ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 106 від 03.12.2001 Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 грудня 2001 р.
за N 1049/6240
Про затвердження Вимог щодо структури та змісту
звіту з аналізу безпеки реалізації проектів на
об'єкті "Укриття"
У відповідності до ст.12 Закону України "Про дозвільну
діяльність у сфері використання ядерної енергії" ( 1370-14 ) та з
метою вдосконалення нормативної бази України щодо регулювання
безпеки при реалізації Плану здійснення заходів на об'єкті
"Укриття" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Вимоги щодо структури та змісту звіту з аналізу
безпеки реалізації проектів на об'єкті "Укриття", що додаються.
2. Управлінню регулювання поводження з радіоактивними
відходами (Биков В.О.) у п'ятиденний термін після підписання
наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
3. Управлінню регулювання поводження з радіоактивними
відходами (Биков В.О.) забезпечити доведення до відома
зацікавлених організацій інформації про набуття чинності цим
наказом та порядком надання роз'яснень щодо положень даного
нормативного акта.
4. Державному науково-технічному центру з ядерної та
радіаційної безпеки (Васильченко В.М.) у місячний термін після
державної реєстрації наказу забезпечити тиражування цього
нормативного акта.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого
заступника Голови Миколайчук О.А.
Голова В.Грищенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
ядерного регулювання України
03.12.2001 N 106
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 грудня 2001 р.
за N 1049/6240
ВИМОГИ
ЩОДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ЗВІТУ З АНАЛІЗУ БЕЗПЕКИ
РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ПЛАНУ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ НА
ОБ'ЄКТІ "УКРИТТЯ"
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Вимоги щодо структури та змісту звіту з аналізу безпеки
реалізації проектів Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття"
розроблені на забезпечення виконання Рамкової Угоди між Україною
та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно
діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні ( 996_004 ),
ратифікованої Верховною Радою України 04.02.98 ( 80/98-ВР ), та
положень ст.8 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері
використання ядерної енергії" ( 1370-14 ) (далі - Вимоги).
1.2. Вимоги визначають структуру та зміст звіту з аналізу
ядерної та радіаційної безпеки (далі - ЗАБ), який подається
експлуатуючою організацією до органу державного регулювання
ядерної та радіаційної безпеки в складі пакета документів для
одержання окремого письмового дозволу на здійснення на об'єкті
"Укриття" (далі - ОУ) визначених умовами ліцензії видів робіт чи
операцій щодо реалізації проекту споруди, системи чи елементу,
включаючи її (його) будівництво (монтаж), уведення в експлуатацію
або експлуатацію.
1.3. Метою ЗАБ є обгрунтування того, що:
споруда, система чи елемент, що створюється на ОУ згідно з
проектом, відповідає вимогам з ядерної та радіаційної безпеки
(далі - ЯРБ);
при здійсненні на ОУ видів робіт чи операцій щодо реалізації
проекту буде забезпечена ЯРБ.
У процесі проектування споруди, системи чи елементу та
реалізації проекту на ОУ дана мета може послідовно досягатися
шляхом розробки ЗАБ у декілька стадій:
1.3.1. Попередня стадія розробки ЗАБ відповідає стадії
ескізного (концептуального) проектування споруди, системи чи
елементу. На цій стадії в ЗАБ демонструється, що:
споруда, система чи елемент, що проектується, може
відповідати вимогам з ЯРБ;
при будівництві (монтажі), уведенні в експлуатацію та
експлуатації споруди, системи чи елементу може бути забезпечена
ЯРБ.
1.3.2. Проміжна стадія розробки ЗАБ відповідає стадії
робочого (детального) проектування споруди, системи чи елементу та
організації її (його) будівництва (монтажу). На цій стадії в ЗАБ
демонструється, що:
споруда, система чи елемент, що спроектована, відповідає
вимогам з ЯРБ;
при будівництві (монтажі) та введенні в експлуатацію споруди,
системи чи елементу буде забезпечена ЯРБ;
при експлуатації споруди, системи чи елементу може бути
забезпечена ЯРБ.
