Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення обласної ради

від 01 грудня 2010 року № 7-VІ (7-6-рр)

(II сесія VІ скликання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма
реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області
на 2010-2014 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків

2010


 

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

 

1. Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки затверджена рішенням Харківської обласної ради  від ___ ________ 20 __ року № ____  (далі - Програма).

 

2. Замовник Програми:

 

Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації.

 

3. Розробник Програми:

 

Харківська національна академія міського господарства за участю спеціалістів Харківської обласної державної адміністрації.

 

4. Науковий керівник Програми:

 

Семенов Владлен Трохимович - проректор з наукової роботи, професор Харківської національної академії міського господарства.

 

5. Строк виконання: 2010-2014 роки.

 

6. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

 

Джерела фінансування

Обсяг фінансування, тис. грн.

У тому числі за роками

2011

2012

2013

2014

Державний бюджет

1175815,39

308167,39

405486,00

307290,00

154872,00

Місцеві бюджети

793828,08

204032,41

231579,98

195538,98

162676,70

Кошти підприємств

644508,50

148761,50

165449,00

165149,00

165149,00

Інші джерела

 

452578,24

54100,00

83839,77

133789,77

180848,70

 

 

 

 

Керівник Програми              ________________               В.Т. Семенов

 

М.П.


ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………………..……

5

1

Сучасний стан житлово-комунального господарства Харківської області…………………………………………………………………………………

6

2

Мета Програми та шляхи реформування житлово-комунального господарства ………………………………………………………………………...

8

3

Основні завдання Програми та засоби, необхідні для їх виконання……………………………………………………………………………..

9

3.1

Розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг ………………………………………………………..

9

3.2

Формування державної житлової політики, створення  розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування  житла ………………

10

3.3

Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства ………………………………………………………

10

3.4

Технічне переоснащення житлово-комунального господарства,  скорочення питомих показників використання енергетичних і  матеріальних ресурсів, необхідних для використання альтернативних  джерел енергії та видів палива …………………………………………………..

11

3.5

Залучення інвестицій, співпраця з міжнародними  фінансовими установами та донорськими організаціями …………………………………….

11

3.6

Залучення громадськості до процесів формування житлової  політики та реформування житлово-комунального господарства ………….…………….

12

3.7

Кадрова політика…………………………………………………………………….

12

4

Інституціональне забезпечення ………………………..……………….………..

19

5

Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення………….…………

19

6

Організаційне забезпечення та проведення моніторингу виконання Програми ……….…………………………………………………………………….

20

7

Фінансове забезпечення …………………………………………………..….......

21

8

Контроль за виконанням Програми ……………………………………..………

22

9

Очікувані результати ………………………………………………………..……..

23

 

Додатки: ………………………………………………………………………..……..

24

 

додаток № 1 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки "Заходи щодо інституціонального та організаційного забезпечення виконання завдань Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки";

 

 

додаток № 2 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки "Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки";

 

 

додаток  № 3 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки "Основні очікувані результати виконання завдань Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки";

 

 

 

 

додаток  № 4 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки "Перелік місцевих програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства на період до 2014 року";

 

 

 

 

ВСТУП

Житлово-комунальне господарство – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. Вона включає:  системи водопостачання та водовідведення, теплозабезпечення, електроосвітлення, підприємства благоустрою та санітарної очистки, пасажирський транспорт, житлове, дорожнє, зелене господарство, контролює зсуви, підтоплення земель.

У зв’язку з прийняттям 11 червня 2009 року Закону України № 1511-VI ”Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" виникла необхідність у розробці нової програми реформування ЖКГ Харківської області на період до 2014 року.

Програма передбачає підвищення ефективності всіх галузей і сфер діяльності економіки регіону як єдиної цілісної ринкової системи, яка може створити належні умови для підвищення якості життя населення, економічного розвитку та переведення житлово-комунального комплексу на самофінансування. Система фінансування ЖКГ враховує традиційні джерела фінансування та залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій.

Здійснення в Україні економічної реформи потребує включення житлово-комунальних підприємств у процеси конкуренції, забезпечення рентабельності, застосування ефективних методів сучасного менеджменту і маркетингу, відповідного правового та адміністративного регулювання.

Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства області охоплює економічні, соціальні, технічні, правові, інформаційні та інші аспекти. Напрями і завдання реформування галузі враховують її сучасний стан, науково-технічні досягнення та набутий вітчизняний і світовий досвід.

Одним із основних питань реалізації Програми є забезпечення на регіональному й місцевому рівні демократичної, гнучкої та ефективної організації управління, запровадження механізму оптимального самодостатнього функціонування суб’єктів житлово-комунального господарства у системі місцевого самоврядування, здійснення ефективного адміністративного контролю за розвитком галузі.

1.Сучасний стан житлово-комунального господарства Харківської області

 

Багатоквартирний житловий фонд області налічує 15168 будинків загальною площею 33597,2 тис.кв.м, із них 4993 будинки загальною площею 21391 тис.кв.м мають 5 і більше поверхів.

Технічний стан житлового фонду області характеризується високим коефіцієнтом зносу – до 60%. Всього налічується 1699 застарілих та аварійних багатоквартирних будинків, що складає 1,4% всього багатоквартирного житлового фонду області.

Загальна кількість ліфтів в області на 01.10.2010  становить 9292 одиниці, з них 5350 (57,6%) - відпрацювали 25 років. 

На сьогодні питання підвищення якості обслуговування житлового фонду вирішується переважно шляхом створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Станом на 01.10.2010  в області створено 386 ОСББ, у т.ч. в районах і містах області – 134 об'єднання, у м. Харкові – 252. Об'єднання утримують 12% всіх багатоповерхових житлових будинків області. Однією з головних причин, що стримують створення ОСББ, є незадовільний технічний стан житлового фонду, який потребує значних капіталовкладень.

