( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 553 (553-2007-п) від 28.03.2007 N 1157 (1157-2007-п) від 19.09.2007 N 469 (469-2010-п) від 16.06.2010 N 910 (910-2011-п) від 31.08.2011 N 863 (863-2012-п) від 19.09.2012 N 380 (380-2013-п) від 29.05.2013 )

Відповідно до статті 9 Закону України "Про оборону України" (1932-12) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин, що додається.

2. Міністерству оборони, іншим центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями:

подати у місячний строк пропозиції щодо приведення рішень Кабінету Міністрів України у відповідність з Порядком, затвердженим цією постановою;

привести у тримісячний строк власні рішення у відповідність із зазначеним Порядком.

ПОРЯДОК

утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедуру утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин, що зберігаються на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, базах і складах інших військових формувань (далі - боєприпаси).

У разі коли згідно з міжнародними договорами утилізації підлягають окремі види боєприпасів, вона здійснюється за процедурою, визначеною у таких договорах.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) боєприпаси, що підлягають утилізації, - артилерійські, мінометні та гранатометні постріли, набої до стрілецької зброї, ручні гранати, реактивні снаряди систем залпового вогню, протитанкові керовані ракети, боєприпаси допоміжного призначення, морські та авіаційні засоби ураження, засоби ураження протиповітряної оборони, тактичні та оперативно-тактичні ракети, вибухові речовини, які за своїм технічним станом не придатні для використання, а також надлишкові боєприпаси;

2) виконавці робіт - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які мають власні або орендовані потужності з утилізації боєприпасів, сертифіковані та атестовані відповідно до законодавства, проводять згідно з отриманими ліцензіями роботи з утилізації боєприпасів, розробляють технології, модернізують існуючі, створюють нові потужності з утилізації боєприпасів;

3) надлишкові боєприпаси - закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, придатні для використання і подальшого зберігання боєприпаси за умови їх відновлення (ремонту), але такі, що вивільняються у зв'язку з реформуванням (скороченням) Збройних Сил та інших військових формувань або зняттям з озброєння відповідних систем;

4) передача боєприпасів на утилізацію - комплекс заходів, пов'язаних з передачею боєприпасів, їх вибухопожежонебезпечних та інших елементів, у тому числі виробів спецхімії, виконавцю робіт;

5) продукти утилізації боєприпасів - елементи боєприпасів, які містять металобрухт, вторинну сировину, вироби спецхімії, що підлягають подальшій переробці, знищенню чи використанню в національній економіці;

6) утилізація боєприпасів - проведення підготовчих, організаційних, наукових, технічних, виробничих та інших робіт, спрямованих на безпечну та екологічно чисту зміну їх якісних, фізичних, хімічних та інших властивостей для унеможливлення використання за призначенням, результатом яких є отримання виробів спецхімії, вибухопожежобезпечних елементів, у тому числі металобрухту, вторинної сировини, що можуть бути використані в національній економіці;

7) реалізація продуктів утилізації боєприпасів - господарська операція, що проводиться виконавцем робіт або уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу у власність продуктів утилізації боєприпасів на платній основі.

3. Суб'єкт господарювання може проводити роботи з утилізації боєприпасів за наявності відповідної ліцензії.

4. Утилізація боєприпасів може здійснюватися:

за державним оборонним замовленням;

за процедурою закупівлі товарів, робіт і послуг з утилізації боєприпасів за державні кошти;

за рахунок власних коштів виконавців робіт з подальшою виплатою їм компенсації за рахунок коштів державного бюджету;

із залученням інших джерел фінансування, зокрема інвестицій (в тому числі іноземних), коштів трастових фондів, міжнародних організацій, коштів, що надходять у рамках технічної допомоги.

5. Державним замовником робіт з утилізації боєприпасів Збройних Сил та інших військових формувань є Міноборони.