1.3.3. Остаточна стадія розробки ЗАБ відповідає стадії
підготовки до прийняття в експлуатацію споруди, системи чи
елементу. На цій стадії в ЗАБ демонструється досягнення його мети
в повному обсязі.
1.4. ЗАБ розробляється на основі проектної та
проектно-технологічної документації.
1.5. ЗАБ розробляється на основі узгоджених органом
державного регулювання ЯРБ програм та планів щодо забезпечення
безпеки діяльності на ОУ, у тому числі програми радіаційного
захисту, аварійного плану, програми поводження з радіоактивними
відходами (далі - РАВ).
1.6. ЗАБ реалізації конкретного проекту розробляється з
урахуванням інших проектів, що планується реалізувати на ОУ, у
тому числі в ЗАБ аналізуються та демонструються можливості
використання споруди, системи чи елементу, що створюється на ОУ, у
складі нового безпечного конфайнмента (далі - НБК).
1.7. У ЗАБ наводяться такі відомості про виконаний аналіз
безпеки:
вихідні дані та передумови, що прийняті для аналізу;
використані методики, моделі, розрахункові програми;
результати аналізу.
На основі результатів аналізу безпеки в ЗАБ наводяться
відомості про визначені заходи щодо забезпечення ЯРБ з
обгрунтуванням їх необхідності та достатності.
Якщо інформація, що пояснює та ілюструє наведені в ЗАБ
відомості, у компактному вигляді міститься в проектній та
проектно-технологічній документації, даються посилання на
відповідні складові цієї документації.
2. СТРУКТУРА ЗВІТУ З АНАЛІЗУ БЕЗПЕКИ
ЗАБ повинен мати таку загальну структуру:
2.1. Загальні відомості.
2.2. Споруда, система чи елемент, що створюється на ОУ згідно
з проектом.
2.2.1. Призначення та класифікація споруди, системи чи
елемента.
2.2.2. Опис споруди, системи чи елемента.
2.2.3. Відповідність споруди, системи чи елементу технічним
вимогам ЯРБ.
2.2.4. Експлуатація споруди, системи чи елементу в складі ОУ.
2.2.5. Питання зняття з експлуатації споруди, системи чи
елементу.
2.3. Забезпечення ЯРБ при здійсненні на ОУ видів робіт чи
операцій щодо реалізації проекту.
2.3.1. Радіаційний захист.
2.3.2. Аналіз потенційних аварій.
2.4. Поводження з РАВ, що утворюються при реалізації проекту.
2.4.1. Обсяги та характеристики РАВ.
2.4.2. Заходи щодо поводження з РАВ.
2.5. Висновки.
2.6. Перелік документів.
2.7. Додаток з вихідними даними.
3. ЗМІСТ СКЛАДОВИХ ЗВІТУ З АНАЛІЗУ БЕЗПЕКИ
3.1. Загальні відомості
У цьому розділі надаються відомості про:
призначення та сферу застосування ЗАБ;
методи, які були використані при проведенні аналізу безпеки.
3.2. Споруда, система чи елемент, що
створюється на ОУ згідно з проектом
Метою цього розділу є обгрунтування того, що споруда, система
чи елемент, що створюється на ОУ згідно з проектом, відповідає
вимогам з ЯРБ.
3.2.1. У підрозділі "Призначення та класифікація споруди,
системи чи елементу" наводяться відомості про:
мету створення, призначення та функції споруди, системи чи
елементу, виходячи з необхідності її (його) використання при
експлуатації та перетворенні ОУ;
класифікацію споруди, системи чи елементу за впливом на
безпеку, призначенням та характером виконуваних функцій.
3.2.2. У підрозділі "Опис споруди, системи чи елементу"
наводяться відомості про склад, устрій та принципи роботи, обрані
конструктивні, схемні та інші технічні рішення, основні параметри
та характеристики споруди, системи чи елементу, а також її (його)
розміщення на ОУ та взаємозв'язки з іншими складовими ОУ, що
існують та що планується створити. Ці відомості повинні давати
чітку інформацію про споруду, систему чи елемент та її (його)
місце в складі ОУ. Опис споруди, системи чи елементу ілюструється
планами, схемами, кресленнями, діаграмами тощо.
