішньодворових і внутрішньоквартальних мереж.
     2.2. У графі 3 показується прибуття газових мереж за  звітний
рік,  тобто  вперше прийнята на баланс підприємства вулична газова
мережа,  включаючи:  новозбудовані   лінії   мереж   газопроводів,
розширення діючих ліній, а також прийняті вуличні мережі від інших
підприємств і організацій,  а у графі 4 виділяється в  тому  числі
протяжність  газових мереж,  прийнятих на баланс за рахунок нового
будівництва та розширення діючих мереж.
     Різниця між  даними  графи  3  і 4 показує протяжність мереж,
прийнятих на баланс від других відомств.
     2.3. У  графі  5 показується вибуття газових мереж за звітний
рік,  тобто мережа,  яка списана з балансу підприємства, включаючи
мережу,  що  вибула  внаслідок  фізичного  зносу (по ветхості),  в
зв'язку з реконструкцією населеного пункту, а також передачі мереж
на баланс іншим підприємствам (організаціям).
     2.4. У графі  7  показується  одиночна  протяжність  вуличної
газової  мережі,  що  знаходиться  на  балансі і на обслуговуванні
підприємства на кінець звітного року. У графі 8 показується в тому
числі  протяжність  вуличних  газових  мереж,  що  знаходяться  на
балансі підприємства.  Дані графи 8 повинні відповідати сумі даних
граф 2 і 3 за мінусом даних графи 5.
     2.5. У графі 9 показується,  крім того,  одиночна протяжність
внутрішньоквартальних  (внутрішньодворових)  мереж  і  вводів,  що
знаходяться на балансі підприємства на кінець звітного року.
     До внутрішньоквартальних     і    внутрішньодворових    мереж
відносяться  газопроводи,  прокладені  від  вуличної  розподільчої
газової  мережі  в місці розгалуження,  до відключаючих пристроїв,
встановлених в сходових клітинах (в цокольному поверсі).
     2.6. Дані  розділу  І показуються в кілометрах з одним знаком
після коми.

            Розділ II. Кількість газифікованих квартир

     2.7. У графі 1 відображається кількість  квартир,  приєднаних
до  вуличної  газової  мережі  з  початку  газифікації  на початок
звітного року, яка визначається по даних абонентських книг-карток,
особистих рахунків абонентів.
     В звіті по формі  N  1-газ  показуються  дані  про  кількість
газифікованих  квартир  по  всіх містах,  селищах міського типу та
сільських населених пунктах, незалежно від кількості газифікованих
квартир в населеному пункті.
     Жилою газифікованою квартирою вважається жиле приміщення  для
постійного    проживання,   відокремлене   від   інших   приміщень
капітальними  стінами,  яке  має  самостійний  вихід  на   сходову
клітину, в загальний вестибюль (коридор) або безпосередньо назовні
(на вулицю,  у двір і т. п.), в якому встановлена підлогова газова
плита, що постачається газом.
     В жилих будинках коридорного типу з  окремими  кімнатами,  що
виходять  в  загальний коридор,  газифікованою вважається комплекс
кімнат з загальною кухнею для них  на  кожному  поверсі  по  кожну
сторону  сходової  клітини  незалежно  від  кількості встановлених
плит.
     Жилі будинки, що належать фізичним особам на правах особистої
власності,  в  яких  встановлена  підлогова   газова   плита,   що
постачається  газом,  в  звітах  включаються  в загальну кількість
газифікованих квартир.
     Якщо жилий  дім  знаходиться у власності не однієї,  а двох і
більше  самостійних  сімей,  мають  на  площі,  яка  належить  їм,
підлогову  газову  плиту,  що  постачається  газом,  то  кількість
газифікованих  квартир  визначається  по  кількості   встановлених
газових плит.
     Газифікованою квартирою вважається також  дім  з  кухнею,  що
стоїть  окремо,  в  якій  встановлено підлогову газову плиту,  яка
постачається газом.
     2.8. У  графі 2 відображається прибуття газифікованих квартир
за рік,  включаючи фактично газифіковані квартири,  які прибули за
рахунок  переведення  з  постачання  зрідженим газом на природний,
прийняті на баланс від інших підприємств.
     У графі 3 виділяються фактично газифіковані квартири, у графі
4 - переведені з постачання зрідженим газом на природний.
     2.9. У   графі   5   відображається  кількість  газифікованих
квартир, що вибули, за звітний період (в результаті зносу житлових
будівель,   заміни   газової   плити   підлоговою   електроплитою,
стихійного лиха та ін.).
     Графа 7   при   складанні   звіту   по   природному  газу  не
заповнюється.
     2.10. У  графі 8 відображається число квартир,  газифікованих
природним газом на кінець звітного року,  яке визначається  шляхом
складання  кількості  газифікованих  квартир  на  початок року,  і
кількості газифікованих квартир,  які прибули за рік, і віднімання
газифікованих квартир, які вибули за звітний рік.
     2.11. Дані розділу ІІ відображаються в одиницях.

