ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення обласної ради
від_____________№____
(___сесія_____скликання)
ОБЛАСНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА 2016 – 2020 РОКИ
м. Харків
ПАСПОРТ
обласної цільової Програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки
1. Ініціатор розроблення Програми: Харківська обласна державна адміністрація, Харківська обласна рада
2. Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми: Указ Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні», Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1035-р, постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (зі змінами)
3. Розробник Програми: Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації
4. Співрозробники Програми: громадська рада при обласній державній адміністрації
5. Відповідальний виконавець Програми: Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації
6. Учасники Програми: структурні підрозділи Харківської обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад міст обласного значення, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, депутати та голови постійних комісій Харківської обласної ради, громадська рада при обласній державній адміністрації (за згодою), інститути громадянського суспільства Харківської області та України (за згодою)
7. Термін реалізації Програми: 2016 – 2020 роки
8. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів Програми, всього: 68910,0 грн, у тому числі:
обласний бюджет: 66160,0 грн,
кошти з інших джерел фінансування: 2750,0 грн.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ……… …………………………………….…… 3-6
РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ, НА ВИРІШЕННЯ ЯКИХ
СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА…………………………………………….….6-9
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ ВИРІШЕННЯ
ПРОБЛЕМ, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ, СТРОКИ ВИКОНАННЯ
ПРОГРАМИ ………………………………….………………………………..…9
РОЗДІЛ 4
МЕТА ПРОГРАМИ ……………………………………………………………9-10
РОЗДІЛ 5
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ ПРОГРАМИ.……………..………….10
РОЗДІЛ 6
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ ………………………… 10
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ …………………11
РОЗДІЛ 8
КООРДИНАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ……………………………………………..….11-12
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Рівень розвитку громадянського суспільства є одним із основних показників розвитку держави в цілому. Наскільки сильне та спроможне громадянське суспільство, настільки вище рівень розвитку країни, стабільні політична та економічна ситуації, вище благополуччя народу. Провідні країни накопичували досвід та будували потужне громадянське суспільство багато десятиріч.
Сьогодні в Україні забезпечено нове сприятливе законодавче поле для створення та діяльності інститутів громадянського суспільства, а саме: Закони України «Про об’єднання громадян», «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності», «Про органи самоорганізації населення», «Про благодійництво і благодійні організації», «Про доступ до публічної інформації», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», в основу яких покладено європейські стандарти.
Передбачена можливість для фінансової підтримки громадських об’єднань на конкурсних засадах.
Основи державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства на державному рівні були визначені Стратегією державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочерговими заходами щодо її реалізації, затвердженими Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212/2012. Наразі готується до затвердження нова оновлена Стратегія на 2016 – 2020 роки, проект якої розглядався 06 листопада 2015 року у м. Києві на національній конференції «Громадянське суспільство та влада: Стратегія співробітництва та розвитку на 2016 – 2020 роки».
Після Революції гідності відбулися істотні зміни державної політики та основних тенденцій розвитку громадянського суспільства, роль якого зростає в різноманітних сферах діяльності – від просування реформ на державному і місцевому рівні, європейської інтеграції та розвитку електронного урядування до волонтерської діяльності і надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Як показує досвід демократичних країн, системна державна підтримка розвитку громадянського суспільства, яка передбачається у Програмі, дозволяє залучити додаткові організаційні, фінансові і технічні ресурси для надання соціальних та інших суспільно значущих послуг, децентралізувати і підвищити якість державного управління та, зрештою, скоротити корупційні ризики і неефективні державні видатки.
Обласна державна адміністрація та обласна рада співпрацюють з інститутами громадянського суспільства як з рівноправними партнерами у вирішенні питань місцевого значення. Стан розвитку відносин місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю засвідчує демократичність і публічність процесів та реалістичність кроків становлення громадянського суспільства в області.
Традиційними формами взаємодії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства є співпраця в рамках діяльності громадської ради при обласній державній адміністрації, громадських рад при районних державних адміністраціях та міськвиконкомах (міст обласного значення), головною метою яких є сприяння формуванню і реалізації ефективної політики з питань соціально-економічного та суспільно-політичного життя в області.
У Програмі основні поняття вживаються у такому значенні:
Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади – складова механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у своїй роботі.
Громадська рада при обласній державній адміністрації – постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, утворений з метою забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії зазначених органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
Громадське об’єднання – в українському законодавстві: добровільне об’єднання фізичних осіб та (або) юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновниками та членами якого є фізичні особи) або громадська спілка, засновниками якої є юридичні особи приватного права, а членами можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Громадський контроль – один із видів соціального контролю, який на законних підставах здійснюється об’єднаннями громадян та самими громадянами через впровадження громадської експертизи, громадського моніторингу діяльності органів виконавчої влади, направлення запитів на публічну інформацію тощо.
Громадський моніторинг – комплекс заходів, що проводяться за ініціативою громадськості з метою визначення проблемних питань в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час здійснення ними управлінських функцій.
Громадянська культура – це сукупність духовних, моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості, що здійснюються через громадянську активність, освіченість, компетентність, зрілість, досвід самоврядної громадської діяльності.
Громадянське суспільство – такий стан суспільства, у якому вільно реалізуються основоположні права і свободи людини і громадянина через різноманітні форми публічної громадської активності та самоорганізації; сукупність самостійних незалежних від держави інститутів та відносин, заснованих на свободі особистості, плюралізмі поглядів та демократичному правопорядку.
Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства – законодавчо врегульована цілеспрямована діяльність органів виконавчої влади стосовно налагодження ефективної партнерської взаємодії з інститутами громадянського суспільства.
Інститути громадянського суспільства (ІГС) або організації громадянського суспільства (ОГС) – громадські об’єднання, професійні і творчі спілки, бізнес-асоціації, організації роботодавців, благодійні організації, релігійні організації, недержавні засоби масової інформації, органи самоорганізації населення (ОСН), ініціативні групи громадян та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства України.
Інструменти взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства – організаційні форми та засоби практичної участі громадськості в управлінні державними та місцевими справами (загальні збори громадян, всеукраїнський та місцеві референдуми, місцеві ініціативи, громадські слухання, громадські обговорення, громадські експертизи, громадські моніторинги, громадянський контроль, органи самоорганізації населення, консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади тощо).
Консультативно-дорадчі органи – органи, що утворюються для погодженого вирішення питань реалізації державної політики у певній сфері чи галузі, координації діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Статус консультативно-дорадчого органу, повноваження, основні напрями і форми діяльності визначаються положенням про конкретний орган чи спеціальним актом відповідного державного органу.
Консультації з громадськістю – діяльність органів виконавчої влади, спрямована на залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до публічної інформації, забезпечення гласності, відкритості та прозорості у діяльності зазначених органів з метою налагодження системного діалогу органів виконавчої влади і громадськості, підвищення якості підготовки та прийняття рішень з важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням громадської думки, створення умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).
Належне врядування – процес прийняття та здійснення державно-управлінських рішень із залученням до нього на паритетних засадах інститутів громадянського суспільства та бізнесових структур.
Регіональна політика сприяння розвитку громадянського суспільства – складова державної політики, цілеспрямована діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюється на підставі визначеної цільової програми з урахуванням особливостей конкретної території (природно-географічних, історичних, ресурсних, виробничих, соціальних, демографічних тощо) у контексті додержання загальнодержавних інтересів.
Регіональна цільова програма сприяння розвитку громадянського суспільства – сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку громадянського суспільства у регіоні, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших залучених ресурсів і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку регіону.
Соціальне замовлення – комплекс організаційно-правових заходів з розроблення та реалізації соціальних програм і соціальних проектів за рахунок бюджетних та інших коштів шляхом укладення соціальних контрактів на конкурсній основі. Сферою застосування соціального замовлення є пріоритетні соціальні проблеми, до вирішення яких органи публічної влади залучають недержавних виконавців із числа об’єднань громадян та органів самоорганізації населення.
РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ, НА ВИРІШЕННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА
На сучасному етапі становлення України як демократичної, соціальної, правової держави важливого значення набувають процеси ефективної взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства. Тому проблема розвитку громадянського суспільства набуває особливого значення.
Особливість політики розвитку громадянського суспільства полягає у тому, що її реалізація можлива лише при масовому залученні інститутів громадянського суспільства (ІГС). Зусилля органів державної влади охопили лише чверть завдань державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Незначними є результати по таких завданнях, як підтримка волонтерства, підвищення рівня громадянської та правової культури; удосконалення умов залучення ІГС до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів; забезпечення належного правового регулювання для реалізації різних форм місцевої демократії; розвиток соціального діалогу. У результаті держава витрачає додаткові кошти на надто обтяжливі для неї функції і втрачає довіру населення.
Розвиток ІГС та співпраця з ними вигідні як на державному, так і регіональному рівнях у таких процесах як виконання завдань, так і для підвищення спроможності громадян через самоорганізацію реалізовувати свої потреби. Розвиток демократії та утвердження громадянського суспільства, на які орієнтує Програма, є важливими цінностями та можуть давати цілком відчутні результати.
В Україні побудова саме потужного громадянського суспільства є одним із пріоритетів розвитку держави, але рівень розвитку самого громадянського суспільства ще доволі слабкий. Пов’язане це з багатьма причинами як об’єктивними, так і суб’єктивними. Перш за все, це пострадянська спадщина та менталітет. Авторитарний режим не дозволяв мати власну думку, проявляти будь-яку ініціативу. Безумовно, що в такий ситуації люди, в переважній більшості, були не активні та не бажали створювати інститути громадянського суспільства. Останнім часом створюються дійсно дієві громадські та благодійні організації, сильного розвитку набув волонтерський рух. У цілому ситуація з розвитком громадянського суспільства покращується, але до ідеалу ще досить далеко.
Безумовно все це стосується і Харківської області, хоча Харківщина і є одним із лідерів громадського руху в Україні. Саме тому сприяння розвитку громадянського суспільства є однією із найважливіших умов як розвитку регіону, так і країни в цілому, становлення її як демократичної, правової і соціальної держави. Це, насамперед, налагодження системи взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, що повинно базуватися на партнерстві, взаємній зацікавленості у досягненні цілей, пов’язаних із процесом демократизації усіх сфер державного і регіонального управління і суспільного життя; соціально-економічного і духовного прогресу, всебічного забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
У Харківській області зареєстровано понад 3000 громадських організацій різної спрямованості, із них близько 2000 – юридичні особи.
Найбільш структурованими серед зазначених об’єднань є ветеранські, інвалідні, молодіжні та професійні громадські організації. У Харківській області діє декілька об’єднань профспілок, які мають близько 1,5 млн членів. Найбільш впливовою серед профспілкових організацій є Об’єднання профспілок Харківської області (ОПХО), до складу якого входить 44 галузеві профспілкові організації, у які входять понад 4,5 тисячі первинних осередків. Кількісний склад ОПХО налічує майже 580 тисяч членів профспілок. Останнім часом досить суттєвого розвитку отримали волонтерські організації та ГО ветеранів АТО.
Співпраця з інститутами громадянського суспільства здійснюється в області за різними формами: засідання «круглого столу», консультації з актуальних питань державного управління, залучення до розроблення нормативно-правових документів, участь у роботі консультативно-дорадчих органів, участь у заходах, що проводяться обласною державною адміністрацією з нагоди відзначення державних свят і пам’ятних дат.
Водночас, актуальною проблемою розвитку громадянського суспільства в Харківській області є недостатній рівень консолідації суспільства з питань державотворення та розвитку регіону, взаємодії між інститутами громадянського суспільства та органами влади щодо формування та реалізації державної та регіональної політики.
На сьогодні невирiшеною є проблема подальшого розвитку громадянського суспільства в Харківській області, налагодження співпраці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, забезпечення аналізу процесів у сфері суспільних відносин, збереження громадянського порозуміння на території області.
Інструментом вирішення проблем розвитку громадянського суспільства в Харківській області повинно стати прийняття та реалізація обласної цільової Програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки (далі – Програма), яка дозволить закріпити на місцевому рівні механізми удосконалення процесу взаємодії органів влади та недержавних організацій. Програма розширить сферу відповідальності місцевих органів влади щодо сприяння розвитку громадянського суспільства, а також стане стимулом для громадських організацій у налагодженні співпраці з органами влади і підсилить відповідальність за результативність цієї співпраці. Ухвалення Програми підвищить значення громадської проблематики в поточній та довгостроковій діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також сприятиме розвитку громадської активності.
Дієвим заходом стане проведення обласного конкурсу програм і проектів громадських організацій з наданням фінансової підтримки переможцям конкурсу. Виконанню цього сприятиме розроблення та запровадження Порядку визначення пріоритетів конкурсу для вибору проектів та програм громадських, благодійних організацій, творчих спілок, для виконання яких надаватиметься підтримка відповідно до цієї Програми. Також доцільно запровадити практику планування у місцевих бюджетах видатків на фінансову підтримку інститутів громадянського суспільства на обласному, районному та іншому рівнях.
Необхідне ресурсне забезпечення діяльності громадської ради при обласній державній адміністрації сприятиме проведенню семінарів та тренінгів для фахівців органів виконавчої влади та представників ІГС з питань проведення громадської експертизи, організації доступу до публічної інформації, антикорупційної експертизи тощо; організації навчальних тренінгів для ІГС області за проблематикою їх інституційного та професійного розвитку, підвищення ефективності громадської діяльності.
Прийняття і реалізація Програми забезпечить: визначення короткострокових, середньострокових та довгострокових пріоритетів місцевої влади з питань, які стосуються розвитку громадянського суспільства; консолідацію різних гілок місцевої влади та підвищення ефективності її зусиль у сфері громадянського суспільства; створення цілісної системи ініціювання, впровадження та контролю за виконанням спільних заходів між місцевими органами влади та ІГС регіону; підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства, що також матиме позитивний вплив на залучення зовнішніх ресурсів для вирішення місцевих проблем.
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ, СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Виконання Програми передбачає проведення впродовж 2016 – 2020 років заходів, спрямованих на залучення ІГС та громадськості до процесів формування та реалізації державної і регіональної політики, зокрема шляхом впровадження постійно діючої інформаційно-просвітницької кампанії; вироблення прозорих механізмів підтримки місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування суспільно-корисної діяльності ІГС через впровадження механізму соціального замовлення; розширення участі ІГС регіону в процесах вироблення та реалізації місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування владних повноважень через удосконалення діяльності консультативно-дорадчих органів та розвиток різних форм самоорганізації населення; стимулювання громадської активності населення Харківщини через впровадження форм заохочення ініціатив ІГС тощо.
Розпорядниками коштів Програми є Харківська обласна державна адміністрація та Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації.
Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 66160,0 тис.грн та коштів з інших джерел фінансування у сумі 2750,0 тис.грн.
Програма передбачає залучення коштів з інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України.
Строк виконання Програми – п'ять років (2016 – 2020 роки).
РОЗДІЛ 4
МЕТА ПРОГРАМИ
Метою Програми є: створення сприятливих умов для подальшого розвитку громадянського суспільства на Харківщині; підвищення ефективності комунікації органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства; забезпечення участі громадських лідерів у формуванні та реалізації державної і регіональної політики; стимулювання громадської активності; зміцнення громадянського суспільства на засадах впровадження принципів належного врядування з урахуванням конкретних особливостей історико-культурного та соціально-економічного розвитку регіону; досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина; сприяння громадській активності та збереженню громадянського порозуміння на території Харківської області.
РОЗДІЛ 5
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ ПРОГРАМИ
Основними завданнями реалізації Програми є:
створення сприятливих умов (у тому числі правових) для діяльності та розвитку інститутів громадянського суспільства;
забезпечення співпраці органів виконавчої влади та ІГС у процесі формування та реалізації регіональної політики;
підтримка ініціатив ІГС для вирішення завдань регіональної політики;
підвищення професійного рівня та інституційної спроможності ІГС та органів виконавчої влади щодо використання механізмів участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики;
забезпечення поінформованості суспільства про діяльність ІГС через впровадження постійно діючої інформаційно-просвітницької кампанії.
Основні заходи щодо реалізації обласної цільової Програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки за напрямами діяльності наведені у додатку 2.
РОЗДІЛ 6
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів Програми, становить 68910,0 тис. грн.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України, в обсягах, передбачених рішеннями обласної ради про обласний бюджет на відповідні роки, у межах реальних фінансових можливостей. Бюджетні установи та організації, що беруть участь у виконанні Програми, діють у межах кошторисів, передбачених на здійснення їх основної діяльності.
Розрахунок асигнувань на реалізацію заходів (ресурсне забезпечення Програми) наведено у додатку 1.
Порядок використання коштів обласного бюджету, передбачених на виконання пункту 9 «Підтримка діяльності громадських організацій інвалідів, ветеранів, громадських чорнобильських організацій, організацій ветеранів АТО» основних заходів щодо реалізації обласної цільової Програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016 – 2020 роки за напрямами діяльності, викладений у додатку 3.
РОЗДІЛ 7
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Реалізація Програми дозволить:
- розвинути мережу інститутів громадянського суспільства, зміцнити їх авторитет та вплив на вирішення суспільно вагомих проблем;
- підвищити ефективність діяльності Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради, інших місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо спільного з громадськістю вирішення питань місцевого значення;
- створити сприятливі умови для легалізації громадських ініціатив;
- підвищити ефективність та прозорість використання коштів обласного та місцевих бюджетів у сфері фінансування громадських об’єднань;
- забезпечити більш повне врахування інтересів територіальних громад при прийнятті публічно-правових рішень;
- залучити більші обсяги приватного капіталу для вирішення соціальних проблем територіальних громад;
- піднести рівень довіри жителів області до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, місцевих осередків інститутів громадянського суспільства;
- забезпечити інформування жителів області про діяльність громадської ради при обласній державній адміністрації, ІГС та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
- забезпечити стабільність і прогнозованість суспільно-політичного життя області;
- зміцнити дух патріотизму, національно-державної свідомості суспільства;
- підвищити рівень громадянської культури, активізувати участь громадян у житті територіальних громад, діяльності інститутів громадянського суспільства, формуванні та реалізації державної політики;
- розвивати волонтерський рух, благодійництво і меценатство.
РОЗДІЛ 8
КООРДИНАЦІЯ, МОНІТОРИНГ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Загальну координацію та контроль за виконанням Програми здійснює обласна державна адміністрація та обласна рада.
Поточну координацію та контроль здійснює Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації.
Громадський супровід виконання Програми здійснює громадська рада при обласній державній адміністрації – безпосередньо та через її відповідні комітети. Структурні підрозділи обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, які є відповідальними за виконання передбачених Програмою заходів, забезпечують їх реалізацію у повному обсязі та у визначені терміни, подають до Департаменту масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації відповідну інформацію про реалізацію заходів Програми щороку до 25 грудня. Департамент масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації подає щороку до 01 лютого узагальнену інформацію про виконання Програми голові обласної державної адміністрації та голові обласної ради.
Моніторинг виконання Програми.
Відповідальний виконавець Програми один раз на півріччя проводить моніторинг стану виконання Програми за такими показниками:
обсяг бюджетних коштів, витрачених на реалізацію заходів Програми;
обсяг позабюджетних коштів, залучених для реалізації заходів Програми;
відповідність вжитих заходів запланованим;
фактичні результативні показники виконання Програми та їх відповідність запланованим результативним показникам;
рівень зацікавленості та задоволення діяльністю, що здійснюється в рамках Програми;
якісні та кількісні дані щодо проведених консультацій з громадськістю і громадських експертиз та рекомендацій від ІГС, які були враховані місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
кількість районів області та міст обласного значення, де сформовані та діють громадські ради відповідно до рекомендацій постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 (зі змінами);
кількість проектів ІГС, спрямованих на вирішення пріоритетних завдань регіональної політики, що реалізуються за рахунок коштів обласного бюджету та за рахунок інших джерел фінансування;
обсяги коштів зовнішнього фінансування, спрямованих на вирішення місцевих проблем, які залучені за результатами спільних заходів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та ІГС;
динаміка показників участі населення області у діяльності ІГС та довіри населення області до ІГС.
За підсумками моніторингу відповідальний виконавець Програми готує звіт, який один раз на рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті Харківської обласної державної адміністрації, та щороку до 01 лютого забезпечує громадське обговорення результатів виконання Програми за минулий рік.
Перший заступник голови
обласної ради В. Коваленко