6. Міноборони:

здійснює контроль за технічним станом боєприпасів;

планує заходи з утилізації боєприпасів та здійснює контроль за їх виконанням за участю ДСНС;

забезпечує здійснення підготовки боєприпасів до утилізації на підприємствах, що належать до сфери його управління;

розробляє за погодженням з ДСНС нормативні документи з питань утилізації боєприпасів;

укладає державні контракти (договори) з утилізації боєприпасів за погодженням з територіальними органами ДСНС;

здійснює контроль за проведенням робіт з утилізації боєприпасів, зокрема із залученням військових представництв.

7. Державними замовниками створення та модернізації виробничих потужностей з утилізації боєприпасів є Агентство держмайна та ДКА, які:

здійснюють замовлення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розроблення технології утилізації боєприпасів;

організовують і здійснюють контроль за проведенням робіт з утилізації боєприпасів на підприємствах, що належать до сфери їх управління;

забезпечують розроблення нормативних документів з питань утилізації боєприпасів за погодженням з ДСНС;

здійснюють контроль за обігом вибухонебезпечних продуктів утилізації в місцях її проведення за участю ДСНС;

забезпечують науково-технічне супроводження робіт з утилізації боєприпасів.

8. Генеральні конструктори із створення вибухових речовин і боєприпасів, а також техніки для потреб оборони та безпеки держави проводять:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи із забезпечення утилізації боєприпасів;

дослідні роботи з вибору оптимальних схем безпечного транспортування складових частин боєприпасів з наданням відповідних рекомендацій;

оцінку якісного (технічного) стану боєприпасів у місцях зберігання з метою визначення їх придатності для безпечного транспортування;

розроблення техніко-економічного обґрунтування запланованих робіт з утилізації боєприпасів, а також конструкторської, технологічної та іншої документації;

оцінку можливостей підприємств для виконання державного оборонного замовлення на утилізацію боєприпасів з наданням рекомендацій з оптимального його розміщення.

9. Контроль за проведенням робіт з утилізації боєприпасів у межах наданих повноважень здійснюють Міноборони та інші органи виконавчої влади, яким законодавчими актами надано повноваження з контролю за таким видом діяльності.

Підготовка боєприпасів до утилізації

10. Підготовка боєприпасів до утилізації може включати розсекречування відповідних матеріальних носіїв секретної інформації, розконсервування, пакування, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення боєприпасів до місць утилізації, а у разі потреби - приведення у неостаточно споряджений вид або розбирання боєприпасів на елементи.

11. Підготовка боєприпасів до утилізації може здійснюватися на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, а також базах і складах інших військових формувань.

12. Приведення у неостаточно споряджений вид та/або розбирання боєприпасів на елементи, що перебувають у готовому до використання стані, можуть здійснюватися за рішенням Міноборони у виробничих приміщеннях (спеціалізованих цехах) арсеналів, баз і складів Збройних Сил.

На складах Збройних Сил, базах і складах інших військових формувань можуть проводитися лише пакування і вантажно-розвантажувальні роботи.

13. Перелік послуг з підготовки боєприпасів до утилізації на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, базах і складах інших військових формувань та розмір плати за їх надання визначаються у договорах, що укладаються з виконавцями робіт, у межах коштів, виділених на зазначені цілі.

14. Розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації, до яких належать окремі види боєприпасів, здійснюється відповідно до законодавства.

15. Перевезення боєприпасів до місць утилізації здійснюється з дотриманням вимог законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів, з інформуванням територіальних органів ДСНС та у разі потреби із залученням їх представників.

16. У разі неможливості розбирання боєприпасів на елементи через конструктивні особливості або тип вибухових речовин вони підлягають знищенню шляхом підриву чи спалювання, що здійснюються із залученням представників ДСНС.

Знищення боєприпасів здійснюється у спосіб, що забезпечує безпеку персоналу, навколишнього природного середовища і населення від шкідливого впливу виробничих процесів та продуктів утилізації.

Утилізація боєприпасів

17. Утилізація боєприпасів здійснюється з урахуванням положень Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. N 940 (940-2008-п) (Офіційний вісник України, 2008 р., N 82, ст. 2765) (далі - Державна програма утилізації боєприпасів).