               Розділ III. Відпуск газу споживачам

     2.12. У графах 1 - 4 відображаються фактичні дані про відпуск
природного  газу  всім  споживачам,  включаючи газ,  відпущений на
енергетичні,  виробничо-технологічні  потреби  всіх   підприємств,
організацій і установ.
     Кількість відпущеного  газу  визначається  за   даними   книг
обліку,  або карток і двосторонніх актів,  основаних на показниках
вимірювальних приладів обліку газу, встановлених у споживачів, при
відсутності  приладів  обліку  газу  або  при їх несправності - по
фактично встановленій потужності включених систем пальників і часу
їх  роботи,  а  для населення - по нормах і тарифах,  затверджених
Кабінетом Міністрів України.
     2.13. Із   загальної   кількості   газу,   відпущеного   всім
споживачам, в тому числі виділяється кількість газу, відпущеного:
     2.13.1. населенню    (коли    вартість   використаного   газу
оплачується безпосередньо населенням незалежно від форм і  способу
оплати);
     2.13.2. на комунально-побутові потреби.
     У відпуск  газу  на  комунально-побутові  потреби включаються
витрати газу на опалення,  вентиляцію і гаряче водопостачання, яке
здійснюється  від  комунально-побутових  котельних,  а  також інші
санітарно-гігієнічні  потреби  житлових,   учбових,   лікувальних,
спортивних,  видовищних і торгівельних будівель, дитячих закладів,
санаторіїв та будинків відпочинку,  будинків  для  престарілих  та
інвалідів, бань, пралень, підприємств побутового обслуговування, і
на потреби інших будівель та  установ  комунального  та  культурно
побутового призначення.
      Відпуск газу котельним  промислових  підприємств  у  відпуск
газу на комунально-побутові потреби не включається.
      У графі 4 показуються витрати газу на виробничо-технологічні
потреби газового господарства.
      У графі 5 показуються втрати газу в мережі, які визначаються
як  різниця між кількістю газу,  яка подана в мережу,  і кількістю
газу, яка відпущена всім споживачам.
      В тих  випадках,  коли  підприємство  газового  господарства
міста відпускає газ  підприємствам  інших  населених  пунктів  для
визначення  кількості витрат в мережах необхідно з кількості газу,
яка подана в мережу,  відняти кількість  газу,  відпущену  газовим
господарствам інших населених пунктів

                        Розділ IV. Довідка

     2.14. В    показнику    "Доходи   від   надання   послуг   по
транспортуванню природного газу  споживачам"  відображаються  дані
про  доходи  за  транспортований  газ  споживачам  по встановленим
тарифам в звітному періоді.
     Інші доходи,  що  одержані  за  які-небудь додаткові послуги,
надані  газовими  підприємствами  своїм  абонентам,   обчислюються
окремо і в доходи від надання послуг по транспортуванню природного
газу споживачам не включаються.
     2.15. В  показнику  "Витрати  на експлуатацію" відображаються
всі витрати, які пов'язані з транспортуванням природного газу.
     Витрати, які    не   пов'язані   з   транспортуванням   газу,
обчислюються окремо і по рядку 03 не відображаються.
     2.16. Дані про доходи і витрати по експлуатації показуються в
гривнях.
     2.17. В   показнику   "Чисельність   робітників  по  основній
діяльності" відображається весь персонал основної діяльності, який
знаходиться   у  списку  цього  підприємства  на  кінець  звітного
періоду.
     До персоналу  основної  діяльності відносяться всі працівники
(без    сумісників),    включаючи    адміністративно-управлінський
персонал.
     В спискову   чисельність   персоналу   основної    діяльності
включаються   також   працівники,   що   зайняті   на  роботах  по
капітальному ремонту, який здійснюється господарським способом.
     2.18. В   підприємствах,  що  забезпечують  постачання  двома
видами газу (природним та зрідженим),  дані про  чисельність  всіх
робітників необхідно відображати відповідно по двох звітах:
     2.18.1. Всі   працівники,   що   безпосередньо   забезпечують
постачання  природним  газом,  відображаються  у  звіті по формі N
1-газ по природному газу.
     2.18.2. Всі   працівники,   що   безпосередньо   забезпечують
постачання зрідженим газом,  відображаються у  звіті  по  формі  N
1-газ по зрідженому газу.
     2.18.3. Ті  працівники,  які  не  можуть  бути  безпосередньо
віднесені  до  постачання природним та зрідженим газом (наприклад,
персонал   єдиної   аварійно-диспетчерської    служби,    персонал
управління підприємством      газового     господарства     т.п.),
розподіляються і  відображаються  у  звітності  пропорційно  числу
робітників,  безпосередньо  зайнятих  постачанням  окремими видами
газу.
     Приклад: на  підприємстві  нараховується  на  кінець звітного
періоду 223 чол., з них:
     працівники, що  забезпечують постачання природним газом - 138
чол.;
     працівники, що  забезпечують  постачання зрідженим газом - 52
чол.;
     працівники, які  зайняті в аварійно-диспетчерських службах та
в управлінні підприємства - 33 чол.
     Розподіл 33  чоловік у звітності в цьому випадку здійснюється
таким чином:
     до числа  працівників,  що  забезпечують постачання природним
газом, відносяться:

                     33 х 138
                    ----------  = 23,98 = 24 чол.
                     138 + 52

     до числа працівників,  що забезпечують  постачання  зрідженим
газом, відносяться:

                     33 х 52
                    ---------  = 9,03 = 9 чол.
                    138 + 52

     Згідно з  цим чисельність працівників по природному газу буде
дорівнювати 138 + 24 = 162 чол.;  по зрідженому газу - 52 + 9 = 61
чол.

