ПРОГНОЗ
обласного бюджету на 2018 – 2019 роки

1. Загальна частина

Прогноз обласного бюджету на 2018 та 2019 роки (далі – Прогноз) розроблений на основі норм чинного та запропонованих Урядом змін до Бюджетного та Податкового кодексів України, основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 №399, Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015, рішення Харківської обласної ради від 05.03.2015 №1151/VI «Про Стратегію розвитку Харківської області на період до 2020 року», регіональних цільових програм та інших законодавчих актів з питань бюджету та міжбюджетних відносин, з урахуванням комплексного аналізу економічної ситуації області, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки і соціальної сфери.

Метою Прогнозу є створення дієвого механізму управління бюджетним процесом на території області, встановлення зв’язку між стратегічними цілями розвитку регіону та можливостями бюджету у середньостроковій перспективі, а також забезпечення прозорості, передбачуваності та послідовності бюджетної політики.

Складання Прогнозу ґрунтується на принципах збалансованості, самостійності, обґрунтованості та результативності.

Основними завданнями бюджетної політики області на середньострокову перспективу є:

визначення та виконання завдань соціально-економічного розвитку області з урахуванням їх пріоритетності;

наповнення дохідної частини обласного бюджету для забезпечення фінансовим ресурсом заходів розвитку області;

активізація підприємницького потенціалу області, зниження частки тіньової економіки для підвищення податкоспроможності (насамперед, легалізація виплати заробітної плати);

підвищення: рівня бюджетної самостійності  місцевих бюджетів через сприяння стійкому економічному та соціальному розвитку міст, районів та об’єднаних територіальних громад;

забезпечення стабільного функціонування бюджетних установ та виконання заходів, передбачених місцевими бюджетними програмами;

посилення бюджетної дисципліни та підвищення ефективності управління бюджетними коштами, здійснення оптимізації витрат головних розпорядників коштів місцевих бюджетів;

досягнення конкретних результатів реалізації регіональної політики у галузях бюджетної сфери і економіки.

2. Індикативні прогнозні показники бюджету

Основні прогнозні показники соціально-економічного розвитку області на 2018 – 2019 роки*

Показник	2018 рік	2019 рік
Валовий регіональний продукт, млн.грн.	171 224	186 046
Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту, у % до попереднього року	102,5	102,7
Індекс споживчих цін**:
у середньому до попереднього року, відсотків	109,2	107,0
грудень до грудня попереднього року, відсотків	107,6	105,8
Індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року), відсотків**	106,7	105,3
Прибуток прибуткових підприємств, млрд. грн	19,2	20,5
Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення  військовослужбовців,  млн. грн.	43 289,1	50 215,4
Середньомісячна заробітна плата працівників: номінальна, гривень номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, відсотків до попереднього року	6475	7576
	110,2	107,1
Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15—70 років, тис. осіб	1 221,8	1 217,1
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку	6,3	6,2
Продуктивність праці, відсотків до попереднього року**	101,3	101,1
Експорт товарів і послуг:
млн. доларів США	1 382,8	1 469,3
відсотків до попереднього року	104,8	106,3
Імпорт товарів і послуг:
млн. доларів США	1 574,8	1 658,2
відсотків до попереднього року	104,5	105,3
Сальдо, млн. доларів США	-192,0	-188,9

* показники буде скориговано після внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 №399 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018 і 2019 роки»

** визначено на рівні середньоукраїнського показника.

При прогнозуванні дохідної частини обласного бюджету на 2018-2019 роки також ураховано: статистичні показники соціального і економічного розвитку Харківської області за 2015 рік та очікувані показники за 2016 рік; фактичне виконання дохідної частини обласного бюджету за 2015 рік, очікуване виконання за 2016 рік та прогнозні показники на 2017 рік; рішення Уряду щодо суттєвого підвищення у 2017 році розміру мінімальної заробітної плати до 3 200 гривень та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС до 1 600 гривень; розрахунки органів, на які покладено контроль за справлянням та стягненням відповідних платежів до бюджету.

Прогнозний обсяг доходів загального фонду обласного бюджету (без урахування трансфертів) на 2018 рік становить 1 702 269,0 тис.грн, або 108,6 % до прогнозних показників на 2017 рік. У 2019 році – 1 846 367,0 тис.грн, зростання доходів загального фонду до 2018 року складе 108,5 %.