Надійність та безперебійна робота системи водопостачання та водовідведення безпосередньо залежить від технічного стану її окремих елементів. Протяжність водоводів становить 2,2 тис.км, вуличних водопровідних мереж – 6,2 тис.км. Протяжність головних каналізаційних колекторів становить 1,1 тис.км, вуличної каналізаційної мережі – 1,4 тис.км, внутрішньоквартальної та дворової мережі – 0,6 тис.км. У зношеному або аварійному стані перебувають 34% водопровідних і 43% каналізаційних мереж. Потребує заміни близько 40% насосного обладнання.

Наслідком такої ситуації є постійно зростаючі втрати води в мережах. На даний час середній рівень таких втрат по комунальних підприємствах області складає 31,8%.

Каналізаційні системи та очисні споруди області відносяться до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки й потребують відповідної уваги до свого технічного стану.

Аналогічний стан справ й у тепловому господарстві області. Теплозабезпечення населення та об’єктів соціальної сфери населених пунктів області здійснюється шляхом роботи  993 комунальних та відомчих котелень. На 640 котельних встановлено 1739 котлів, 33% із яких  експлуатується понад 20 років. Значна кількість діючих котлів є застарілими та малоефективними з коефіцієнтом корисної дії нижче 82%. 443 км теплових мереж, або 29 % від загальної протяжності мереж перебувають у ветхому та аварійному стані.

Питомі витрати умовного палива на виробництво теплової енергії становлять у середньому по області 167,3 кг/Гкал.

В останні роки виникла необхідність перегляду ситуації, що склалась у сфері поводження з твердими побутовими відходами, з метою наближення до більш цивілізаційних методів утилізації ТПВ.

Щорічно в області утворюється до 2 млн.м3 ТПВ, із них до 1,5 млн.м3 – в м. Харкові.

Утилізація ТПВ переважно здійснюється на основних 93 полігонах і звалищах, потужність яких складає 5,0 млн.тон, загальна площа - 300 га.

Середня завантаженість полігонів і звалищ області складає 74%, а у ряді районів – понад 90%. Така ситуація є першопричиною виникнення стихійних звалищ, кількість яких щороку зростає.

Значна кількість проблем пов’язана із міським наземним електротранспортом, який переважно здійснює перевезення пасажирів пільгових категорій. У І півріччі 2010 року питома вага таких перевезень склала 64,7% від загального обсягу пасажироперевезень.

Середній вік трамвайних вагонів сягає 25,3 роки, тролейбусів – 11,3 роки. Технічний рівень колійного господарства і систем енергозабезпечення наземного МЕТ залишається на рівні 60-70 років минулого сторіччя. Понад 24% загальної довжини трамвайних колій, контактних і кабельних мереж за своїм технічним станом не відповідають вимогам Правил експлуатації трамваю та тролейбусу і потребують капітального ремонту.

Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі Харківської області становить 14,2 тис.км, із них 11,04 тис.км (або 63,4 тис.кв.м) - дороги комунальної власності,  
 33 % доріг не мають твердого покриття проїзної частини.

На міських та селищних вулицях і дорогах експлуатується 218 автомобільних мостів та шляхопроводів загальною протяжністю 9,2 км.

За технічними характеристиками значна частина магістральної мережі в містах області не відповідає нормативним вимогам. Головною причиною такого стану є хронічно недостатнє фінансування і недотримання міжремонтних строків робіт. У переважній більшості населених пунктів області здійснюється лише поточний ремонт проїзної частини вулично-дорожньої мережі. Значна частина дорожньо-будівельної техніки застаріла і не відповідає сучасним техніко-економічним і екологічним вимогам.

Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення в області складає 5,3 тис.км, у т.ч. 3,9 тис.км повітряних ліній, або 74%. Загальна кількість світлоточок – 116,7 тис.од., із яких 32,24 тис.од. (28%) – лампи накалювання, 32,48 тис.од. (28%) – ртутні та 49,21 тис.од. (42%) – натрієві лампи.

Штучне освітлення мають 3,8 тис.км вулиць і доріг області, що складає 27% від загальної протяжності.

До негативних чинників, які впливають на рівень зовнішнього освітлення, відносяться: відсутність в районах області спеціалізованих структур та недостатність кваліфікованих кадрів для утримання та експлуатації мереж,  значний знос мереж та обладнання, застосування малоефективних та енергоємних світильників, недостатність приладів обліку спожитої електроенергії, а також коштів у місцевих бюджетах на утримання і розвиток мереж.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, можна зробити висновок, що житлово-комунальне господарство області має комплекс складних проблем, які в умовах недосконалої нормативно-правової бази і незадовільного фінансування вирішуються дуже повільно і не призводять до кардинальних змін, незважаючи на постійне проведення різноманітних заходів.

 

 

2. Мета Програми та шляхи реформування житлово-комунального господарства

 

Мета Програми полягає у визначенні засад реалізації державної політики реформування житлово-комунального господарства, здійснення заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

Реформування галузі повинно проводитися з урахуванням інтересів кожної конкретної людини та передбачати широке роз'яснення процесу й результатів реформ. 

Актуальність даної програми обумовлена необхідністю приведення галузі житлово-комунального господарства до стану, що забезпечує повне задоволення потреб громадян у послугах усіх його підрозділів в умовах сучасних соціально-економічних перетворень.