     Подача природного газу в мережу.

     Кількість газу,  що  подана в мережу,  визначається на основі
даних про кількість отриманого газу  зі  сторони  за  вирахуванням
газу,  що  витрачено  на  виробничі  потреби газового господарства
(наприклад, на продувку труб).
     Газ, що  витрачений  на потреби підприємства або в гуртожитку
працівників цього підприємства,  не вважається витратою на  власні
потреби  і  повинен відображатися у звітності у графі 1 "Відпущено
фактично за рік" і в тому числі у графі 3 "На  комунально-побутові
потреби".
     Кількість газу,  яка одержана зі сторони (від постачальників)
визначається  по  щоденних  записах у технічних журналах на основі
показань вимірювальних прикладів та документів первинного обліку.

     3. Заповнення показників статистичної звітності по формі
                    N 1-газ по зрідженому газу

     3.1. При  заповненні звіту по зрідженому газу слід керуватися
загальними положеннями  і  вказівками  по  заповненню  аналогічних
показників звіту по природному газу.
     3.2. При заповненні окремих показників  звіту  по  зрідженому
газу необхідно мати на увазі:
     3.2.1. У графі  7  розділу  I  показуються  трубопроводи,  що
споруджені  від  підземних  дворових  (квартальних)  місткостей до
відключаючих  пристроїв,  встановлених  в  сходових  клітинах   (в
цокольному  поверсі)  і  призначених  для подачі зрідженого газу в
квартири абонентів.
     Протяжність внутрішньодворової (внутрішньоквартальної) мережі
для  зрідженого  газу  облічується  в  одиночному   обчисленні   і
відображається на основі інвентарних даних.
     3.2.2. В розділі II показується загальна  кількість  квартир,
що отримують зріджений газ, від групових, дворових, квартальних та
індивідуальних балонних установок.
     3.2.3. Графа 4 не заповнюється.
     3.2.4. В показниках "Залишок зрідженого газу на початок року"
і "Залишок зрідженого газу на кінець року" (ряд.  07 і 09 Довідки)
відображається  фактична  кількість   газу,   що   залишилась   на
газорозподільчій  станції,  яка  визначається по даних спеціальних
вимірів.
     3.2.5. В    показнику    "Отримано    зрідженого   газу   від
постачальників" (ряд.  08 розділу IV)  відображається  надходження
зрідженого  газу  від  постачальників,  що  визначається  по даних
бухгалтерського обліку на основі накладних.
     3.2.6. Дані про залишок газу на кінець звітного періоду (ряд.
09 розділу IV) дорівнюють сумі даних про залишок газу  на  початок
звітного   року  (ряд.  07),  та  газу,  фактично  отриманого  від
постачальників (ряд.  08),  за відрахуванням даних  про  фактичний
відпуск  газу  (гр.  1  розділу  III),  а також втрат газу (гр.  4
розділу III).
     3.2.7. В  показнику  "Ємкість підземних газосховищ зрідженого
газу"  відображається  сумарна  місткість   підземних   газосховищ
(квартальних та дворових), що знаходяться на балансі підприємства,
або які орендуються у інших підприємств та організацій,  на кінець
звітного періоду.
     Місткість підземних  газосховищ  визначається  з   розрахунку
встановлених норм наповнення зрідженим газом 1 куб.м геометричного
обсягу  та  з   урахуванням   паспортних   даних   про   фактичний
геометричний обсяг ємностей в кубічних метрах.
     Приклад. Згідно паспортних даних газосховище (квартальне  або
дворове) складається з двох підземних резервуарів ємністю 3,5 куб.
м кожний.  При нормі наповнення пропаном 0,425  т/куб.м  місткість
цих резервуарів складає

                  0,425 х 3,5 х 2 = 3 т

     Підземною (дворовою, квартальною) установкою належить вважати
споруду,  що складається з підземних  ємкостей  і  призначена  для
постачання зрідженим газом групи квартир та будинків.
     3.2.8. Дані  розділу  III  показуються  в  тоннах   з   одним
десятковим знаком.

 Управління соціальної
 статистики Мінстату України


     (   Форма   N   1-газ   "Звіт   про  використання  природного
(зрідженого)   газу"   втратила   чинність   на   підставі  Наказу
Держкомстату N 238 ( v0238202-00 ) від 18.07.2000 )


                                              Затверджено
                                         наказом Мінстату України
                                         від 9 липня 1997 р. N 171

                            Інструкція
     про порядок складання "Звіту про механізоване прибирання
         території міст та селищ міського типу" по формі
                    N 1-спецтранспорт (річна)