18. Міноборони відповідно до Державної програми утилізації боєприпасів (940-2008-п) визначає і подає Кабінетові Міністрів України на затвердження перелік боєприпасів, що підлягають утилізації, за формою згідно з додатком 1. На підставі затвердженого переліку Міноборони щороку складає план утилізації боєприпасів.

19. Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік боєприпасів, що підлягають утилізації, є підставою для здійснення процедури відбору виконавців робіт та укладення з ними державних контрактів (договорів) про утилізацію боєприпасів.

20. У державних контрактах (договорах) про утилізацію боєприпасів обов'язково зазначаються:

кількість, номенклатура та категорія боєприпасів, які підлягають утилізації;

вартість і строк проведення робіт з утилізації боєприпасів;

планований вихід продуктів утилізації боєприпасів (вторинних ресурсів);

вартість продуктів утилізації боєприпасів.

21. Передача боєприпасів для утилізації здійснюється за нарядами, що видаються службами забезпечення Збройних Сил та інших військових формувань на підставі державних контрактів (договорів) про утилізацію боєприпасів.

22. У разі виявлення на арсеналах, базах і складах Збройних Сил, базах і складах інших військових формувань боєприпасів, технічний стан яких зумовлює необхідність невідкладної утилізації, або у разі вивільнення боєприпасів внаслідок реорганізації Збройних Сил, реформування військових частин, переозброєння, планового поновлення боєзапасу чи з інших причин Міноборони подає на затвердження Кабінету Міністрів України не частіше ніж один раз на квартал додатковий перелік боєприпасів, що підлягають утилізації, за формою згідно з додатком 2.

23. Строк дії акта Кабінету Міністрів України про затвердження переліку боєприпасів, що підлягають утилізації, становить п'ять років. Додаткові переліки боєприпасів, що підлягають утилізації, чинні до закінчення строку дії переліку боєприпасів, що підлягають утилізації, затвердженого актом Кабінету Міністрів України.

24. Міноборони складає не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії переліку боєприпасів, що підлягають утилізації, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, новий перелік боєприпасів, що підлягають утилізації, та подає Кабінетові Міністрів України.

25. Утилізація боєприпасів здійснюється виключно з використанням технологій, для впровадження яких створено і введено в експлуатацію виробничі потужності та які забезпечують безпеку персоналу, навколишнього природного середовища і населення.

26. У разі можливості відновлення (ремонту) боєприпасів, що підлягають утилізації, виконавці робіт за погодженням з Міноборони проводять комплекс науково-технічних, організаційних та виробничих робіт (заходів) з відновлення справності та ресурсу боєприпасів та їх елементів.

27. Діяльність, пов'язана з переробкою елементів боєприпасів, виготовленням з них виробів спецхімії, зберіганням чи транспортуванням вибухових речовин під час проведення робіт з утилізації боєприпасів, провадиться з дотриманням вимог законодавства, зокрема з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, промислової безпеки та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.

28. Утилізація боєприпасів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (637/97-ВР) , інших нормативно-правових актів.

Особливості проведення робіт з утилізації боєприпасів за державним оборонним замовленням

29. Державне оборонне замовлення складається на:

1) проведення:

науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт із створення нових технологій утилізації боєприпасів та їх елементів;

робіт з утилізації особливо небезпечних боєприпасів, що потребують невідкладної переробки або знищення, а також боєприпасів, утилізація яких з урахуванням коштів, отриманих від реалізації продуктів утилізації, є збитковою;

пошукових науково-дослідних, дослідно-конструкторських та експериментальних робіт з метою визначення безпечних режимів поводження з боєприпасами під час вилучення з них у процесі утилізації виробів спецхімії, строки зберігання яких закінчилися;

робіт, пов'язаних з утилізацією боєприпасів, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України;

2) розроблення нових технологій утилізації конкретних типів боєприпасів та їх елементів;

3) створення необхідного для утилізації боєприпасів обладнання;

4) підготовку нових проектів та внесення змін до чинних нормативних документів;

5) створення нових чи модернізацію існуючих виробничих потужностей.

Вибір виконавців робіт, підготовка пропозицій щодо проведення робіт, пов'язаних з утилізацією боєприпасів за державним оборонним замовленням, і фінансування таких робіт здійснюються відповідно до законодавства.