Дається аналіз переваг вибраного варіанту споруди, системи чи
елементу з огляду на забезпечення радіаційного захисту.
Доводиться, що вибраний варіант (з таких, що практично застосовні)
є оптимальним з точки зору мінімізації колективної дози
опромінення персоналу при здійсненні на ОУ видів робіт чи операцій
щодо будівництва (монтажу), уведення в експлуатацію, експлуатації
та зняття з експлуатації споруди, системи чи елементу.
3.2.3. У підрозділі "Відповідність споруди, системи чи
елемента технічним вимогам ЯРБ" обгрунтовується, що споруда,
система чи елемент відповідає технічним вимогам, що встановлені в
чинних нормах, правилах та стандартах з ЯРБ, у тому числі вимогам
щодо:
технічних принципів побудови;
технічних рішень;
стійкості до різних зовнішніх впливів;
кількісних показників (надійності, довговічності,
ремонтопридатності, точності тощо);
енергопостачання;
захисту від несанкціонованого доступу (за потреби).
Обгрунтування наводяться у вигляді та обсязі згідно з
підрозділом 1.7 цього документа.
Для кожного відступу від згаданих вимог подаються
обгрунтування його об'єктивної необхідності, оцінки його
значимості з погляду забезпечення ЯРБ, визначаються заходи,
спрямовані на компенсацію впливу від такого відступу, або
обмеження, пов'язані з цим відступом.
Наводяться відомості про заплановані та проведені
випробування (програми, методики, результати випробувань тощо), за
допомогою яких було підтверджено відповідність споруди, системи чи
елементу технічним вимогам з ЯРБ, у тому числі в додатку до ЗАБ
подаються акти випробувань на майданчику постачальника, а також
попередніх, дослідних та приймальних випробувань на ОУ, акти
приймання.
Наводяться відомості про граничнодопустимі значення
показників надійності, а також основних механічних, міцнісних,
теплових, електричних, радіаційних та інших параметрів і
характеристик споруди, системи чи елементу.
3.2.4. У підрозділі "Експлуатація споруди, системи чи
елементу в складі ОУ" наводяться відомості про:
виконання спорудою, системою чи елементом в складі ОУ заданих
функцій, що належать до безпеки;
межі та умови нормальної та безпечної експлуатації споруди,
системи чи елементу в складі ОУ;
аналіз можливих відмов споруди, системи чи елементу;
контроль та управління при експлуатації;
технічне обслуговування та випробування при експлуатації.
Також наводяться відомості про можливості експлуатації
споруди, системи чи елементу в складі НБК.
3.2.4.1. Згідно із заданими функціями (які належать до
безпеки) споруди, системи чи елементу встановлюються критерії їх
виконання. Дається опис стану та/або функціонування споруди,
системи чи елементу, її (його) взаємодії з іншими складовими ОУ в
процесі виконання заданих функцій як при поточній експлуатації ОУ,
так і з урахуванням навантажень, що передбачені проектом та
пов'язані з відмовами інших складових ОУ. Наводиться
характеристика передбачених проектом заходів для захисту споруди,
системи чи елементу від впливу цих відмов.
Зазначається, що споруда, система чи елемент спроможна
(спроможний) виконувати задані функції згідно з установленими
критеріями, а також що при цьому значення показників надійності та
основних параметрів та характеристик не виходять за межі
граничнодопустимих.
3.2.4.2. Установлюються межі та умови нормальної та безпечної
експлуатації споруди, системи чи елементу у взаємозв'язку з межами
та умовами поточної та безпечної експлуатації ОУ в цілому, а також
його складових. Доводиться, що встановлені межі та умови
відповідають критеріям безпеки, що поширюються на ОУ.
3.2.4.3 Визначаються можливі відмови споруди, системи чи
елементу. Оцінюється вплив визначених відмов на безпеку ОУ, у тому
числі на стан та/або функціонування інших складових ОУ. Окремо
визначаються відмови, які є початковими подіями потенційних
аварій.