                      I. Загальні положення

     1.1. Державна статистична звітність про роботу підприємств по
санітарному  очищенню  та механізованому прибиранню територій міст
та    селищ    міського    типу     складається     підприємствами
(спецавтогосподарствами,     спецавтобазами,     автодормехбазами,
комбінатами    комунальних     підприємств     та     благоустрою,
шляхоексплуатаційними  управліннями  та  ін.),  що  знаходяться  у
віданні  органів  комунального  господарства  та   інших   органів
управління  усіх  форм  власності,  які  мають  спецавтомашини  та
виконують роботу по вивозу побутових відходів  або  механізованому
прибиранню територій міст та селищ міського типу.
     1.2. Державна статистична звітність про роботу підприємств по
санітарному  очищенню  та механізованому прибиранню територій міст
та селищ міського типу подається  звітуючим  підприємством  органу
державної статистичної звітності за місцем знаходження,  в строки,
вказані на формі державної статистичної звітності.
     1.3. Якщо   підприємство   обслуговує  своїм  автотранспортом
декілька міст та селищ міського  типу,  у  кінці  звіту  необхідно
перелічити всі міста та селища міського типу. Державна статистична
звітність складається в цілому по діяльності підприємства.
     1.4. Звітні  дані  відображаються в тих одиницях виміру,  які
вказані у формі державної статистичної звітності.
     1.5. Основною  вимогою  при заповненні всіх розділів звіту є:
- достовірність даних.
     1.6. Дані рядків 17-20, 33-35 заповнюються з одним десятковим
знаком, інші - в цілих числах.
     1.7. За  правильність  складання  звіту  та своєчасність його
подання несуть відповідальність  керівник  та  головний  бухгалтер
підприємства.