Найбільшу питому вагу (понад 83%) у складі доходів загального фонду обласного бюджету займає податок на доходи фізичних осіб – 1 432 500,0 тис.грн у 2018 році та 1 565 695,0 тис.грн у 2019 році.

Прогнозний обсяг доходів спеціального фонду обласного бюджету (без урахування трансфертів) на 2018 рік складає 216 368,0 тис.грн, на 2019 рік – 223 864,1  тис.грн.

Індикативні прогнозні показники обласного бюджету на 2018-2019 роки

(тис.грн.)

Назва показника	2018 рік	2019 рік
ДОХОДИ:	9 192 156,3	9 675 658,0
Доходи загального фонду, з них	1 702 269,0	1 846 367,0
- Податок на доходи фізичних осіб	1 432 500,0	1 565 695,0
- Податок на прибуток підприємств	162 727,0	172 808,0
- Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів (за спеціальне використання лісових ресурсів, води та користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, плата за використання інших природних ресурсів)	32 704,8	33 404,8
-   Плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів	6 500,0	6 500,0
-   Плата за надання адміністративних послуг (плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, плата за ліцензії на право роздрібної  торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, плата за ліцензії та сертифікати, що сплачується ліцензіатами за місцем здійснення діяльності та інше)	62 248,0	62 248,0
- Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном комунальної власності	3 605,0	3 715,0
Доходи спеціального фонду, з них	216 368,0	223 864,1
- Екологічний податок	78 000,0	79 000,0
- Власні надходження бюджетних установ	136 679,0	143 161,1
Трансферти з державного бюджету	7 273 519,3	7 605 426,9
ВИДАТКИ:	9 192 156,3	9 675 658,0
Органи місцевого самоврядування (обласна рада)	13 109,5	13 638,8
Освіта	805 220,6	847 092,1
в т.ч. за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету	172 634,4	181 611,4
Охорона здоров'я	1 631 462,7	1 716 298,7
в т.ч. за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету	1 348 109,2	1 418 210,9
Соціальний захист та соціальне забезпечення	6 018 860,3	6 331 841,1
в т.ч. цільові субвенції місцевим бюджетам на соцзахист населення	5 707 609,5	6 004 405,2
Культура і мистецтво	160 148,6	168 476,3
Засоби масової інформації	588,7	619,3
Фізична культура і спорт	105 707,6	111 204,4
Сільське господарство	93 850,5	98 730,7
Житлово-комунальне господарство, будівництво, транспорт, дорожнє господарство, охорона навколишнього природного середовища	174 502,4	183 576,6
Інші послуги та заходи, пов'язані з економічною діяльністю	187 027,5	202 414,9
Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій	1 677,9	1 765,1
ФІНАНСУВАННЯ, у тому числі:	0,0	0,0
ДЕФІЦИТ (-)/ПРОФІЦИТ (+)	0,0	0,0

            3. Пріоритетні завдання, перелік заходів, які необхідно здійснити, та результати, яких планується досягти в рамках реалізації бюджетної політики

            3.1. Наповнення місцевих бюджетів:

Пріоритетними напрямами розвитку бюджетоутворюючих галузей регіону та основними завданнями щодо активізації підприємницької діяльності області є:

- сприяння випуску конкурентоспроможної продукції та збільшенню обсягів виробництва на підприємствах області;

- активізація інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств, підвищення інноваційності виробництв через розвиток наукового потенціалу області;

- впровадження нових стандартів якості, що задовольняють вимоги СОТ та ЄС, диверсифікація зовнішніх ринків збуту продукції;

- проведення оновлення та техніко-технологічного переоснащення підприємств агропромислового комплексу;

- підвищення енергоресурсоефективності економіки шляхом модернізації фондів промисловості та підприємств житлово-комунального господарства, розвитку відновлюваної та альтернативної енергетики на власній сировинній базі з локалізацією виробництва енергоресурсоефективного обладнання на території регіону;

- сприяння залученню забудовниками інвестиційних ресурсів для будівництва житла та реалізації інноваційно–інвестиційних проектів, що мають будівельну складову;

- забезпечення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва області, створення позитивного бізнес-іміджу області;

- впровадження механізмів співробітництва територіальних громад для посилення можливостей розвитку їх територій і ресурсів шляхом об’єднання у спільний соціально-економічний і інвестиційний простір;

- системне залучення у розвиток регіону коштів міжнародних фінансових організацій (у т.ч. на грантовій основі), проектів міжнародної технічної допомоги, пільгових кредитів та кредитів із грантовою часткою;

- розвиток внутрішньообласного рекреаційного туризму як галузі малого та середнього бізнесу, що має високий потенціал створення нових робочих місць в умовах зростання попиту на послуги туризму і дозвілля з боку населення обласного центру.

Основними бюджетоутворюючими платниками податків до обласного бюджету є: ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», Фiлiя БУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування», ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН», філія ГУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Турбоатом», ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс–Україна», ПП «ОККО – нафтопродукт», ТОВ «Стейт Оіл», АК «Харківобленерго», ДП Завод «Електроважмаш», АТ «Новий стиль», ПАТ «Світло шахтаря», ПАТ «Харківський плитковий завод», ГУ Національної поліції в Харківській області, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, НТУ «ХПI», КП «Харківводоканал», КП «Харківські теплові мережі», АК «Харківобленерго» та інші.

3.2 Використання бюджетних коштів в основних сферах діяльності

Одним з основних напрямів бюджетної політики є реалізація бюджетної децентралізації, що сприятиме фінансовій незалежності місцевих бюджетів та дозволить забезпечити виконання місцевими органами влади своїх повноважень щодо надання якісних суспільних послуг населенню.

Прогноз обласного бюджету складений, виходячи з норм чинного бюджетного законодавства, з урахуванням необхідності концентрації ресурсів на виконанні основних функціональних повноважень.

Освіта

Пріоритетом на наступні 2017-2018 роки є запровадження реформ в освіті і в першу чергу в середній освіті та становлення Нової конкурентоспроможної української школи.

Очікується перетворення освіти на чинник економічного зростання, джерело національної єдності шляхом:

підвищення якості освіти та розширення її доступності;

створення на базі обласних спеціалізованих шкіл-інтернатів осередків з методичного супроводу вчителів опорних шкіл районів області;

наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами та системою освіти;

поширення децентралізації в освіті через отримання з державного рівня освітньої субвенції, передусім на забезпечення педагогічної складової навчального процесу;

справедливий прозорий розподіл публічних фінансів;

рівноправність у бюджетному фінансуванні закладів освіти усіх типів;

упорядкування мережі обласних закладів освіти та розширення їх конкурентного партнерства з закладами освіти районів області, в яких діти з особливими потребами можуть здобувати освіту інклюзивно;

інвентаризація закладів професійної освіти для проектування мережі профільної школи;

створення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти, яка дозволить засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;

продовження використання міжбюджетних відносин в освіті шляхом багатоканального фінансування закладів;

особистісно орієнтований і компетентнісний підхід до підготовки та перепідготовки вчителів;

зростання впливу місцевих громад на формування локальної освітньої політики на основі державної освітньої політики;

подальше оновлення парку транспортних засобів для організації підвозу учнів та вчителів сільської місцевості до місця навчання та роботи;

формування загальнолюдських морально-етичних, соціально-політичних та патріотичних цінностей через розширення гурткової роботи в освітньому процесі.

Результатами перетворень в освіті планується досягти:

орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, набуття компетентності для життя;

справедливий розподіл коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти;

підвищення ефективності роботи педагога через індивідуальний підхід до його навчання та професійного росту;

розвиток освіти за освітніми стандартами у поєднанні із традиціями високого рівня природничо-математичної освіти;

створення умов для сучасних напрямків корекційно-реабілітаційної освіти, психолого-педагогічного супроводу для учнів з особливими потребами;

запровадження профільної середньої освіти через навчання в академічних та професійних ліцеях;

надання сучасного професійного навчання в закладах професійно-технічної освіти шляхом їх перетворення у центри;

передача державою повноважень обласному бюджету з управління та фінансування професійно-технічних закладів, які знаходяться в сільській місцевості та містах обласного значення (крім м. Харкова).