Для досягнення мети реформування галузі необхідно вирішити наступні питання щодо: 

·        узгодження економічних інтересів держави та суб'єктів  господарювання; 

·        оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення; 

·        створення умов для якісного і безпечного надання  житлово-комунальних послуг за ціновим механізмом, що стимулює енергозбереження;

·        зменшення до рівня експлуатаційної безпеки рівень зносу житлового фонду та основних фондів у житлово-комунальному комплексі;

·        оновлення виробничої бази галузі з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства; 

·        підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва до рівня європейських країн, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів,теплової енергії та питної води; 

·        стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури; 

·        мінімізації техногенного впливу галузі на навколишнє середовище і людину в цілому;

·        забезпечення ефективної інформаційної підтримки житлово-комунального господарства; формування надійної і якісної інформаційної бази для вирішення завдань стратегічного планування й управління розвитком;

·        розвитку ринкових відносин та відповідної інституційної інфраструктури, поетапного дерегулювання і лібералізації потенційно конкурентного ринку за умови розвитку системи  державного регулювання природних монополій; 

·        поліпшення якості управління житлом та комунальною  інфраструктурою.

Реформування галузі здійснюється шляхом формування, відповідно  до вимог світових стандартів, ринку житла, запровадження недискримінаційних економічних відносин між суб'єктами ринку та державою з поступовим обмеженням функцій держави як суб'єкта господарювання та посиленням її впливу на формування ринкової  інфраструктури, що передбачає:

·        проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної та інноваційної політики у сфері розвитку внутрішнього ринку; 

·        реалізацію ефективної антимонопольної політики та здійснення  інституційних перетворень на ринку житла і житлово-комунальних  послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції; 

·        стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозберігаючої  активності суб'єктів господарювання; 

·        підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів  втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності  виробництва окремих видів продукції (послуг).

За своїм змістом економічна модель розвитку  житлово-комунального господарства полягає у формуванні оптимальних  для суспільства і держави економічних відносин шляхом запровадження ринкових методів господарювання, стимулювання  енергоефективності тарифної, інвестиційної, науково-технічної,  зовнішньоекономічної та екологічної політики, інституційних і  структурних змін у сфері обслуговування житла. 

 

 

3. Основні завдання Програми та заходи, необхідні для їх виконання

 

 3.1. Розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг.

Діяльність природних монополій у сфері ЖКГ в Україні, їх ключові аспекти як негативні, так і позитивні, в значній мірі, відповідають аналогам світової практики. Можливість природних монополій завищувати тарифи на свої послуги позбавляє ці підприємства стимулу щодо зменшення своїх витрат шляхом модернізації виробництва, запровадження новітніх технологій, раціоналізації, дозволяє включати неефективні витрати до собівартості своїх послуг. Це стимулює неефективне господарювання, що неминуче призводить до зниження інноваційної діяльності, підвищення рівня зношеності основних засобів виробництва, зокрема, мереж за допомогою яких надаються послуги. Останнє стає основною причиною зростання кількості аварій і, як наслідок, зниження якості послуг природних монополій, невідповідності їх нормативним показникам, та ще більшому зростанню собівартості виробництва (зокрема за рахунок зростаючої вартості витрат на ліквідацію аварій).

З огляду на перелічене вище головними заходами щодо підвищення ефективності державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг повинні стати:

·        відокремлення функцій регулювання, які мають здійснюватися органом державного регулювання, від функцій управління, за які мають відповідати місцеві органи виконавчої влади у сфері житлово-комунального господарства;

·        розроблення пропозицій щодо науково обґрунтованої системи регулювання тарифів, яка, по-перше, дозволятиме вчасно реагувати на зміну цін на енергоносії, рівня заробітної плати, ставок податків і зборів, та інших складових тарифів на житлово-комунальні послуги; по-друге, стимулюватиме суб’єктів природних монополій до зниження витрат на виробництво послуг, що надаються, та здійснення необхідних обсягів інвестицій за рахунок власних і залучених коштів, а також підвищення ефективності господарювання;

·        нормування втрат ресурсів, яке має стимулювати оптимізацію виробництва при постійному підвищенні якості і доступності послуг, що надаються суб’єктами природних монополій;

·        визначення критеріїв, за якими можна було б здійснювати оцінку економічної обґрунтованості тарифів на етапі їх встановлення та застосування;

·        прогнозованість зміни тарифів на житлово-комунальні послуги.

 

            3.2. Формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування  житла.

 

Завданням житлових організацій є поліпшення експлуатації та забезпечення надійного збереження житлового фонду. Вирішення цього завдання можливе за умови реформування відносин у житловій сфері; реорганізації житлово-експлуатаційних організацій; створення ринку послуг.

Метою реформування житлового законодавства повинно стати створення ринкових механізмів та інфраструктури ринку житла, які забезпечать громадянам відповідно до їх платоспроможності доступність придбання у власність житла,  користування чи управління житлом, отримання житлово-комунальних послуг та проведення ремонту житла.

Узагальнено, реформа власності в житловому господарстві повинна призвести до розвитку конкуренції у двох напрямах:

1)                 конкуренція в сфері керування нерухомістю за одержання замовлення від власника на керування житловим фондом;

2)                 конкуренція підрядних організацій за одержання замовлення на надання житлово-комунальних послуг від керуючої компанії.

При розв’язанні зазначених проблем особливу увагу варто приділити:

·        проведенню органами місцевого самоврядування необхідних перетворень у сфері управління, фінансування й ціноутворення, спрямованих на забезпечення більш ефективного функціонування комунального господарства;

·        формуванню структур (керуючої компанії, товариства власників житла та інше), що представляють інтереси всіх власників житла й захищають права споживачів житлово-комунальних послуг;

·        введенню договірних відносин на всіх етапах виробництва й надання житлово-комунальних послуг;

·        завершенню процесу передачі в комунальну власність відомчих об'єктів комунального господарства.

 

3.3. Забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства.

Основними питаннями, що потребують нагального вирішення, є:

·      приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня економічно обґрунтованої вартості їх надання;

·      впровадження енергозберігаючих технологій;

·      покращення матеріально-технічної бази підприємств;

·      системне здійснення розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги та паливно-енергетичні ресурси;

·      повне відшкодування з державного і міського бюджетів втрат доходів підприємства міського електротранспорту від установлення тарифів на проїзд, рівень яких не покриває витрат внаслідок перевезення пасажирів, а також від перевезень пільгового контингенту або запровадження адресних виплат цим громадянам на здійснення поїздок;

·      перехід до адресної підтримки вразливих верств населення, уникнення перехресного субсидування.

            3.4. Технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, використання альтернативних  джерел енергії та видів палива.

 

Це потребує реалізації ефективної політики ресурсозбереження, яка, зокрема, має передбачати:

·      проведення енергетичного та технічного обстеження об’єктів житлово-комунального господарства, експертизи витрат та втрат, пов’язаних із виробництвом та виконанням житлово-комунальних послуг суб’єктами господарювання, складання енергетичних балансів усіх етапів технологічних процесів;

·      розроблення та реалізацію пілотних інвестиційно-інноваційних проектів, спрямованих на зменшення технологічних витрат та втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій;

·      запровадження механізмів економічного стимулювання ресурсозбереження на комунальних підприємствах, створення фондів, що формуються у результаті ресурсозбереження та спрямування коштів на преміювання виконавців робіт, а також на розроблення інноваційних технологій, придбання новітнього ресурсозберігаючого  обладнання;

·      поетапне оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії шляхом встановлення будинкових лічильників  із залученням бюджетних коштів, а також коштів населення та підприємств.

 

3.5. Залучення інвестицій, співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями.

 

На шляху реформування ЖКГ необхідно звернути увагу на витратний аспект у діяльності комунальних підприємств та залучити до співпраці в переоснащенні та ремонті експлуатаційних мереж інноваційно активні вітчизняні та іноземні суб’єкти господарювання, створити стимулюючу політику для провадження та використання новітніх технологій в діяльності комунальних підприємств.

Це надасть змогу підвищити якість послуг та ефективність діяльності комунальних підприємств, а також дасть суттєвий імпульс вітчизняним підприємствам для подальших науково-технічних розробок. Основні напрями:

·      сприяння активізації державно-приватного партнерства з метою створення інвестиційно привабливого клімату в секторі комунального господарства;

·      передбачення інвестиційної складової у складі тарифів на комунальні послуги, яка буде спрямовуватись на фінансування програм розвитку систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

Для підвищення ефективності виконання Програми пропонується використовувати переваги транскордонного співробітництва регіону із суб’єктами Російської Федерації та застосовувати додаткові можливості інвестування в рамках підготовки до проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

 

            3.6. Залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.

 

Для забезпечення широкої громадської підтримки Програми та участі населення в заходах реформування та розвитку житлово-комунального господарства потрібно:

·      розвивати правову свідомість громадян з питань розвитку та реформування житлово-комунального господарства та виховання її у дітей;

·      інформувати населення через ЗМІ про заходи органів місцевого самоврядування в житлово-комунальній сфері;

·      залучати населення до створення органів самоорганізації населення, участі в управлінні житловим фондом, в обговореннях, слуханнях з питань розвитку та реформування ЖКГ;

·      проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо раціонального споживання комунальних послуг за рахунок встановлення приладів обліку;

·      інформування громадськості щодо екологічного значення та природоохоронної діяльності підприємств комунального господарства;

·      вивчення громадської думки щодо якості послуг, що надаються підприємствами житлово-комунального господарства, шляхом проведення соціологічних опитувань;

·      інформування населення щодо організації системи збирання ТПВ із поділом на окремі складові, що забезпечить одержання умовно чистих вторинних ресурсів і подальшу їх переробку;

·      проведення громадських слухань щодо поетапного розвитку транспортного обслуговування.

           

            3.7. Кадрова політика.

 

Реформування житлово-комунального господарства можливе тільки за наявності необхідної кількості кадрів відповідної кваліфікації, потрібні підготовлені спеціалісти з менеджменту та управління нерухомістю, в тому числі управління загальним майном в ОСББ, сервісному обслуговуванні, що застосовують методи бізнес-планування.

На жаль, частина наявного кадрового корпусу посадових осіб органів місцевого самоврядування та працівників комунальних підприємств з питань, пов’язаних із реформуванням і розвитком житлово-комунального господарства, не мають професійних, кваліфікаційних знань, вмінь та навичок, тому не готові до роботи в умовах сьогодення і на перспективу.

На теперішній час необхідна нова модель системного процесу підвищення професійної підготовки та перепідготовки кадрів.

З метою підготовки професійних кадрів нової формації передбачається:

·      активна співпраця з вищими навчальними закладами міста Харкова і професійно-технічними училищами щодо кадрового поповнення підприємств житлово-комунального господарства;

·      створення дієвої системи регулярної атестації працівників житлово-комунального господарства з попереднім їх професійним діагностуванням;

·      формування постійно діючої системи перепідготовки та підвищення ділової та управлінської кваліфікації працівників ЖКГ;

·      вдосконалення формування та використання кадрового резерву;

·      впровадження системи "наставництва", що дасть можливість досвідченим працівникам навчати молоді кадри, адаптуючи їх до виробничих умов;

·      організація та проведення конкурсів на кращого спеціаліста (спочатку на підприємстві, потім серед підприємств житлово-комунального господарства області).

Комплексне розв’язання завдань кадрової рекрутації й менеджменту, оновлення і перенавчання топ-менеджерів передбачає проведення роботи з ретельного добору майбутніх управлінців.

Сутність кадрового забезпечення полягає в тому, що кожен робітник повинен ґрунтовно володіти професійними знаннями та умінням виконувати свої службові функції. Ці вимоги можуть бути реалізовані за умови впровадження ефективно діючої системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

 

Виконання означених вище головних завдань Програми потребує реалізації заходів інституціонального, організаційного, фінансового, нормативно-правового та науково-технічного забезпечення.

 

Для виконання Програми пропонуються наступні заходи відповідно до підгалузей житлово-комунального господарства.

 

ЖИТЛОВИЙ ФОНД

Для подальшого розвитку системи управління житловим фондом пропонуються наступні заходи:

·      удосконалення структури управління на всіх рівнях шляхом розподілу функцій власника, управління та утримання житлового фонду й інших об’єктів нерухомості та удосконалення системи моніторингу виробничо-економічної діяльності підприємств, які характеризують галузь;

·      створення нових організаційно-правових форм для оптимізації системи договірних відносин між усіма суб’єктами надання житлово-комунальних послуг (створення керуючих компаній та розробка трьохсторонніх  договорів між власниками житла, виконавцями та виробниками послуг);

·      здійснення кадастрового і технічного обліку (інвентаризація), для ефективного управління власністю територіальної громади;

·      організація підготовки та перепідготовки керівників і фахівців житлово-комунального господарства.

Необхідно стимулювати подальше створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, для чого передбачається:

·      складання реєстрів будинків, в яких планується створення ОСББ, із зазначенням конкретних робіт (заміна або капітальний ремонт ліфтів, ремонт покрівлі, фасаду та інш.) і прогнозних обсягів фінансування цих робіт;

·      впорядкування взаємовідносин між ОСББ та власниками (орендарями) нежитлових приміщень (забезпечення участі власників (орендарів) нежитлових приміщень в утриманні будинку в цілому);

·      розробка пропозицій до діючих законодавчих актів стосовно відведення земельних ділянок прибудинкових територій для ефективного функціонування ОСББ;

·      проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо переваг створення ОСББ ("гарячі лінії", презентації, тематичні сюжети на телебаченні, публікації статей у місцевих періодичних виданнях тощо).

Для більш ефективного управління житловим фондом місцевих рад необхідно провести інвентаризацію житлових будинків по формам власності  з метою виявлення будинків, у яких не визначено власника.

Пропонується створювати служби єдиного замовника, що сприятиме збільшенню обсягів робіт з обслуговування житла, підвищенню їх якості та надасть можливість залучати до обслуговування житлового фонду приватні підприємства при застосуванні ними спрощеної системи оподаткування.

Запровадження інституту управителів житлових будинків та відповідних програм освітньої підготовки таких спеціалістів можливо здійснити після внесення відповідних змін до Державного класифікатору України ДК 003-95 Класифікатор професій та визначення правового статусу управителів будинків (можливість представляти інтереси мешканців будинку в договірних відносинах, застосовувати адміністративні методи впливу (покарання) з боку управителя будинку на осіб, які нанесли шкоду загальному майну в середині будинку, фасаду чи на прибудинковій території).

Також потребує відпрацювання механізм постійного контролю з боку органів місцевого самоврядування за якістю такого управління для запобігання надзвичайним ситуаціям у житловому фонді.

 

теплопостачання, ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ     

Ефективне і надійне теплопостачання населених пунктів Харківської області в умовах, які склалися, доцільно здійснювати за рахунок оптимального поєднання централізованого, децентралізованого і автономного теплопостачання з використанням різних видів палива, енергозберігаючих технологій і обладнання, можливих альтернативних напрямів використання електроенергії.

Технічному переоснащенню теплового господарства області сприятиме прийняття та реалізація регіональної програми "Модернізація систем теплопостачання Харківської області на 2010-2014 роки", проект якої на даний час проходить встановлену процедуру погодження.

Інноваційно-інвестиційні основи вказаної програми полягають в удосконаленні схеми теплопостачання згідно з перспективним планом розвитку, заміні застарілих котлів потужністю до 1МВт на сучасні або здійсненні маловитратної модернізації діючих котлів різної потужності, утилізації теплоти вихідних димових газів, впровадженні комбінованого виробництва теплової енергії (когенерація), впровадженні індивідуальних теплових пунктів, заміні аварійних і зношених труб теплотрас на сучасні з пінополіуретановою ізоляцією, впровадженні сучасних приладів діагностики стану теплових мереж.

З метою організації ефективного управління системою теплопостачання необхідно провести енергетичний аудит, а також паспортизацію всіх об’єктів теплопостачання від джерела до споживача та внести в електронні бази даних актуальну інформацію. Така робота вже проведена в м. Харкові, що забезпечило надійність та керованість системою теплопостачання на різних рівнях та надало можливість планувати необхідні матеріально-технічні ресурси на виробництво послуг. На КП «Харківські теплові мережі впроваджена геоінформаційна система та інформаційно-графічна система «Теплограф», що дозволяє контролювати основні параметри роботи системи теплопостачання. Такий досвід доцільно поширити й на решті підприємств комунальної теплоенергетики області.

Виконання заходів програми "Питна вода Харківської області на 2006-2020 роки", затвердженої рішенням обласної ради від 28.03.06 № 29-ІV, сприятиме досягненню кінцевих результатів реалізації Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010 - 2014 роки у відповідній підгалузі: покращання стану водопровідних і каналізаційних мереж, підвищення ефективності та надійності їх функціонування, впровадження новітніх технологій та обладнання в системах питного водопостачання та водовідведення, скорочення питомих витрат споживання енергоресурсів та невиробничих витрат і втрат води.

Подальше реформування системи водовідведення пропонується здійснювати з урахуванням затвердженої рішенням Харківської міської ради від 11.08.10 № 214/10 Концепції розвитку системи водовідведення м. Харкова на 2010-2020 роки, якою передбачається:

·      забезпечення відповідності якості очищених стічних вод встановленим нормам з метою зниження негативного впливу на екологічний стан басейну р. Сіверський Донець;

·      розроблення комплексу першочергових та довгострокових заходів, спрямованих на підвищення надійності та екологічної безпеки роботи системи водовідведення за рахунок її реконструкції й технічного переоснащення;

·      вирішення стратегічних завдань утилізації осаду, підвищення якості біологічного очищення в умовах зменшення кількості стоків та погіршення їхньої якості;

·      впровадження системи автоматизованого контролю головних технологічних параметрів, кількісних та якісних показників роботи очисних споруд;

·      санації і перекладки мереж водовідведення;

·      реконструкції насосних станцій та головних каналізаційних насосних станцій (ГКНС).

Пропонується розробляти та реалізовувати пілотні проекти, напрями яких зазначені у Меморандумі про співробітництво між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Харківською обласною державною адміністрацією, підписаним у м. Харкові 24 червня 2010 року.

У тепловому господарстві це оптимізація схем теплопостачання населених пунктів області шляхом виведення із експлуатації великих промислових котелень за рахунок будівництва квартальних та блочних котелень (в першу чергу реконструкція систем теплопостачання м. Куп’янська, м. Лозової).

У водопровідно-каналізаційному – покращання очистки стічних вод (з метою зменшення забруднення природного навколишнього середовища та скорочення споживання електроенергії потребують реконструкції системи централізованого водовідведення м. Ізюму, м. Первомайського тощо) та поліпшення якості послуг з централізованого водопостачання у населених пунктах області. В цьому напрямі розробляється пілотний проект «Відновлення централізованого водопостачання в населених пунктах Харківської області», реалізація якого дозволить відновити роботу близько 300 водозабірних свердловин, реконструювати близько 300 водонапірних башт і 2969 км водопровідних мереж, що, у свою чергу, дасть можливість забезпечити питним водопостачанням 181 тис. жителів області.

Для поглиблення демонополізації ЖКГ, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг необхідне застосування різноманітних схем делегованого управління підприємствами галузі шляхом передачі їх в оренду, концесію чи за рахунок створення керуючих компаній тощо.

 

міський електроТРАНСПОРТ І ДОРОЖНЄ ГОСПОДАРСТВО

Для забезпечення беззбиткового функціонування ХКП "Міськелектротранс" необхідно привести діючі тарифи на проїзд у відповідність до витрат з перевезення пасажирів та вирішити питання щодо відшкодування з державного і міського бюджетів втрат доходів підприємства від перевезень пільгового контингенту у повному обсязі. Також пропонується поетапне впровадження системи автоматичного обліку поїздок пасажирів і оплати проїзду на основі технології безконтактних смарт-карт.

Оновлення парку трамвайних вагонів і тролейбусів, що вичерпали свій технічний ресурс, планується здійснити в рамках виконання Програми розвитку міського електротранспорту на 2008 – 2015 роки, затвердженої рішенням XXVI сесії Харківської міської ради V  скликання від 23.10.08 №305/08 (за умови належного фінансування вказаної програми).

Основні заходи Програми розвитку міського електротранспорту на 2008 – 2015 роки відповідають напрямам його подальшого реформування, пропонується здійснити:

·      перегляд транспортної схеми м. Харкова з формуванням раціональної маршрутної системи з урахуванням попиту населення;

·      виключення невиправданого дублювання приватними автоперевізниками маршрутів (ліній) міського електротранспорту;

·      створення банку даних щодо забезпеченості рухомим складом підприємства міського електротранспорту, його стану і рівня гарантованої якості при виробництві та експлуатації;

·      обґрунтування вибору типів рухомих одиниць, складу новітнього обладнання для технічного переозброєння підприємства;

·      при оновленні парку рухомого складу передбачати придбання трамвайних вагонів, тролейбусів придатних для користування людьми з особливими потребами;

·      будівництво та реконструкція трамвайних і тролейбусних ліній з використанням новітніх технологій, конструкцій і спеціальних частин для трамвайних колій і контактних мереж;

·      ліквідація аварійності трамвайних колій, контактних мереж, інших об’єктів міського електротранспорту;

·      створення автоматизованої системи диспетчерського управління на базі супутникових навігаційних технологій;

·      застосування пристроїв забезпечення пріоритетного руху трамвайних вагонів і тролейбусів на регульованих перехрестях;

·      організація виготовлення, ремонту і сервісного обслуговування складальних одиниць рухомого складу на промислових підприємствах Харківської області;

·      упровадження програми капітального ремонту трамвайних вагонів із модернізацією, що передбачає застосування енергоощадного електрообладнання;

·      організація капітального ремонту спеціальної техніки ХКП "Міськелектротранс";

·      створення у ХКП "Міськелектротранс" системи обліку споживання електроенергії на тягу рухомого складу;

·      переведення АТС ХКП "Міськелектротранс" на цифрове обладнання.

 

У дорожньому господарстві необхідно реалізувати  такі заходи:

·      оптимізація планувальних характеристик і розвиток мережі вулиць та доріг згідно з генеральними планами населених пунктів області;

·      розробка технічних паспортів вулиць;

·      оновлення парку дорожньої ремонтної техніки та техніки для утримання і благоустрою вулично-дорожньої мережі міст, інших населених пунктів, де вичерпався ресурс її експлуатації;

·      приведення технічного стану основних вулиць міст, інших населених пунктів області у відповідність до вимог ДБН В.2.3-4-2000 “Автомобільні дороги” і ДБН В.2.3-5-2001 "Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів";

·      вжиття оперативних заходів з поліпшення умов руху транспорту загального користування, забезпечення умов безпеки та комфорту руху.

 

БЛАГОУСТРІЙ та санітарна очистка

Основним завданням галузі на обласному рівні є:

·      створення умов для сталої, ефективної роботи і розвитку галузі;

·      забезпечення екологічної збалансованості природних та антропогенних факторів у структурі міста; стимулювання економного й раціонального використання природних ресурсів;

·      задоволення потреб споживачів щодо рівня благоустрою населених пунктів та санітарного стану довкілля.

 

З цією метою планується реалізація наступних заходів:

·      придбання сучасної прибиральної техніки;

·      обладнання дитячих майданчиків;

·      переоснащення мереж зовнішнього освітлення (встановлення енергозберігаючих високоінтенсивних джерел світла, приладів диференційного обліку електричної енергії, впровадження автоматизованих систем дистанційного управління зовнішнім освітленням.

Відсутність належного регулювання, недостатні обсяги фінансування є причинами існуючих проблем у сфері поводження з побутовими відходами.

 Заходами щодо вирішення цих проблем повинні стати:

·      пошук місць для розміщення та будівництва полігонів ТПВ у районах Харківської області;

·      придбання контейнерів та сміттєвозів;

·      обладнання твердим покриттям майданчиків для встановлення контейнерів для збору ТПВ по всіх населених пунктах області;

·      інженерно-технічне облаштування та продовження експлуатації діючих звалищ;

·      легалізація діючих звалищ ТПВ, експлуатація яких продовжується, розробка проектів та санітарно-технічних паспортів;

·      розробка проектів закриття та рекультивації звалищ, строк експлуатації яких закінчився, та проведення цих робіт;

·      ліквідація несанкціонованих звалищ на території районів Харківської області;

·      проведення попереднього різнобічного аналізу проблем у сфері поводження з ТПВ із залученням представників органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, наукових установ, промислових підприємств, громадськості для обговорення питання розміщення сміттєпереробних виробництв, розташування ресурсної бази, визначення зобов’язань промислових виробництв та сфери застосування отриманих енергетичних і сировинних ресурсів;

·      здійснення будівництва сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів, сміттєсортувальних станцій та безпечного захоронення відходів із залученням інвестиційних коштів міжнародних фінансових установ, державного та місцевих бюджетів;

·      впровадження технології роздільного збирання ресурсно-цінних компонентів ТПВ для їх використання як джерела вторинної сировини та в енергетичних цілях, а також проведення роз’яснювальної роботи серед населення;

·      проведення термічної утилізації осадів стічних вод із одержанням надлишкової електричної та теплової енергії;

·      удосконалення методологічних засад моніторингу стану галузі (статистичні  спостереження,  вивчення  громадської  думки, експертна оцінка).

Виконанню поставлених завдань сприятиме реалізація заходів, передбачених обласною Програмою поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2014 роки, затвердженою рішенням  обласної ради від 02.08.05.

4. Інституціональне забезпечення

 

Інституціональне забезпечення виконання завдань Програми включає такі заходи: 

·      здійснення державного регулювання, гарантування надійності, ефективності, високої якості та економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг та забезпечення громадської підтримки державної політики реформування та розвитку житлово-комунальних послуг;

·      розмежування функцій  управління  та державного регулювання у житлово-комунальній сфері;

·      здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов у сфері тепло-, водопостачання  та  водовідведення щодо посилення відповідальності суб'єктів, які провадять діяльність у зазначеній сфері;

·      розмежування монопольного  і  конкурентного  ринків  у  сфері житлово-комунальних послуг;

·      посилення впливу мешканців будинків на умови свого проживання та  якість  обслуговування  житла  шляхом  стимулювання  створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (планування коштів для проведення капітальних ремонтів будинків, де створюються або вже функціонують ОСББ);

·      сприяння створенню  системи  управителів  на  ринку житлових послуг.

Інституціональні заходи виконання Програми наведено у додатку № 1 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки.

 

5. нормативно-правове та науково-технічне забезпечення

 

Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення виконання завдань Програми передбачає:

·      участь у розробці та обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства;

·      ініціювання внесення змін до діючих нормативно-правових актів з питань житлово-комунального господарства з метою розв’язання найбільш актуальних проблем галузі;

·      проведення науково-технічних досліджень з питань, пов'язаних із виробництвом (наданням) житлово-комунальних послуг, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів житлово-комунального  господарства,  міського електротранспорту, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;

·      розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання,  необхідних для технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та скорочення  питомих  витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;

·      проведення соціологічних досліджень серед населення щодо реформування житлово-комунального  господарства, вивчення громадської думки стосовно пріоритетів такого реформування (щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, служб єдиного замовника та ін.)

Підвищення ефективності діяльності підприємств комунального господарства вимагає при здійсненні їх реконструкції та технічного переоснащення застосовувати інноваційні розробки, отримані при виконанні науково-дослідних планів підприємств.

Пріоритетними напрямами у проведенні науково-дослідних робіт є визначення найбільш економічних та екологічно безпечних методів утилізації осаду, що залишається після очищення стічних вод, оцінка запасів підземних вод, визначення найбільш ефективних напрямів зниження енергоємних процесів у комунальному господарстві та ін.

Передбачається розробка оптимізованих схем тепло-, водопостачання та водовідведення з урахуванням перспективи розвитку населених пунктів, розробка норм споживання води, проведення випробувань з метою визначення фактичних втрат теплової енергії в мережах теплопостачання, проведення технічних експертиз у ліфтовому господарстві тощо. Потребують розробки новітні технології щодо сучасних методів водопідготовки, обеззаражування питної води, поглибленої біологічної очистки стічних вод.

Для забезпечення більш ефективної та сучасної роботи ліфтового господарства пропонується розробити новітню станцію управління ліфтами.

 

6. Організаційне забезпечення та проведення моніторингу виконання Програми

 

Організаційне забезпечення виконання завдань Програми відповідно до своїх повноважень здійснюють:

на обласному рівні –  Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації;

на місцевому рівні – структурні підрозділи (посадові особи) з питань житлово-комунального господарства районних державних адміністрацій та виконавчих органів міських, селищних, сільських рад.

Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації розробляє та подає для затвердження обласній раді план  заходів  щодо  реалізації  Програми за підсумками  попереднього  року та з урахуванням можливостей їх фінансування.