Особливості утилізації боєприпасів за договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг з утилізації боєприпасів за державні кошти

30. Договори про закупівлю товарів, робіт і послуг з утилізації боєприпасів за державні кошти згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком боєприпасів, що підлягають утилізації, укладаються Міноборони з виконавцями робіт, визначеними на конкурентних засадах, відповідно до законодавства.

У разі подання однакових тендерних пропозицій під час відбору виконавця робіт перевага надається вітчизняним суб'єктам господарювання.

Особливості виконання робіт з утилізації боєприпасів за рахунок коштів виконавців робіт з подальшою виплатою їм компенсації за рахунок коштів державного бюджету

31. Договори про утилізацію боєприпасів із залученням власних коштів виконавців робіт укладаються з виконавцями, визначеними на конкурентних засадах, згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України переліком боєприпасів, що підлягають утилізації.

Основними критеріями для відбору Міноборони виконавців робіт із залученням власних коштів є:

наявність ліцензії на виконання робіт з утилізації боєприпасів та власних або орендованих виробничих потужностей з утилізації боєприпасів, що сертифіковані відповідно до законодавства;

пропонування найнижчої вартості робіт відповідно до законодавства.

32. За результатами конкурсного відбору Міноборони укладає з виконавцями робіт державні контракти (договори).

33. Вартість робіт з утилізації боєприпасів із залученням власних коштів їх виконавців не може перевищувати вартості продуктів утилізації.

Вартість продуктів утилізації визначається відповідно до законодавства з питань проведення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

34. Кошти, отримані від реалізації продуктів утилізації, крім витрат з утилізації та витрат, пов'язаних з організацією реалізації продуктів утилізації боєприпасів, перераховуються у п'ятиденний строк виконавцями робіт на спеціальний реєстраційний рахунок Міноборони, зараховуються до державного бюджету та використовуються на потреби Збройних Сил.

35. Вартість робіт з утилізації боєприпасів із залученням власних коштів їх виконавців враховується у дохідній та видатковій частинах державного бюджету в порядку, визначеному Державним казначейством разом з Мінфіном і Міноборони.

Реалізація продуктів утилізації боєприпасів

36. Реалізація продуктів утилізації боєприпасів здійснюється виконавцями робіт та/або організаціями, уповноваженими Кабінетом Міністрів України на реалізацію військового майна на внутрішньому ринку.

37. Боєприпаси, вибухові речовини, порохи (продукти спецхімії) підлягають знищенню, якщо їх використання та/або переробка неможливі, оскільки не відповідають правилам безпеки і заборонені відповідними органами виконавчої влади з урахуванням їх фізико-хімічних характеристик.

38. Ціни (тарифи) на проведення робіт з утилізації боєприпасів затверджуються державним замовником на підставі калькуляції, складеної виконавцем робіт, у встановленому порядку.

39. Планований вихід продуктів утилізації боєприпасів у натуральних показниках визначається виконавцями робіт відповідно до технологічних процесів за погодженням з державними замовниками, зокрема із залученням їх військових представництв.

40. Фактичний вихід продуктів утилізації боєприпасів визначається шляхом натуральних вимірювань їх кількості, які проводять служби технічного контролю виконавців робіт за погодженням з представниками замовника, та відображається в актах виконання робіт.

41. Реалізація продуктів утилізації боєприпасів здійснюється в установленому порядку за цінами, визначеними на основі результатів аналізу рівня поточних ринкових цін за погодженням з державним замовником.

42. Казначейство здійснює попередню оплату робіт з утилізації боєприпасів на строк не більш як три місяці у межах коштів, передбачених на ці цілі відповідними бюджетними програмами і визначених державними контрактами (договорами) про утилізацію боєприпасів.

( Пункт 42 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 863 (863-2012-п) від 19.09.2012 ) ( Порядок в редакції Постанов КМ N 553 (553-2007-п) від 28.03.2007, N 469 (469-2010-п) від 16.06.2010 )

Про затвердження Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин