ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 7753/7/17-0517 від 12.06.2001
ДПА України розглянула лист щодо можливості не виплачувати
заробітної плати найманим працівникам - членам сім'ї, які беруть
участь у підприємницькій діяльності суб'єкта підприємницької
діяльності - платника фіксованого податку, і повідомляє.
Можливість укладання суб'єктами підприємницької діяльності як
фізичними, так і юридичними особами договорів з громадянами на
використання їх праці для здійснення підприємницької діяльності
встановлено Законом України від 07.02.91 р. N 698-XII ( 698-12 )
"Про підприємництво" з відповідними змінами і доповненнями (ст.9).
Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на
використання його праці зобов'язує підприємця забезпечувати умови
та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії
відповідно до чинного законодавства.
Законом України від 13.02.98 р. N 129/98-ВР ( 129/98-ВР )
"Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян"
були внесені зміни до ст.14 Декрету, згідно з якими фізична особа
- суб'єкт підприємницької діяльності при провадженні діяльності з
продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на
ринках, сплачуючи ринковий збір, має право самостійно обрати
спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за
фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту при
додержанні відповідних умов, зокрема, кількість осіб, які
перебувають саме у трудових відносинах з платником фіксованого
патенту, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти.
Для одержання патенту платник податку подає до податкового
органу заяву, складену у довільній формі, яка повинна містити,
зокрема, інформацію про місце здійснення підприємницької
діяльності, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з
платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів їх
сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності,
та їх ідентифікаційні номери.
До патенту, який видається органами державної податкової
служби платнику фіксованого податку, і згідно з Порядком
заповнення патенту про сплату,' фіксованого розміру прибуткового
податку з громадян, затвердженого наказом ДПА України від
25.03.98 р. N 137 ( z0196-98 ) і зареєстрованого в Мінюсті
України 25.03.98 р. N 196/2636, заносяться дані про осіб, які
перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту,
і цим особам видаються відповідним чином завірені фото-,
ксерокопії патенту.
Отже, виходячи із зазначеного, суб'єкт підприємницької
діяльності - платник фіксованого податку не може залучати для
здійснення діяльності з продажу товарів та надання супутніх такому
продажу послуг на ринку осіб, включаючи членів своєї сім'ї, з
якими не укладені трудові договори, оскільки це порушує умови, які
дозволяють застосовувати спосіб оподаткування доходів за
фіксованим розміром податку.
Трудові відносини громадян регулюються, зокрема, Кодексом
законів про працю України ( 322-08 ), Законом України "Про оплату
праці" ( 108/95-ВР ) та іншими нормативними актами з цих питань.
Згідно зі ст.48 Кодексу законів про працю України ( 322-08 )
з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.99 р.
N 1356-XIV ( 1356-14 ) "Про внесення змін до Кодексу законів про
працю України", фізичні особи, поряд з підприємствами, установами,
організаціями, мають право ведення трудових книжок на всіх
працюючих у нього понад п'яти днів працівників.
Укладений у письмовій формі трудовий договір між фізичною
особою - суб'єктом підприємницької діяльності і працівником, що
зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем проживання
підприємця у порядку, визначеному Міністерством праці та
соціальної політики України (ст.24-1 КЗпП ( 322-08 ) у тижневий
строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи, є
підставою для ведення фізичною особою - суб'єктом підприємницької
діяльності трудової книжки найманого працівника у разі, якщо цей
найманий працівник не має місця роботи, де вже ведеться трудова
книжка.
Згідно із Законом України "Про підприємництво" ( 698-12 )
(ст.9) при укладенні трудового договору підприємець зобов'язаний
забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче
встановленого мінімального рівня (на сьогодні (з 01.07.2000 р.)
мінімальна заробітна плата складає 118 грн.).
Відповідно до ст.З Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) мінімальна заробітна плата - це законодавче
встановлений розмір мінімальної заробітної плати за просту,
некваліфікаційну працю, нижче якого не може провадитися оплата за
виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).
Слід зазначити, що розміри фіксованого податку встановлюються
відповідною місцевою радою залежно від територіального
розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень
та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які
здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
У разі коли платник фіксованого податку здійснює
підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за
участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір
фіксованого податку, установлений місцевою радою для самостійного
здійснення ним підприємницької діяльності, збільшується для такого
платника на 50 відсотків за кожну особу, оскільки наймані
працівники розширюють базу оподаткування такого платника
фіксованого податку.
Заступник Голови Г.Бондаренко
"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",
N 43/1, 22 жовтня 2001 р.