Дається характеристика передбачених проектом заходів щодо
запобігання відмов (технологічні захисти та блокування, сигнали,
що сповіщають про відмови, зворотні зв'язки щодо відновлення
працездатності тощо).
3.2.4.4. Наводяться відомості про контроль та управління при
експлуатації споруди, системи чи елементу, включаючи описи
параметрів, що контролюються, основних операцій персоналу з
управління тощо. Доводиться, що заходи з контролю та операції з
управління визначені у відповідності до виконання спорудою,
системою чи елементом заданих функцій, її (його) межами та умовами
нормальної та безпечної експлуатації, а також її (його) можливими
відмовами.
3.2.4.5. Наводяться відомості про необхідне технічне
обслуговування та випробування в процесі експлуатації, включаючи
їх види, обсяг, методи, періодичність тощо. Доводиться достатність
цих заходів для забезпечення працездатності споруди, системи чи
елементу та її (його) відповідності вимогам з ЯРБ.
3.2.5. У підрозділі "Питання зняття з експлуатації споруди,
системи чи елементу" демонструється, що проект споруди, системи чи
елемента розроблено з урахуванням потреб її (його) зняття з
експлуатації в майбутньому. У тому числі показується, що:
конструкційні матеріали та рішення вибрані з урахуванням
можливого зменшення забруднення матеріалів, полегшення
дезактивації поверхонь, зменшення накопичення радіоактивних
речовин у важкодоступних місцях конструкцій (зворотні ухили,
приямки, порожнини і т.ін.), зменшення поширення радіоактивних
речовин за рахунок корозії забруднених поверхонь;
конструкційні рішення вибрані з урахуванням можливості
вільного відокремлення та дистанційного переміщення забруднених
компонентів споруд, систем чи елементів;
розміщення споруди, системи чи елементу вибрано з урахуванням
можливостей розташування обладнання, яке необхідне для зняття з
експлуатації, а також можливості вилучення з приміщень
демонтованих компонентів.
3.3. Забезпечення ЯРБ при здійсненні на ОУ
видів робіт чи операцій щодо реалізації проекту
Метою цього розділу є обгрунтування того, що при здійсненні
на ОУ видів робіт чи операцій щодо реалізації проекту буде
забезпечена ЯРБ.
3.3.1. У підрозділі "Радіаційний захист" обгрунтовується, що
при будівництві (монтажі), уведенні в експлуатацію та експлуатації
споруди, системи чи елементу буде забезпечено радіаційний захист.
Даний підрозділ має бути поділений на дві частини, у яких
відповідно розглядаються:
радіаційний захист при будівництві (монтажі) та введенні в
експлуатацію;
радіаційний захист при експлуатації.
3.3.1.1. Наводиться аналіз радіаційних умов на місцях
проведення видів робіт чи операцій та на маршрутах пересування
персоналу. Указуються радіаційні фактори, що обумовлюють дози
опромінення персоналу та радіоактивне забруднення довкілля, у тому
числі джерела, види та кількісні характеристики іонізуючого
випромінювання, потужності дози випромінювання, характеристики
радіоактивного забруднення повітря та поверхонь тощо. Визначаються
зміни радіаційних факторів у залежності від застосування
технологій та обладнання (зміни характеристик радіоактивного
забруднення при зварюванні, бурінні, можливі зміни потужності дози
випромінювання при розчищенні та демонтажі конструкцій тощо).
Оцінюються внески різних радіаційних факторів:
у дози опромінення персоналу;
у радіоактивне забруднення довкілля.
3.3.1.2. На основі результатів за п.3.3.1.1 визначається
комплекс заходів з радіаційного захисту, включаючи такі виді
заходів:
зонування;
технічні заходи;
засоби індивідуального захисту;
радіаційний контроль.
3.3.1.2.1. Визначаються зони та категорії приміщень, де
проводитимуться роботи та маршрути до них. Установлюються
відповідні допустимі рівні. Доводиться, що допустимі рівні
параметрів, що характеризують радіаційний стан у визначених зонах,
установлені так, що при їх неперевищенні буде гарантоване
неперевищення лімітів доз опромінення персоналу, а також
допустимих рівнів, що встановлені для поточної експлуатації ОУ.
Описуються заходи з фізичного захисту та маркування
визначених зон, з організації санітарно-пропускного режиму.
Доводиться, що комплекс заходів із зонування відповідає
вимогам норм, правил та стандартів з радіаційного захисту.
3.3.1.2.2. Описуються технічні заходи з радіаційного захисту,
включаючи:
екранування;
пилопригнічення;
дезактивацію;
вентиляцію;
застосування обладнання, що управляється дистанційно.
Оцінюється ефективність кожного технічного заходу з точки
зору зменшення доз опромінення персоналу та розповсюдження
радіоактивних речовин за встановлені границі, у тому числі
радіоактивного забруднення довкілля.
3.3.1.2.3. Описуються засоби індивідуального захисту
(захисний одяг, засоби із захисту органів дихання, очей тощо).
Оцінюється ефективність цих засобів з точки зору зменшення доз
опромінення персоналу. Обгрунтовується, що комплекс засобів
індивідуального захисту достатній для забезпечення безпеки
персоналу у відповідності до вимог з радіаційного захисту.
3.3.1.2.4. Описуються заходи з радіаційно-дозиметричного
контролю, що спрямовані на оцінку доз опромінення персоналу та
розповсюдження радіоактивних речовин за встановлені межі, у тому
числі радіоактивного забруднення довкілля, включаючи:
контроль радіаційного стану в зонах та приміщеннях, де будуть
виконуватися роботи, та на маршрутах до них (стосовно зонування,
що проведено за п.3.3.1.2.1);
індивідуальний дозиметричний контроль;
контроль викидів та скидів у довкілля.
Обгрунтовується, що комплекс заходів з радіаційного контролю
забезпечує виконання вимог з радіаційного захисту.
3.3.1.3. На основі результатів за пунктами 3.3.1.1 та 3.3.1.2
визначаються контрольні рівні.
Обгрунтовується, що контрольні рівні опромінення персоналу
встановлені, виходячи з досягнутого рівня радіаційного захисту, а
також оптимізовані з точки зору зменшення колективної дози
опромінення персоналу.
Доводиться, що контрольні рівні параметрів, що характеризують
радіаційний стан (у зонах та приміщеннях, де будуть виконуватися
роботи, та на маршрутах до них), установлені так, що при їх
неперевищенні буде забезпечено неперевищення контрольних рівнів
опромінення персоналу.
Доводиться, що контрольні рівні параметрів, що характеризують
радіаційний стан, установлені так, що при їх неперевищенні буде
забезпечено неперевищення контрольних рівнів, що встановлені для
поточної експлуатації ОУ.
Доводиться, що комплекс заходів з радіаційно-дозиметричного
контролю (види, обсяг, приладо-методичне забезпечення контролю,
точності вимірювань тощо) дають змогу визначати дози опромінення
персоналу таким чином, що будь-яке перевищення контрольних рівнів
опромінення персоналу буде своєчасно зареєстровано.
3.3.1.4. Описується комплекс заходів з підготовки персоналу,
що стосується його пересування на ОУ, виконання робіт у конкретних
зонах та приміщеннях тощо (теоретичні та практичні навчання,
тренування на макетах, тренажерах тощо). Оцінюється ефективність
цих заходів з точки зору зменшення часу перебування персоналу в
найбільш радіаційно небезпечних зонах, запобігання його помилкам.
У додатку до ЗАБ надаються акти перевірки знань персоналу.
3.3.1.5. Описуються розрахунки доз опромінення персоналу з
урахуванням заходів з радіаційного захисту, що визначені за
п.3.3.1.2. Даються оцінки індивідуальних доз зовнішнього та
внутрішнього опромінення персоналу та колективних доз при
пересуванні персоналу за маршрутами, при виконанні кожної роботи
та всього обсягу робіт (включаючи як основні роботи, що
безпосередньо належать до реалізації проекту, так і допоміжні
роботи щодо забезпечення радіаційного захисту, загальнотехнічної
безпеки, запобігання аваріям тощо).
Доводиться, що організація робіт (технологічна послідовність,
графік виконання робіт, залучення персоналу тощо) оптимізована з
точки зору зменшення колективної дози опромінення персоналу.
3.3.1.6. Описуються розрахунки викидів та скидів у довкілля,
що обумовлені виконанням робіт з реалізації проекту (для систем чи
елементів - при потребі). Наводяться оцінки цих викидів та скидів
та подаються їх порівняння з даними про викиди та скиди при
поточній експлуатації ОУ до початку реалізації проекту.
3.3.1.7. Описуються заходи з організації зворотного зв'язку в
ході виконання робіт щодо реалізації проекту. Зазначається, що
визначено порядок аналізу фактичних даних із забезпечення
радіаційного захисту в процесі виконання робіт та коригування на
основі результатів цього аналізу заходів з радіаційного захисту.
3.3.2. У підрозділі "Аналіз потенційних аварій"
обгрунтовується, що при будівництві (монтажі), уведенні в
експлуатацію та експлуатації споруди, системи чи елементу буде
забезпечено запобігання аваріям та зменшення їх наслідків.
Даний підрозділ слід розділити на дві частини, у яких
відповідно розглядаються потенційні аварії, що можуть відбутися
внаслідок:
виконання робіт з будівництва (монтажу) та введення в
експлуатацію споруди, системи чи елементу (далі - аварії при
роботах);
експлуатації споруди, системи чи елементу (далі - аварії при
експлуатації).
3.3.2.1. Наводиться аналіз початкових подій аварій.
Для аварій при роботах аналізуються такі типи початкових
подій:
відмови технічних засобів, що використовуються при роботах;
зовнішні події, що призводять до відмов вищезгаданих
технічних засобів;
помилки персоналу, який виконує роботи;
раптові зміни радіаційних факторів через невідомі до початку
робіт джерела іонізуючого випромінювання.
(Тут маються на увазі роботи з будівництва (монтажу) та
введення в експлуатацію споруди, системи чи елементу).
Доводиться, що при виконанні робіт згідно з
проектно-технологічною документацією та дотриманні при цьому меж
та умов нормального функціонування технічних засобів, що
використовуються при роботах, регламент поточної експлуатації ОУ
не порушується, у тому числі не порушуються межі та умови поточної
та безпечної експлуатації ОУ та його складових.
Для аварій при експлуатації аналізуються такі типи початкових
подій:
відмови споруди, системи чи елементу, що експлуатується
згідно з проектом (використовуються результати аналізу за
п.3.2.4.3);
зовнішні події, що призводять до відмов вищезгаданої (-ого)
споруди, системи чи елементу;
помилки персоналу, який виконує роботи з експлуатації
вищезгаданої (-ого) споруди, системи чи елементу.
Аналізуються відмови технічних засобів, зовнішні події та
помилки персоналу, що, виходячи з інженерно-технічної практики,
можна віднести до типових.
Визначаються початкові події, що можуть безпосередньо
призвести до аварійного опромінення персоналу або розповсюдження
радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань за
встановлені межі в кількості, що перевищує встановлені рівні.
Визначаються початкові події, унаслідок виникнення або в
процесі розвитку яких можуть виявлятися небезпеки, що, у свою
чергу, можуть призвести до аварії. Має бути проаналізовано
виявлення небезпек таких основних типів (не обмежуючись лише
ними):
самопідтримувана ланцюгова реакція поділу;
руйнування конструкцій;
руйнування посудин під тиском;
удар (вантажем при його падінні, предметами, що летять,
струменем рідини, ударною хвилею та ін.);
пожежа, вибух;
затоплення;
різкі зміни параметрів середовища (температури, тиску,
хімічної активності тощо);
порушення умов вентиляції;
утрата постачання енергії або робочого середовища
(електропостачання, водопостачання тощо).
Як підсумок виконаного аналізу наводиться перелік початкових
подій аварій. Даний перелік необхідно структурувати згідно з
типами початкових подій та небезпек, що вказані вище.
Обгрунтовується достатність переліку (ураховуючи вищевикладені
вимоги до обсягу аналізу).
3.3.2.2. Наводиться аналіз сценаріїв розвитку аварій.
Для кожної початкової події з переліку, що складений за
п.3.3.2.1, визначаються та описуються найбільш імовірні сценарії
розвитку аварій, а також сценарії, що призводять до найбільш
тяжких наслідків.
Сценарії розвитку аварії висвітлюються як ланцюги подій,
розглядаючи ці ланцюги як послідовності відмов споруд, систем,
елементів та технічних засобів, що починаються від початкової
події та ведуть до аварійного опромінення персоналу або виходу
радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань за
встановлені границі в кількості, що перевищує встановлені межі.
Надається інформація про поведінку найбільш важливих параметрів,
що характеризують ці сценарії.
Наводяться оцінки ймовірностей визначених сценаріїв розвитку
аварій (за необхідності).
3.3.2.3. Наводиться аналіз радіаційних наслідків аварій.
Для кожного сценарію розвитку аварії, що визначений за
п.3.3.2.2, описуються розрахунки можливих наслідків аварії для
персоналу, довкілля та, при потребі, населення. Даються оцінки:
виходу радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань
за встановлені межі, у тому числі викидів та скидів радіоактивних
речовин у довкілля;
доз аварійного опромінення персоналу та, за необхідності,
населення.
3.3.2.4. На основі результатів за пунктами 3.3.1.2 - 3.3.1.3
визначається комплекс організаційних та технічних заходів щодо
запобігання потенційним аваріям, включаючи такі види заходів (але
не обмежуючись лише ними):
використання перевіреної інженерно-технічної практики;
використання консервативного підходу при розробці проекту;
забезпечення надійного функціонування систем, елементів та
технічних засобів;
використання технологічних захистів та блокувань, що
запобігають розвитку відхилень від нормального функціонування
систем, елементів та технічних засобів в аварії;
забезпечення контролю та діагностики стану споруд, систем,
елементів та технічних засобів;
нагляд та випробування з метою виявлення деградацій і відмов,
що зароджуються;
створення умов, що полегшують прийняття персоналом правильних
рішень;
створення умов для запобігання помилкам персоналу;
підготовка персоналу до виконання робіт;
забезпечення якості.
Оцінюється ефективність цих заходів з точки зору зменшення
небезпеки виникнення аварій. Обгрунтовується, що небезпеки
виникнення аварій зменшені до розумно досяжного рівня.
3.3.2.5. На основі результатів за пунктами 3.3.1.2 - 3.3.1.4
та у взаємозв'язку з аварійним планом, що діє на ОУ, визначається
комплекс організаційних та технічних заходів щодо зменшення
наслідків потенційних аварій, включаючи такі види заходів (але не
обмежуючись лише ними):
виявлення аварії та повідомлення про це;
радіаційний захист персоналу та довкілля при аварії;
запобігання розвитку аварії та встановлення контролю над
частиною ОУ, де вона відбулася;
організація дій персоналу при аварії;
підготовка персоналу щодо виконання аварійних заходів.
Доводиться, що за допомогою цих заходів у сукупності з
аварійним планом та із заходами щодо запобігання аваріям буде
забезпечено обмеження наслідків потенційних аварій встановленими
межами згідно з нормами, правилами та стандартами з ЯРБ.
3.4. Поводження з РАВ, що утворюються при реалізації проекту
Метою цього розділу є обгрунтування того, що буде забезпечено
безпечне поводження з РАВ, що утворюються при реалізації проекту.
3.4.1. У підрозділі "Обсяги та характеристики РАВ" наводяться
відомості про РАВ, що можуть бути утворені при реалізації проекту.
Потрібно включити відомості про РАВ ОУ, які мають бути вилучені
внаслідок реалізації проекту, та вторинні РАВ, що утворюються при
виконанні робіт унаслідок радіоактивного забруднення матеріалів,
обладнання тощо.
Визначаються роботи, що призводять до утворення РАВ. Даються
оцінки обсягів РАВ, що утворюватимуться при даних роботах. Оцінки
обсягів РАВ подаються згідно з класифікацією РАВ, що встановлена в
нормах, правилах та стандартах з ЯРБ, тобто в залежності від
агрегатного стану, питомої активності РАВ, вмісту в них
ядернонебезпечних матеріалів, що діляться, тощо.
Наводяться характеристики РАВ, що необхідні для виконання
заходів щодо поводження з ними.
3.4.2. У підрозділі "Заходи щодо поводження з РАВ" описується
комплекс організаційних та технічних заходів щодо поводження з
РАВ, що будуть утворюватися при реалізації проекту.
Обгрунтовується, що діяльність з поводження з РАВ,
передбачена відповідними нормами, правилами та стандартами, буде
своєчасно здійснена, і буде забезпечене надійне контрольоване
зберігання РАВ та/або їх захоронення.
Описується комплекс заходів з мінімізації вторинних РАВ,
обгрунтовується його ефективність.
Обгрунтовується, що при виконанні робіт з поводження з РАВ
згідно з наведеним комплексом заходів будуть забезпечені ядерна та
радіаційна безпека.
3.5. Висновки
У даному розділі в стислому вигляді наводяться основні
результати виконаного аналізу безпеки реалізації проекту.
Демонструється, що мета ЗАБ, яка визначена в підрозділі 1.3 цього
документа, досягнута.
3.6. Перелік документів
У даному розділі подається перелік документів, що
використовувалися при аналізі безпеки.
3.7. Додаток з вихідними даними (рекомендаційний)
У додатку до ЗАБ наводяться використані при аналізі безпеки
вихідні дані, зокрема що стосуються:
проммайданчика ОУ та навколишньої зони;
ОУ та його стану;
діяльності щодо реалізації проекту;
технології, обладнання та матеріалів, які використовуються
при реалізації проекту.
Обсяг вихідних даних суттєво залежить від проекту, що
реалізується. Наводяться тільки ті вихідні дані, що необхідні для
аналізу безпеки.
Якщо вихідні дані в компактному вигляді містяться в проектній
та проектно-технологічній документації, а також в інших документах
експлуатуючої організації (звітах з досліджень ОУ, експлуатаційної
документації тощо), достатньо надати посилання на відповідні
складові документів. Ці документи, якщо вони раніше не надсилалися
до органу державного регулювання ЯРБ, додаються до ЗАБ.
3.7.1. У ЗАБ реалізації проекту НБК та, за необхідності, в
інших ЗАБ подаються такі вихідні дані про проммайданчик ОУ та
навколишню зону:
природні характеристики проммайданчика ОУ;
географічні та демографічні характеристики навколишньої зони;
характеристики інших об'єктів (крім ОУ) проммайданчика
Чорнобильської АЕС;
техногенна характеристика навколишньої зони.
3.7.2. При потребі наводяться такі вихідні дані про частину
ОУ, що належить до реалізації проекту, та стан цієї частини:
відомості про зони робіт, приміщення, коридори, системи,
елементи тощо;
характеристика технічного стану;
паливомісткі матеріали;
радіаційні фактори;
пожежо(вибухо)небезпечні матеріали;
регламент поточної експлуатації;
межі та умови поточної та безпечної експлуатації.
3.7.3. За необхідності надаються такі вихідні дані про
діяльність щодо реалізації проекту:
зведений графік виконання робіт із зазначенням їх
взаємозв'язків з іншою діяльністю щодо експлуатації та
перетворення ОУ;
перелік робіт, що можуть призвести до радіаційного впливу на
персонал, довкілля або до додаткового радіоактивного забруднення
споруд, систем чи елементів.
Для кожної роботи щодо реалізації проекту подаються відомості
як про саму роботу, так і про умови її виконання, у тому числі
про:
маршрути пересування персоналу;
місце, час, порядок та тривалість виконання робіт;
чисельність персоналу, що залучається до робіт.
Наводяться плани, схеми, креслення, діаграми та інша графічна
інформація, що ілюструє ці відомості.
3.7.4. За необхідності наводяться вихідні дані про
технології, технічні засоби та матеріали, що використовуються при
реалізації проекту.
Заступник начальника Управління
регулювання поводження з РАВ І.Ф.Могильник