Очікуваний середньорічний показних кількості навчальних закладів (установ освіти), що фінансуватиметься з обласного бюджету у 2017-2019 роках складе 69 одиниць, з яких: 27 закладів інтернатного типу (6 санаторних, 13 спеціальних, 7 спеціалізованих, 1 навчально-реабілітаційний центр) – 5,4 тис.осіб; 19 професійно-технічних навчальних закладів – 6,8 тис.осіб; 8 позашкільних навчальних закладів (у тому числі 4 оздоровчих табори) – 14,0 тис.осіб; 10 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації (у тому числі 6 медичних коледжів та 4 училища культури) – 3,9 тис. студентів; 1 комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради – 2,4 тис.студентів; 1 комунальний заклад «Харківський обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів» – 0,6 тис.слухачів; 1 комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти» – 5,7 тис.слухачів; 2 інші установи освіти.

Очікувана середньорічна кількість отримувачів послуг складає 38,8 тис.осіб.

Охорона здоров’я

Пріоритетними завданнями в охороні здоров’я є:

запровадження нового механізму фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я з метою надання населенню якісної і доступної медичної допомоги;

подальше удосконалення єдиної централізованої системи екстреної (швидкої) та невідкладної медичної допомоги відповідно до чинного законодавства;

продовження роботи щодо поліпшення умов перебування і лікування ветеранів війни, учасників антитерористичної операції та вимушено переміщених з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції осіб; учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на туберкульоз у спеціалізованих закладах охорони здоров’я;

поліпшення умов перебування та надання медичної допомоги дітям, вагітним жінкам, роділлям, породіллям та новонародженим дітям;

забезпечення громадян Харківської області, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити заходи щодо:

реалізації Стратегії побудови нової системи охорони здоров’я та медичної освіти у Харківській області на період до 2020 року, у тому числі з оптимізацією ліжкового фонду в комунальних закладах охорони здоров’я;

забезпечення надання населенню Харківської області, у тому числі вимушено переміщеним з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції особам, спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги, спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги, стоматологічної допомоги населенню, належної лікарсько-акушерської допомоги вагітним жінкам, роділлям, породіллям та новонародженим дітям, забезпечення санаторним лікуванням хворих на туберкульоз, забезпечення утримання, догляду та надання медичної допомоги дітям у будинках дитини;

своєчасної заготівлі і переробки донорської крові, виробництва препаратів крові;

виконання положень Закону України від 05.07.2012 № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу» (зі змінами);

забезпечення хворих у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (дитячих закладах, закладах, які здійснюють лікування хворих на туберкульоз та надають медичну допомогу ветеранам війни, учасникам антитерористичної операції і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС) медикаментами та продуктами харчування відповідно до натуральних норм;

забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет препаратами інсуліну та десмопресину за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів Харківської області;

виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 щодо забезпечення хворих, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів Харківської області, в межах їх реальних можливостей, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі за рахунок гуманітарної допомоги;

зростання рівня гігієнічної освіченості населення, ощадливого ставлення до свого здоров’я, прищеплення навичок здорового способу життя;

продовження роботи зі зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я та оновлення медичного обладнання.

Основними результатами, яких планується досягти у 2018-2019 роках, є:

збереження системи надання медичної допомоги населенню на належному рівні в умовах реформування та децентралізації управління в органах влади, із одночасною реалізацією єдиної державної соціальної політики в галузі охорони здоров’я, зокрема:

підвищення рівня виявлення захворювань на ранніх стадіях, зниження рівня захворюваності порівняно з попереднім роком;

збереження життя та його якості громадянам Харківської області, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

підвищення рівня надання медичної допомоги дітям, вагітним жінкам, роділлям, породіллям та новонародженим дітям, із зменшенням летальності на 1,5 – 2 % від показників попереднього року;

поліпшення умов перебування та лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я ветеранів війни, учасників антитерористичної операції та вимушено переміщених з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції осіб, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та хворих на туберкульоз;

поступове збільшення обігу ліжка, скорочення термінів перебування хворого на ліжку (у порівнянні з попереднім періодом), із одночасним збереженням якості надання медичної допомоги всім споживачам медичних послуг.

На 2017 рік планується забезпечити функціонування 58 закладів охорони здоров’я, з них: 3 лікарні обласного значення, 22 спеціалізовані лікарні та заклади, в тому числі госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни, 11 спеціалізованих диспансерів, 4 будинки дитини, 6 санаторіїв для хворих на туберкульоз, 4 санаторії для дітей і підлітків, стоматологічна поліклініка, центр служби крові, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 5 інших установ медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи, інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, база спеціального медичного постачання, центр здоров’я).

На 2018–2019 роки доцільним є модернізація діючої мережі закладів охорони здоров’я та перегляд штатної чисельності працівників.

Соціальний захист та соціальне забезпечення

Пріоритетними завданнями у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є: 

забезпечення належного функціонування та подальшого розвитку інтернатних установ системи соціального захисту населення області, підвищення якості надання соціальних послуг;

забезпечення надання комплексу послуг відповідно до індивідуальних програм реабілітації інвалідам і дітям-інвалідам, які проживають в інтернатних установах;

підвищення рівня охоплення соціальною підтримкою незаможних верств населення при раціональному використанні бюджетних коштів;

забезпечення результативної роботи щодо запобігання соціальному сирітству, реабілітації бездоглядних та безпритульних дітей;

сприяння розвитку сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних та безпритульних;

забезпечення оздоровлення дітей пільгових категорій, у тому числі в дитячих оздоровчих закладах;

забезпечення вдосконалення соціальних програм у галузі сім’ї, жінок, молоді та дітей і їх реалізації.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

впровадити сучасні методики реабілітації та виховання дітей-інвалідів;

забезпечити інтернатні установи сучасним обладнанням для проведення реабілітації інвалідів, придбання меблів і обладнання для спалень, кухонь, медичних кабінетів;  

продовжити роботи з проведення капітальних ремонтів приміщень та систем життєзабезпечення будинків-інтернатів;

удосконалити систему соціальної роботи з сім’ями, що мають дітей і опинились у складних життєвих обставинах;

своєчасно виявляти бездоглядних та безпритульних дітей, влаштовувати їх на виховання в заклади сімейного типу та соціального захисту;

забезпечити стале функціонування закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинились у складних життєвих обставинах;

забезпечити проведення заходів щодо оздоровлення дітей;

створити умови для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

створення належних умов для комплексної реабілітації інвалідів, а саме: соціальної, психологічної, медичної, трудової, фізкультурно-оздоровчої, навчально-виховної  та корекції психофізичного розвитку;

покращення умов проживання та соціально-побутового обслуговування дітей-інвалідів, громадян похилого віку та інвалідів, які проживають у будинках-інтернатах, відповідно до встановлених норм та нормативів;

зміцнення матеріально-технічної бази будинків-інтернатів системи соціального захисту;

зменшення кількості безпритульних та бездоглядних дітей;

забезпечення оздоровленням не менше 70% дітей, насамперед соціально незахищених категорій;

підвищення рівня творчого розвитку особистості дітей і молоді та їх інтелектуального самовдосконалення.

У системі соціального забезпечення населення функціонує 26 установ обласного підпорядкування, у тому числі: 3 дитячі будинки-інтернати, 4 геріатричних пансіонати, пансіонат ветеранів праці, 1 спеціальний будинок-інтернат, 9 психоневрологічних будинків-інтернатів,  3 центри соціально-психологічної реабілітації дітей, обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Харківський обласний соціальний гуртожиток, Харківський обласний центр соціальних служб, для сім’ї, дітей та молоді; Харківський обласний центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, Харківський обласний центр  матері та дитини.

Штатна чисельність працівників на 2018–2019 роки планується у кількості 2,2 тис.шт.од. 

Середньорічна очікувана кількість споживачів послуг складає 3,2 тис.осіб (підопічні, які утримуються в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонаті для ветеранів праці та дитячих будинках-інтернатах).

На 2018–2019 роки доцільним є модернізація діючої мережі установ соціального забезпечення та перегляд штатної чисельності її працівників.