         II. Заповнення показників державної статистичної
                   звітності N 1-спецтранспорт

     2.1. По рядку 01 показується число всіх автомашин (враховуючи
трактори), які використовуються для прибирання територій та вивозу
побутових  відходів,  які   значаться   на   інвентарному   обліку
підприємства.
     В цей показник включаються всі автомашини незалежно від того,
знаходяться  вони  в  експлуатації,  простої  через метеорологічні
умови, в ремонті або очікуванні ремонту, в очікуванні списання або
передачі іншим підприємствам.
     Машини, які   були   списані   з   балансу   підприємства   в
установленому порядку, в цьому показнику не враховуються.
     2.2. Із загальної кількості  автомашин  по  рядках  02  -  14
показуються машини за окремими типами.
     2.3. Кожна  машина,  яка  щойно   прибула   у   господарство,
включається до інвентарного обліку наступного дня після реєстрації
в Державтоінспекції і отриманні Державного номерного знака.
     Якщо в   машині,   яка   щойно   прибула   в  господарство  з
заводу-виготовлювача, виявлені при технічному огляді несправності,
для  ліквідації  яких  викликається  представник  заводу,  то така
машина включається до інвентарного  обліку  наступного  дня  після
ліквідації    виявлених    несправностей,   оформлених   актом   з
представником заводу.
     2.4. По  рядку  15  показується  наявність  піскорозкидаючого
обладнання.
     2.5. По  рядку  17  показуються  машино-дні  у господарстві в
цілому  по  підприємству  (без   включення   даних   по   машинах,
використованих  для  технічного  обслуговування  і для господарчих
потреб підприємства - бензовози,  техдопомога,  автобуси,  легкові
автомобілі та ін.).
     Цей показник  відображає  перебування  у  господарстві   усіх
прибиральних машин:  спеціальних машин для прибирання вулиць,  для
вивозу твердих та  рідких  відходів,  різного  виду  універсальних
машин, бортових машин та самоскидів.
     Всі ці  машини  включаються  в  машино-дні   у   господарстві
незалежно  від  того,  де  вони  знаходились за звітний період - в
роботі, в ремонті (в своїх майстернях або відправлені на ремонтний
завод),  в  очікуванні ремонту,  в простої по різним причинам,  на
консервації і т. п.
     Машини, здані  в  оренду,  в  цей  показник  не  включаються.
Загальна кількість машино-днів у господарстві визначається як сума
кількості    машин,   які   значаться   на   інвентарному   обліку
підприємства,  за кожний календарний день звітного року, включаючи
вихідні та святкові дні.
     Якщо у звітному  році  кількість  машин  не  змінювалась,  то
машино-дні  у господарстві визначаються множенням кількості машин,
які значаться на початок року, на число календарних днів.
     2.6. По  рядку 18 показуються машино-дні в роботі усіх машин,
які значаться на інвентарному обліку та випускалися на роботу.
     Загальне число  машино-днів в роботі визначається по щоденним
даним:  відомості  обліку  випуску,   повернення   та   технічного
становища  машин  або  диспетчерського  журналу,  або  по шляховим
листам,  складанням числа машин, випущених із парку або гаража для
роботи, за кожний календарний день звітного року.
     Машина вважається в роботі,  якщо вона випущена із парку  або
гаражу для роботи та перебувала у наряді не менше двох годин.
     Машина, яка  перебувала  у  наряді  не  менше  двох  годин  і
повернулась  у парк або гараж протягом дня (незалежно від причин),
враховується як така, що пробула в роботі цілий день.
     Якщо ця  машина  знов  випущена  на лінію (того ж дня),  вона
вважається в роботі  один  раз  (враховується  один  машинодень  в
роботі).
     Машини, здані в оренду, в цей показник не включаються.
     2.7. По  рядку  19  відображаються  простої  усіх машин,  які
перебували за звітний період у планових та позапланових  ремонтах,
а також в очікуванні ремонту незалежно від того, де робився ремонт
машин:  в ремонтній зоні господарства  або  на  ремонтному  заводі
(майстерні).
     Плановим вважається  ремонт,  який  виконувався  по   графіку
згідно  діючих систем ремонту машин.  Позаплановими вважаються усі
випадкові, аварійні  і  т.п.  ремонти,  не   передбачені   діючими
системами  ремонту,  або  коли  черговий  вид  ремонту робиться до
закінчення встановленого міжремонтного періоду.
     Очікуючими ремонту вважаються машини, які не були випущені на
лінію через технічні несправності,  але не  відправлені  в  ремонт
із-за   недостатньої   пропускної   спроможності  ремонтної  бази,
відсутності необхідних для  ремонту  запасних  частин,  очікування
наряду  для  відправлення  машин  на  ремонтний завод (майстерню),
очікування вагону (платформи) для відправлення в ремонт.
     В показник  машино-дні  в ремонті включаються машини тільки з
цілоденним простоєм або в очікуванні ремонту.
     Якщо випущена   із  ремонту  машина  направлена  на  лінію  і
перебувала у наряді не менше двох  годин,  то  за  цей  день  вона
значиться в роботі і в число машино-днів не включається.
     Час перебування машини в ремонті рахується з дня  направлення
її в ремонтну зону до дня її виходу із ремонту,  оформленого актом
приймання в установленому порядку або прибуття її  із  ремонту  на
заводі (майстерні), включаючи дні знаходження машини у дорозі.
     Час простою  в  очікуванні   ремонту   визначається   з   дня
припинення випуску машини на лінію (із-за необхідності ремонту) до
дня направлення її в ремонтну зону господарства або відправлення в
ремонт на завод (майстерню).
     Загальна кількість машино-днів  в  ремонті  відображається  в
звіті  на  основі  даних  про простої машин в ремонті і очікуванні
ремонту,  які визначаються як сума усіх днів  простою  за  звітний
рік.
     2.8. По рядку  20  показуються  машино-дні  в  простої  через
метеорологічні  умови,  наприклад,  простої  поливомиючих  машин у
дощову погоду.
     2.9. По   рядку   21   показується  площа,  яка  прибирається
механізованим способом.  В показник включається площа усіх вулиць,
майданів,   набережних   та   інших   проїздів,  яка  прибирається
підприємством по  механізованому  прибиранню  вулиць.  Площа,  яка
прибирається,  показується  по  найбільшій цифрі.  Цей показник не
відображає кратність та періодичність прибирання.
     Приклад. Підмітання снігу здійснюється на площі 500 тис.кв.м,
перекидка ротором - 100 тис.кв.м,  посипка піском - 300  тис.кв.м.
Площу прибирання необхідно показати 500 тис. кв. м.
     2.10. Вивезення  побутового  сміття,   рідких   та   харчових
відходів, снігу та іншого вантажу показується у звіті окремо:
     - по рядку 22 - вивезено побутового сміття із жилих  будинків
та  підприємств  громадського  призначення  усякими  видами  машин
(кузовними та контейнерними сміттєвозами,  бортовими  машинами  та
самоскидами).  Відходи промислових підприємств,  будівельне сміття
та сніг в цей показник не включаються;
     - по  рядку  23  -  вивезено  рідких  відходів асенізаційними
машинами із будинків,  в яких немає каналізації.  Сюди включається
також викол мерзлих відходів;
     - по рядку 24 -  вивезено  харчових  відходів  з  підприємств
громадського харчування;
     - по  рядку  25  -   вивезено   снігу   та   іншого   вантажу
підприємством по прибиранню власним транспортом.
     Кількість вивезеного  побутового  сміття,  рідких,   харчових
відходів   та   іншого  вантажу  визначається  згідно  документів,
підтверджених замовниками в установленому порядку.
     2.11. По  рядку 27 показується площа усіх асенізаційних полів
та звалищ,  які зараховані на баланс підприємства, призначених для
вивозу  та  знешкодження  побутового  сміття,  рідких  та харчових
відходів.
     По рядку  28 показується у тому числі площа звалищ,  по рядку
29 - площа асенізаційних полів.
     2.12. Кількість   місць   знешкодження   побутових   відходів
показується по рядку 30 - звалищ,  по рядку 31 - зливних  станцій,
по рядку 32 - асенізаційних полів.
     Зливними станціями  вважаються  спорудження,  призначені  для
приймання, попередньої підготовки та спуску в каналізаційну мережу
відходів,  видалених із  неканалізованих  будинків  асенізаційними
машинами. Зливні колодязі в цей показник не включаються.
     2.13. Доходи  від  експлуатації   (рядок   33)   відображають
загальну суму за надані усі види послуг (по основним та допоміжним
видам  діяльності),  включаючи  оплату  із  бюджету   за   вуличне
прибирання та інші послуги,  виконані за рахунок бюджету,  а також
послуги  ремонтних  майстерень  стороннім  організаціям,  власному
капітальному   будівництву,  капітальному  та  іншим  ремонтам  за
рахунок організації.
     Із загальної суми доходів виділяються доходи (рядок 34),  які
отримано від населення.  В доходи від населення включаються  суми,
що  надійшли  від  населення  за вивіз побутового сміття та рідких
відходів із будинків в особистій власності громадян.
      2.14. По  рядку 35 показуються витрати на усі види послуг по
санітарному очищенню та механізованому прибиранню  територій  міст
та селищ міського типу за звітний рік.
      До них  відносяться  витрати:  на  вивіз  сміття  та  рідких
відходів,  на  прибирання  вулиць,  на  вивіз  іншого вантажу,  на
експлуатацію   споруджень   для   знешкодження   (звалищ,    полів
компостування   та   асенізації,   сміттєсортувальних  та  зливних
станцій),  на послуги допоміжного характеру і  т.  д.  Ці  витрати
складаються із витрат на матеріали, пальне, амортизацію, заробітну
плату  працівників,  утримування   споруджень   для   знешкодження
відходів,  механічне обслуговування та ремонт транспортних засобів
та спецмеханізмів,  а також витрати по обслуговуванню господарства
та його управління.
      2.15. Доходи  та  витрати   підприємств   (організацій)   по
санітарному   очищенню   та  механізованому  прибиранню  населених
пунктів відображаються у державній статистичній звітності по даних
бухгалтерського обліку.
      2.16. По рядку 36 показується чисельність усіх  працівників,
які  знаходяться  у  списку  цього підприємства на кінець звітного
року,  що  зайняті  по  всіх  видах  діяльності  на  підприємствах
(організаціях)   механізованого   прибирання   населених  пунктів,
включаючи адміністративно-управлінський  персонал.  По  рядку   37
виділяється чисельність водіїв.
     2.17. У довідці необхідно  перелічити  усі  міста  та  селища
міського типу, що обслуговує спецавтотранспорт підприємства.

 Управління соціальної
 статистики Мінстату України

                                               Затверджено
                                         наказом Мінстату України
                                         від 9 липня 1997 р. N 171

                        Інструкція
       про порядок складання "Звіту про роботу опалювальних
      котельних та теплових мереж" по формі N 1-ТЕП (річна)

                  1. Загальні положення

     1.1. Державну   статистичну    звітність    про    постачання
теплоенергії складають енергозбутові підприємства, ТЕЦ, ГЕС, ДРЕС,
АЕС,  підприємства теплових мереж, підприємства електротепломереж,
підприємства,  організації,  установи всіх міністерств і відомств,
які мають на балансі котельні та теплові  мережі  і  безпосередньо
забезпечують    населення    та    комунально-побутові    установи
теплоенергією та гарячим водопостачанням.
     1.2. Державна  статистична  звітність про роботу опалювальних
котельних та теплових мереж подається органу державної  статистики
за  місцем  знаходження  підприємства,  організації,  установи  не
пізніше 25 січня наступного за звітним роком.
     1.3. Не  подають  звіт  підприємства,  які є лише виробниками
тепла,  але безпосередньо не  забезпечують  споживачів  теплом,  а
також  підприємства,  які  відпускають  теплоенергію і гарячу воду
тільки на   виробничо-технологічні    потреби    підприємств    та
організацій.
     1.4. За правильність складання  звіту  та  своєчасність  його
подання  несуть  відповідальність  керівник  та головний бухгалтер
підприємства.

                    2. Порядок складання звіту

     2.1. Джерела  теплопостачання,  їх  теплова   потужність   та
кількість котлів.
     2.1.1. По рядках 01 - 04  показують  кількість  котельних  на
кінець  звітного року,  у тому числі показують кількість котельних
потужністю до 3 Гкал/годину (рядок 02),  потужністю від  2  до  20
Гкал/годину  (рядок  03)  і  від 20 до 100 Гкал/годину (рядок 04).
Дані рядка 01 повинні дорівнювати сумі даних рядків 02  -  04  або
більше   за   рахунок   котельних  потужністю  від  100  і  більше
Гкал/годину.
     2.2. По рядку 05 показують кількість котельних,  які працюють
на твердому паливі, по рядку 07 - на газоподібному паливі.
     2.3. По  рядку  08  показується  сумарна  теплова  потужність
котельних на  кінець  звітного  року,  яка  визначається  по  сумі
номінальних  паспортних потужностей усіх встановлених в них котлів
і показується в Гкал/годину,  в  тому  числі  показується  теплова
потужність  котельних  до  3  Гкал/годину (рядок 09),  від 3 до 20
Гкал/годину (рядок 10) та від 20 до 100  Гкал/годину  (рядок  11).
Дані  рядка  08  повинні дорівнювати сумі даних рядків 09 - 11 або
більше  за  рахунок  котельних  потужністю  від   100   і   більше
Гкал/годину.   Якщо   по   якомусь  з  котлів  невідома  паспортна
потужність,   то   допускається   експериментальна    оцінка    по
максимальній погодинній витраті води або (за винятком) по годинній
витраті палива.
     2.4. По   рядку  12  показується  загальна  кількість  котлів
(енергоустановок),  встановлених в усіх котельнях, які знаходяться
на  балансі  підприємств  (організацій)  на  кінець звітного року,
незалежно від того,  знаходяться вони у роботі,  резерві, ремонті,
очікуванні ремонта або простоюють по інших причинах.

                  3. Протяжність теплових мереж

     3.1. Протяжність  теплових та парових мереж розраховується по
довжині траси каналу  з  вкладеними  в  ній  двома  трубопроводами
(прямого і зворотного) без включення дворових мереж.
     3.2. По рядку  13  показується  вся  протяжність  теплових  і
парових мереж у двотрубному обчисленні на кінець звітного року,  а
по рядку 14 - лише та частка цих мереж,  яка знаходиться у ветхому
та аварійному стані.

