ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 6377/6/17-0516 від 05.10.2001
ДПА України розглянула лист щодо порядку оподаткування
матеріальної допомоги, що виплачується юридичною особою працюючим
та непрацюючим громадянам, і повідомляє.
На сьогодні порядок оподаткування доходів громадян, а також
надання їм пільг з прибуткового податку регулюється Декретом КМУ
від 26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з
громадян" (із змінами та доповненнями), яким визначено, що
платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) є
громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, а
об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце
проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за
календарний рік (що складається з місячних сукупних
оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на
території України, так і за її межами, незалежно від того, за
рахунок яких коштів формується це джерело.
Обов'язки щодо нарахування, утримання і перерахування до
бюджету прибуткового податку із заробітної плати та інших доходів
громадян цим Декретом покладені на підприємства, установи,
організації та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, які виплачують зазначені доходи.
Особливості оподаткування доходів громадян, одержуваних ними
протягом календарного року, викладено у відповідних розділах
Декрету ( 13-92 ) та Інструкції про прибутковий податок з
громадян, розробленої на підставі ст.23 Декрету, затвердженої
наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. N 12 ( z0064-93 ) і
зареєстрованої у Мін'юсті України 09.06.93 р. N 64 (з відповідними
змінами та доповненнями).
Зокрема, доходи, одержувані громадянами протягом календарного
року не за місцем основної роботи (служби, навчання),
оподатковуються у порядку, визначеному розділом III Декрету
( 13-92 ) (статті 11, 12). Згідно зі статтею 11 Декрету об'єктами
оподаткування є доходи громадян, одержувані ними від підприємств,
установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за
сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на
основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового
характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи
(служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької
діяльності.
З доходів, одержаних громадянами не за місцем основної
роботи, податок утримується у джерела виплати за ставкою 20
відсотків, наведеною у п.3 ст.7 Декрету ( 13-92 ), без виключення
неоподатковуваного мінімуму і надання установлених законодавством
пільг.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які
одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у
встановлений термін подати до податкового органу за місцем свого
проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за
основним, так і поза основним місцем роботи.
Підприємства, установи, організації та фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати
громадянам доходів не за місцем основної роботи, зобов'язані у
визначений законодавством термін надіслати до податкових органів
за місцем проживання громадян відомості, за встановленою ГДПІ
України формою (ф. N 2) про виплачені суми доходів і суми
утриманого з них податку. Починаючи з 01.04.2001 р. довідка за
формою N 2 подається протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на який
припадає виплата, тобто не пізніше 20 числа наступного місяця.
Зазначена довідка реєструється в журналі вихідної кореспонденції
підприємства і надсилається до податкового органу з повідомленням,
а її копія залишається на підприємстві (п.12 Інструкції про
прибутковий податок з громадян ( z0064-93 ).
Органи державної податкової служби, на підставі поданих
громадянами декларацій про сукупний річний дохід та використовуючи
відомості форми N 2, проводять обчислення сукупної річної суми
податку. При цьому з оподатковуваного доходу виключається
встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум,
надаються у відповідних випадках пільги з прибуткового податку, а
також враховується сума податку, утриманого у джерела виплати
доходу.
Що стосується виплат матеріальної допомоги, що згідно зі ст.5
(пп."ї" п.1) вказаного Декрету ( 13-92 ) до 01.04.2000 р. суми
матеріальної допомоги як у грошовій, так і в натуральній формі,
включаючи вартість речових призів та подарунків, що надавалась
громадянам на різні соціально-побутові потреби у межах 12
мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно, не підлягали
обкладанню прибутковим податком з громадян.
Зазначену пільгу було скасовано Законом України від
02.03.2000 р. N 1523-III ( 1523-14 ) "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України з питань оподаткування" (через
виключення абзацу третього пп."ї" п.1 ст.5 Декрету ( 13-92 ), тому
матеріальна допомога у грошовій і натуральній формі, що надавалась
громадянам безпосередньо підприємствами, установами і
організаціями, починаючи з 01.04.2000 р., повинна була обкладатися
прибутковим податком з громадян у загальному порядку залежно від
того, за основним чи не за основним місцем роботи громадян вона
надавалась.
Верховна Рада України 26.04.2001 р. прийняла Закон України
N 2405-III ( 2405-14 ) "Про внесення змін до ст.5 Декрету КМУ "Про
прибутковий податок з громадян", який набрав чинності з 19.05.2001
р., з дня його опублікування в газеті "Урядовий кур'єр". Цим
Законом п.1 ст.5 Декрету ( 13-92 ) доповнено підпунктом "ч",
згідно з положеннями якого юридичні особи та громадські
організації мають право один раз на календарний рік надавати
громадянам грошову допомогу, подарунки (призи), у межах розміру
прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу,
які не включаються до їхнього сукупного оподатковуваного доходу,
тобто не підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Законом України від 22.03.2001 р. N 2330-III ( 2330-14 ) "Про
затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік" розмір
прожиткового мінімуму на одну працездатну особу встановлено у сумі
331 грн. 05 коп. у розрахунку на місяць.
Зазначена допомога та вартість подарунків (призів), надана
фізичній особі (далі - набувач) за місцем її основної роботи, не
включається до сукупного оподатковуваного доходу такої особи. У
випадку, якщо така допомога надана набувачу не за місцем його
основної роботи, вона також не обкладається прибутковим податком з
громадян, але лише один раз на рік у будь-якому з місяців
календарного року в межах розміру прожиткового мінімуму,
затвердженого законом у розрахунку на місяць на працездатну особу
на день її надання.
Юридичні особи (громадські організації тощо) та фізичні особи
- суб'єкти підприємницької діяльності, які надають допомогу
набувачу не за місцем його основної роботи, надсилають у
визначений законодавством строк до органу державної податкової
служби за місцем проживання такого набувача довідку за формою N 2.
При проведенні річних перерахунків за місцем основної роботи
або органом державної податкової служби за поданою, у встановлений
законодавством строк, набувачем річною декларацією про доходи, із
сукупного річного оподатковуваного доходу виключається фактично
виплачена сума допомоги, але в межах розміру прожиткового мінімуму
в розрахунку на місяць, що діяв на кінець звітного року.
Таким чином, починаючи з 19.05.2001 р. підприємства,
установи, організації (громадські організації) можуть надавати
громадянам матеріальну допомогу один раз на календарний рік у
межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на
працездатну особу, яка звільняється від обкладання прибутковим
податком як за місцем основної, так і не за місцем основної роботи
громадян.
Заступник Голови Г.Бондаренко
"Бухгалтерія", N 48/2, 29.11.2001 р.