Культура і мистецтво

Пріоритетом розвитку у сфері культури і мистецтва є створення умов для розвитку усіх видів професійного та аматорського мистецтва, художньої творчості, а також для організації дозвілля населення, здобуття освіти у сфері культури і мистецтва; інфраструктури у сфері культури, туризму та охорони культурної спадщини (щодо пам’яток історії, археології та монументального мистецтва), підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення; внутрішнього та іноземного туризму, туристичної та рекреаційної індустрії, провадження екскурсійної діяльності.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

створення та просування на ринок конкурентоспроможного культурного продукту;

покращення стандартів надання культурних послуг населення, у тому числі на територіях об’єднаних територіальних громад;

покращення матеріально-технічної бази закладів культури, ВНЗ;

популяризація Харківської області як туристичного регіону на всеукраїнському та міжнародних рівнях;

поліпшення пам’яткоохоронної роботи;

покращення матеріально-технічної бази музейних закладів та застосування новітніх технологій у музейній справі.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

популяризація кращих здобутків працівників культури і мистецтва Харківської області на всеукраїнському та міжнародних рівнях, налагодження міжнародних культурних взаємозв’язків;

залучення інвестицій та грантових програм;

запровадження нових сучасних форм роботи;

створення належних умов для діяльності закладів культури та підвищення рівня культурного обслуговування населення регіону;

зростання рівня поінформованості щодо туристичних можливостей Харківського регіону серед потенційних туристів і як наслідок – розвиток внутрішнього та в’їзного туризму;

збереження  нерухомих пам’яток культури (історії, монументального мистецтва та археології);

створення належних умов збереження музейних фондів та підвищення рівня науково-фондової роботи та екскурсійного обслуговування.

За рахунок коштів галузі забезпечуватиметься функціонування у 2017–2019 роках 24 обласних комунальних підприємства та заклади: 8 театрально-концертних установ, 3 бібліотеки,  4 музеї,  Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини, Харківський організаційно-методичний центр туризму, Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, Харківський обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр, 4 вищих навчальних заклади І-ІІ рівня акредитації, та обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.

На сьогодні створена оптимальна мережа обласних комунальних підприємств та закладів культури та мистецтва.

Середньорічна очікувана кількість споживачів послуг – 868,8 тис.осіб, у тому числі: глядачів театрів – 277,9 тис.осіб, слухачів концертних організацій – 105,6 тис.осіб, читачів бібліотек – 42,4 тис.осіб, відвідувачів музеїв – 439,2 тис.осіб, учасників семінарів, конференцій, засідань у форматі «круглого столу» – 1,9 тис.осіб, кількість студентів – 1,2 тис.осіб, слухачів, які пройдуть підвищення кваліфікації – 0,6 тис.осіб.

Засоби масової інформації

Пріоритетами розвитку у цій сфері є забезпечення інформування громади області шляхом сприяння діяльності комунальних засобів масової інформації.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечити фінансову підтримку комунального підприємства – редакції газети «Слобідський край», комунального закладу обласної пошуково-видавничої наукової редакції «Книга Пам’яті України», комунального закладу редакційно-видавничої групи Харківського тому серії «Реабілітовані історією» та комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр».

Основними результатами, яких планується досягти, є:

забезпечення інформування громади області шляхом висвітлення інформації про діяльність органів влади, підприємств, установ та організацій на шпальтах газети «Слобідський край»;

здійснення пошукової роботи, ведення тематичної картотеки репресованих, проведення досліджень архівних кримінальних справ реабілітованих громадян;

здійснення збору і систематизації матеріалів, здійснення редакційної підготовки та видання історико-меморіального серіалу «Книга Пам’яті України. Переможці»;

проведення прес-конференцій і брифінгів у прес-центрі обласної державної адміністрації.

Фізична культура і спорт

Основними пріоритетними напрямами розвитку сфери фізичної культури і спорту Харківській області є створення належних умов для збереження і зміцнення фізичного здоров’я населення, формування здорового способу життя, залучення дітей та молоді до занять фізичною культурою та спортом.

Пріоритетними завданнями сфери фізичної культури та спорту для Харківського регіону на 2018–2019 роки є:

популяризація фізичної культури та спорту серед дітей та молоді;

забезпечення належного функціонування та подальшого розвитку установ фізичної культури і спорту;

забезпечення розвитку олімпійських, неолімпійських видів спорту та сприяння поліпшенню якості підготовки та участі спортсменів у змаганнях різних рівнів;

збереження та розвиток спортивної інфраструктури;

забезпечення спортивних закладів, які здійснюють навчально-тренувальний процес і підготовку спортсменів, сучасним спортивним інвентарем.

У результаті реалізації пріоритетних завдань протягом 2018 – 2019 років планується:

підвищити рівень залучення дітей та молоді до занять фізичною культурою та масовим спортом;

збільшити рівень населення в регіоні, що залучені до постійних занять фізичною культурою та спортом;

покращити матеріально-технічне забезпечення спортивних закладів;

збільшити кількість спортсменів у складі збірних командах України, учасників від Харківської області у міжнародних змаганнях.

За рахунок асигнувань галузі у 2018–2019 роках планується функціонування 7 обласних бюджетних установ фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі: комунальна установа «Харківський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа інвалідів»,  2 школи вищої спортивної майстерності,  комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «ХТЗ», комунальний заклад «Український східний центр олімпійської підготовки із зимових видів спорту», комунальна установа Харківський обласний центр фізичного здоров’я   «Спорт для всіх»  та надавати фінансову підтримку 15 дитячо-юнацьким спортивним школам фізкультурно-спортивних  товариств, 3-ом фізкультурно-спортивним товариствам (ФСТ «Спартак», ФСТ «Динамо», ФСТ «Україна») та 2-ом спортивним спорудам.

Середньорічний контингент спортивних шкіл обласного підпорядкування складає 6,3 тис.вихованців та  0,3 тис.тренерів.

Протягом 2017 року планується проведення 1,8 тис. фізкультурно-оздоровчих та масових заходів, протягом 2017–2018 років планується збільшення кількості проведених заходів на 5%.

Сільське господарство

Пріоритетами розвитку аграрного сектору області є перетворення його виробничого потенціалу у конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринках сектор економіки.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечити протиепізоотичне благополуччя в області шляхом проведення вакцинації тварин у сільськогосподарських підприємствах та проведення ветеринарно-санітарної експертизи на ринках області з метою недопущення продажу неякісної продукції;

визначити дієві стимули до впровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва;

стимулювати та запровадити високотехнологічні крупнотоварні виробництва сільськогосподарської продукції;

провести інвентаризацію земель, провести роботу з нормативної грошової оцінки земель, встановлення та зміни меж населених пунктів та формування ринку земель сільськогосподарського призначення;

створити та забезпечити функціонування електронного загальнодержавного кадастру землі і відповідної земельно-інформаційної бази даних;

розробити механізми регулювання ринку землі та ефективного обороту земель сільськогосподарського призначення, удосконалити механізм підтримки сільськогосподарських товаровиробників;

провести аналіз стану використання та охорони земель з урахуванням використання ресурсів біосфери, які забезпечують їх відтворення, функціональну рівновагу та еволюцію, як бази соціально-економічного розвитку суспільства.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

покращення інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки;

створення оптимальних умов для збільшення соціального, інвестиційного та виробничого потенціалу землі;

забезпечення продовольчої безпеки населення області.

Охорона навколишнього природного середовища

Пріоритетними завданнями діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища є сприяння забезпеченню безпеки життєдіяльності населення, запобігання виникненню природних і техногенних катастроф, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі і впровадження екологічно збалансованої системи використання природних ресурсів.

Відповідно до комплексної Програми охорони навколишнього природного середовища у Харківській області у 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечити мінімізацію та ліквідацію шкідливого впливу на довкілля;

розширити заліснені та заповідні території.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

раціональне використання наявних природних ресурсів;

зменшення антропогенного і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище;

проведення знешкодження непридатних до використання пестицидів та утилізації небезпечних відходів;

суттєве збільшення обсягу збору і переробки відходів як вторинної сировини;

підвищення рівня лісистості території області.

Дорожньо-транспортний комплекс

Пріоритетами розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури у прогнозному періоді є створення сприятливих умов, необхідних для стабільного та ефективного розвитку дорожнього комплексу.

Важливими завданнями розвитку дорожнього комплексу області є:

сприяти забезпеченню створення конкуренто сприятливого середовища в дорожній галузі для реалізації проектів державно-приватного партнерства;

створення умов для безпечного руху транспорту шляхом удосконалення та розвитку вулично-дорожньої мережі та мостів;

забезпечення безперебійного, безпечного та зручного руху транспортних засобів і пасажирів на території області.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, створення належної дорожньої інфраструктури;

безперебійний, безпечний та зручний рух транспортних засобів та пасажирів, упорядкування руху транспорту в місцях конфліктуючих потоків;

збереження і розвиток вулично-дорожньої мережі населених пунктів області.

Житлово-комунальне господарство

Пріоритетними завданнями реформування житлово-комунального господарства є здійснення заходів щодо підвищення надійності його функціонування, забезпечення заходів по енергоеффективності, спрямованих на скорочення споживання енергоносіїв, надання якісних житлово-комунальних послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям області.

У 2018 та 2019 роках передбачається здійснити такі заходи:

забезпечити беззбиткове функціонування підприємств житлово-комунального господарства та приведення тарифів на житлово-комунальні послуги у відповідність з економічно обґрунтованими витратами виробництва послуг;

здійснити комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду та модернізацію систем тепло-, водопостачання та водовідведення, зокрема за рахунок впровадження пілотних проектів, які спрямовані на скорочення витрат та невиробничих втрат енергоресурсів, теплової енергії та питної води при виробництві послуг, переведення підприємств житлово-комунального господарства на альтернативні джерела енергії та види палива;

забезпечити збільшення кількості об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

залучати громадськість до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.

Основними результатами, яких планується досягти, є:

надання споживачам житлово-комунальних послуг належної якості за тарифами, що відповідають економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, забезпечення прозорості у формуванні тарифної та цінової  політики на житлово-комунальні послуги;

стала робота підприємств житлово-комунального господарства, зменшення до рівня експлуатаційної безпеки зношеності основних фондів у житлово-комунальній сфері та витрат і втрат  під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг;

забезпечення скорочення джерел, обсягів споживання енергоресурсів, водних ресурсів, а також збалансованого їх використання та відтворення.

4. Виконання інвестиційних програм (проектів)

Одним з прогнозних напрямів соціально-економічного розвитку області у середньостроковій перспективі є реалізація інвестиційних проектів у галузі будівництва, житлово-комунального, дорожнього господарства та інфраструктури.

Інвестиційні програми у 2018 – 2019 роках передбачають продовження реалізації проектів (об’єктів соціально-культурної сфери, житлово-комунального та дорожнього господарства), які були розпочаті в минулі роки, що надасть можливість поетапно завершити їх та ввести в експлуатацію.

Для введення в експлуатацію найбільш пріоритетних об’єктів планується залучати кошти як обласного бюджету, так і державного бюджету у вигляді субвенцій та коштів Державного фонду регіонального розвитку, а також надходжень з інших джерел, не заборонених законодавством.

Прогнозні показники обласного бюджету за бюджетними програмами, які забезпечуватимуть виконання інвестиційних програм (проектів)

Назва програми	Назва інвестиційної програми (проекту)	Строк реалізації інвестиційної програми/проекту	Найменування напрямів видатків	Обсяг, тис.грн.
				2018 рік	2019 рік
Пам’ятнико-охоронні роботи будівель-пам’яток архітектури	Реставраційні роботи пам’яток архітектури (реконструкція)	2018 – 2019 роки	Пам’ятнико-охоронні роботи по будівлі-пам’ятці архітектури по вул. Римарській, 21 у м.Харкові (КП «Харківська обласна філармонія»)	14 475,3
Поводження з твердими побутовими відходами	Будівництво полігонів твердих побутових відходів	2018 – 2019 роки	Будівництво полігонів твердих побутових відходів в м.Лозова	75 000,0	75 000,0
Реалізація заходів щодо інвестицій-ного розвитку території	Будівництво, реконструкція об’єктів водопостачання	2018 – 2019 роки	Будівництво, реконструкція очисних споруд в населених пунктах Харківської області	116 010,0	116 010,0
Утримання та розвиток інфраструк-тури	Будівництво, реконструкція, ремонт та утримання автомобільних доріг	2018 – 2019 роки	Проведення робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг	268 000,0	350 000,0

5. Міжбюджетні відносини

Реалізація державної бюджетної політики на території області базується на законодавчих реформах щодо децентралізації управління бюджетними коштами, перерозподілу повноважень і ресурсів на національному, регіональному та місцевому рівнях, підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів, зміцнення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. У середньостроковій перспективі місцеві бюджети будуть забезпечені власним фінансовим ресурсом у обсязі, достатньому для виконання власних самоврядних функцій, у першу чергу у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, будівництва житла та реалізації інших місцевих програм соціально-економічного розвитку.

Директор Департаменту фінансів

Харківської обласної

державної адміністрації                                                                           С.І. Овсянніков   10