            4. Виробництво та відпуск теплової енергії

     4.1. Кількість  виробленої  теплоенергії показується по рядку
15,  в тому числі у котельних з потужністю до 3 Гкал/годину (рядок
16), від 3 до 20 Гкал/годину (рядок 17), від 20 до 100 Гкал/годину
(рядок  18)  і  визначається  по   кількості   та   теплоутриманню
відпущеної  пари  та гарячої води:  для пари - по параметрам,  для
гарячої води - по водолічильниках і  термометрах.  Дані  рядка  15
повинні  дорівнювати  сумі даних рядків 16 - 18 або бути більше за
рахунок котельних потужністю від 100 і більше Гкал/годину
     4.2. Для  окремих  підприємств  та організацій,  які не мають
вимірювальних приладів для систематичного  визначення  виробництва
теплоенергії, при незначному споживанні останньої допускається, за
винятком,  визначення цього показника розрахунково  -  по  витраті
палива   і   середньому   коефіцієнту   корисної   дії  котельної.
Середньозважений ККД котельної визначається на основі  періодичних
теплотехнічних випробувань.
     Для визначення  виробництва   теплоенергії   по   відповідній
витраті палива користуються приведеною нижче таблицею.
------------------------------------------------------------------
|      ККД котельної    |Витрата умовного палива на відпущену    |
|       брутто - %      |     1 гігакалорію у кілограмах         |
|-----------------------+----------------------------------------|
|          60,0         |             238,10                     |
|          62,0         |             230,41                     |
|          64,0         |             223,21                     |
|          66,0         |             216,45                     |
|          68,0         |             210,08                     |
|          70,0         |             204,08                     |
|          72,0         |             198,41                     |
|          74,0         |             193,05                     |
|          76,0         |             187,97                     |
|          78,0         |             183,15                     |
|          80,0         |             178,57                     |
|          82,0         |             174,22                     |
|          84,0         |             170,07                     |
|          86,0         |             166,11                     |
|          88,0         |             162,34                     |
|          90,0         |             158,73                     |
|          92,0         |             155,28                     |
|          94,0         |             151,56                     |
|          95,0         |             150,38                     |
------------------------------------------------------------------

     Маючи дані  про  витрату  палива у котельній за звітний рік і
знаючи  ККД  котельної,  є   можливість   розрахунково   визначити
виробництво теплоенергії.
     Так, наприклад,   якщо   котельня   заводу,   яка   відпускає
теплоенергію населенню і на комунально-побутові потреби, витратила
за  звітний  рік  812  тонн  донецького   вугілля   з   калорійним
еквівалентом  0,814  при  ККД  котельної  брутто 72 %,  то витрати
умовного палива становлять 650 тонн (812 т х 0,814),  так  як  при
ККД  котельної  72  %  на  виробництво  одної  Гкал буде потрібно,
відповідно наведеної вище таблиці, 198,41 кг умовного палива, тоді
кількість виробленої теплоенергії становить 3276 Гкал:

                           (650 х 1000)
                          -------------
                              198.41

     Після цього   з  отриманого  об'єму  вироблення  теплоенергії
виключається  тепло,  витрачене  на  особисті  виробничі   потреби
котельної (парові насоси, парові форсунки, обдувки і т. п.).
     Якщо облік  теплоенергії   ведеться   у   тоннах   пари,   то
перерахунок  кількості  виробленої  пари  в  Гкал  проводиться  на
підставі  теплоутримання  виробленої  пари,   що   відповідає   її
середньому  тиску  і температурі.  Так,  наприклад,  якщо котельня
виробляє  насичену  пару  при  середньому  тиску  4  ата,  то   по
довідниках  такому  тиску  відповідає  тепломісткість  пари  635.9
Ккал/кг.  При цьому  необхідно  врахувати  температуру  споживаної
води.  Так,  наприклад,  якщо  температура споживаної води була 10
град.C,  то кількість тепла,  отриманого з одним кілограмом  пари,
становить: 653,9 - 10 = 643,9 Ккал/кг.
     Припустимо, що котельня виробила за місяць 1500 тонн пари при
вказаному  вище  середньому  тиску 4 ата та температурі споживаної
водії 10 град.C.  Тоді кількість виробленого тепла становить  965,
850,  000,  Ккал  (1500  х 1000 (х 653,9 - 10),  або приблизно 966
гігакалорій.
     Як виняток,   коли  відсутня  можливість  оцінки  ККД  котла,
дозволяється для котлів малої потужності (менш як 0,1 Гкал/годину,
приймати  витрати  умовного  палива  на відпуск однієї гігакалорії
тепла в середньому рівним 222,2 кг (тобто вважаючи,  що  з  однієї
тонни  умовного  палива  на  таких  котлах можна отримати 4,5 Гкал
теплоенергії).
     Для переводу потужності водонагріваючих котлів, вимірюваної в
МВт, в Гкал/годину належить користуватись співвідношенням:

                1 МВт = 0,86 Гкал/годину

     По рядку 19 вказується теплова енергія, одержана (куплена) зі
сторони за весь звітний період, яка визначається по даних рахунків
постачальників тепла, пред'явлених для оплати на основі показників
приладів (або розрахунково).
     По рядку 21 відображається фактично спожите тепло за  звітний
період  усіма  категоріями абонентів,  визначене на підставі даних
вимірювальних  приладів,  а  при  їх  відсутності  -   по   нормах
споживання,  затверджених  в  установленому  порядку.  В  загальну
кількість відпущеної теплоенергії не входить тепло,  витрачене  на
власні потреби котельної, яке відображається окремо по рядку 20.
     Дані рядка 21 повинні дорівнювати сумі даних рядків 22 та 26.
По  рядку 22 показується кількість теплоенергії,  відпущеної своїм
споживачам.
     Із загальної  кількості тепла,  відпущеного своїм споживачам,
виділяється кількість теплової енергії, відпущеної:
     1) населенню  (коли  вартість  витраченого  тепла оплачується
населенням незалежно від форми оплати);
     2) на  комунально-побутові  потреби,  які  включають  в  себе
відпуск  теплової  енергії  таким  підприємствам,   установам   та
організаціям: середнім закладам освіти; школам, школам-інтернатам,
дитячим     будинкам,     гімназіям,      ліцеям,      колегіумам,
професійно-технічним училищам,  вищим закладам освіти; технікумам,
коледжам,  інститутам,  консерваторіям,  академіям, університетам;
лікувальним (лікарням,   поліклінікам,  амбулаторіям,  медпунктам,
санаторіям,  будинкам відпочинку і т.п.); спортивним (спортклубам,
стадіонам  і  т.п.);  торгівельним  (магазинам,  кіоскам  і т.п.);
видовищним  (театрам,  кіно,   клубам   і   т.п.);   підприємствам
громадського  харчування (ресторанам,  буфетам,  столовим,  кафе і
т.п.);  дитячим дошкільним закладам освіти; дитячим яслам, дитячим
садкам;   будинкам   для  престарілих  та  інвалідів;  комунальним
(готелям,  будинкам і гуртожиткам  для  приїжджих);  робітничим  і
студентським   гуртожиткам;   військовим  частинам;  підприємствам
служби побуту,  які виконують невиробничі  види  побутових  послуг
населенню, а також на комунальні і культурно-побутові потреби всіх
підприємств, установ і організацій;
     3) на виробничо-технологічні потреби підприємств. По рядку 26
показуються кількість теплоенергії, відпущеної іншим підприємствам
(перепродавцям).  По  рядку  27  показуються  всі  втрати теплової
енергії,  які мали місце в звітному  періоді.  Загальна  кількість
втрат  теплової  енергії  визначається  як  різниця  між кількістю
тепла,  поданого в мережу (включаючи кількість виробленого тепла і
придбаного  зі  сторони  з  відрахуванням  тепла  і  придбаного зі
сторони з відрахуванням тепла,  витраченого  на  власні  виробничі
потреби котельних) і кількістю тепла,  спожитого всіма споживачами
(абонентами).
     Вартість основних      фондів      виробничо-експлуатаційного
призначення показується по рядку 28 - у гривнях.

                     4. Фінансова діяльність

     По рядку 29  показуються  всі  доходи  за  відпущену  теплову
енергію, а по рядку 30 - в тому числі від населення.
     Всі експлуатаційні витрати по виробництву теплової енергії за
рік показуються по рядку 31 і складаються із:
     - матеріальних витрат (рядок 32)
     - з них на теплову енергію, одержану зі сторони (рядок 33)
     - оплати нематеріальних послуг (рядок 34)
     - оплати праці (рядок 35)
     - відрахувань на соціальні заходи (рядок 36)
     - амортизаційних відрахувань (рядок 37)
     - витрати на капітальний ремонт (рядок 38)
     - інших витрат (рядок 39)
     Чисельність працівників   основної   діяльності   на   кінець
звітного року показується по рядку 40.

           5. Витрати палива (в перерахунку на умовне)

     Витрати умовного  палива  по  нормі і фактично на виробництво
теплової енергії визначаються по даним  журналу  витрат  палива  у
натуральному  виразі  і  в  умовному  паливі,  приведеному по його
теплотворній здатності.
     Перерахунок натурального  палива в умовне (7000 Ккал/кг),  як
правило,   повинен   проводитись   підприємством    на    підставі
періодичного  визначення  теплоти  згорання  палива у лабораторіях
(особистих або сторонніх - по замовленню), обладнаних відповідними
приладами,   і   при   обов'язковому   виконанні  вимог  державних
стандартів по відбору і аналізу проб.
     При відсутності   можливості   безпосереднього  лабораторного
визначення теплоти  згорання  палива  допускається  визначення  її
розрахунковим    шляхом   згідно   даних   лабораторного   аналізу
елементарного складу палива або аналізу на зольність і вологість з
застосуванням  загальновизнаних  розрахункових  формул  і  таблиць
теплотворної здатності пальної маси.  Так, при наявності даних про
найменшу теплотворну здатність пальної маси, зольності і вологості
робочого палива найменшу теплотворну здатність натурального палива
Qрн визначається по формулі:

                         100 - Ap - Wp
           Qрн = Q гн х -------------- -  6 Wp Ккал/кг,
                              100

     де Ap  -  зольність  робочого  палива  в  %;  Wp  - вологість
робочого палива в %;  Qн - найменша теплотворна здатність  пальної