Моніторинг виконання Програми здійснюється щокварталу Головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації на базі даних галузевих статистичних спостережень, спеціальних досліджень, вивчення громадської думки щодо рівня житлово-комунального обслуговування та стану реформування житлово-комунального господарства. 

Заходи щодо організаційного забезпечення виконання передбачених Програмою завдань наведено у додатку № 1 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки.

 

7. Фінансове забезпечення

 

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів  державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших  джерел.

Кошти державного бюджету спрямовуються на фінансування  заходів щодо: 

·      реалізації інвестиційних проектів з реконструкції та  капітального ремонту житлового фонду, систем централізованого  тепло-, водопостачання та водовідведення, а також у сфері благоустрою і комунального обслуговування, розвитку міського  електротранспорту, спрямованих на технічне переоснащення об'єктів  житлово-комунального господарства; 

·      реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального  господарства, спрямованих на удосконалення системи управління  житловим фондом, скорочення питомих показників використання  енергетичних і матеріальних ресурсів, у тому числі щодо  впровадження використання альтернативних джерел енергії та видів  палива; 

·      забезпечення широкої громадської підтримки державної житлової  політики та реформування житлово-комунального господарства; 

·      розбудови інституційної системи щодо залучення інвестицій  міжнародних фінансових організацій та ресурсів міжнародної  технічної допомоги, спрямованих на реформування  житлово-комунального господарства. 

Фінансування Програми щодо реалізації інвестиційних  проектів, у тому числі пілотних проектів у сфері  житлово-комунального господарства, здійснюється шляхом: 

·      цільового фінансування відібраних на конкурсній основі  проектів; 

·      часткового або повного відшкодування відсоткових ставок за  кредитами для реалізації проектів; 

·      повного відшкодування відсоткових ставок за кредитами або  часткового погашення основної суми кредитів, що надаються  суб'єктам малого та середнього бізнесу, об'єднанням співвласників  багатоквартирних будинків для реалізації інвестиційних проектів з  енергозбереження у житлових будинках. 

 Рішення про виділення коштів на вищезазначені цілі приймається у разі, якщо: 

1) підтверджено фінансування проектів з місцевих бюджетів та  інших джерел, крім проектів, що реалізуються об'єднаннями  співвласників багатоквартирних будинків, у такому співвідношенні: 

у 2010-2011 роках: 

для проектів, що реалізуються в обласних центрах, - не менш як 70 відсотків суми  коштів, виділених із державного бюджету; 

для проектів, що реалізуються у містах обласного значення, - не менш як  40 відсотків суми коштів, виділених із державного бюджету; 

для проектів, що реалізуються в інших населених пунктах, - не  менш як 10 відсотків суми коштів, виділених із державного бюджету; 

у 2012-2014 роках: 

для проектів, що реалізуються в обласних центрах, - не менш як 100 відсотків суми  коштів, виділених із державного бюджету; 

для проектів, що реалізуються у містах обласного значення, - не менш як  70 відсотків суми коштів, виділених із державного бюджету; 

для проектів, що реалізуються в інших населених пунктах, - не  менш як 20 відсотків суми коштів, виділених із державного бюджету; 

2) підтверджено фінансування проектів з реконструкції та  капітального ремонту житлових будинків, в яких функціонують  об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші форми  самоорганізації населення, за рахунок коштів власників житлових та нежитлових  приміщень у відповідних будинках не менш як 10 відсотків суми  коштів, виділених із державного бюджету у 2010 році, та не  менш як 20 відсотків суми коштів, виділених із державного бюджету у  2011-2014 роках. 

Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань  Програми наведено у додатку № 2 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки. 

При визначенні обсягу фінансового забезпечення виконання завдань Програми були враховані показники місцевих програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства, перелік яких наведено у додатку № 4 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки.

 

 

8. Контроль за виконанням Програми

 

Контроль за виконанням цієї Програми здійснюється Головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, райдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування. 

Громадський контроль за ходом виконання Програми здійснюється представниками громадських організацій, статутом яких передбачено провадження діяльності у сфері житлово-комунальних  послуг. 

Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури  подає Харківській обласній державній адміністрації та Міністерству з питань житлово-комунального господарства України інформацію про хід виконання завдань, визначених Програмою. 

Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється у встановленому порядку.

Щорічно, з урахуванням економічної ситуації в країні та області, при визначенні обсягів фінансування з різних джерел на розвиток житлово-комунальної галузі в Програму можуть вноситись зміни до запланованого річного обсягу фінансування та переліку заходів для технічного переоснащення, ремонту, реконструкції, впровадження енергозберігаючих технологій тощо.

 

9. Очікувані результати

 

Виконання Програми дасть можливість: 

·      забезпечити реалізацію державної політики щодо реформування житлово-комунального  господарства; 

·      створити сприятливі умови для залучення позабюджетних коштів у розвиток об'єктів житлово-комунального господарства та  ефективний механізм подальшого його реформування із залученням  іноземних інвестицій, кредитів, коштів фізичних і юридичних осіб; 

·      провести комплексну модернізацію і технічне переоснащення  підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення  ресурсоспоживання і дотримання екологічних нормативів; 

·      зменшити до рівня експлуатаційної безпеки зношеність  основних фондів у житлово-комунальній сфері та витрати і втрати  під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг; 

·      зменшити залежність галузі від імпорту енергоресурсів та підвищити рівень її енергетичної безпеки; 

·      забезпечити поступове виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відбудову аварійних об'єктів комунального  господарства на умовах фінансування з державного та місцевих  бюджетів; 

·      забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств житлово-комунального господарства; 

·      забезпечити надання населенню житлово-комунальних послуг  належної якості відповідно до вимог національних стандартів; 

·      забезпечити прозорість у формуванні тарифної та цінової  політики на житлово-комунальні послуги; 

·      стимулювати внутрішнє виробництво у сферах, суміжних із сферою житлово-комунального господарства; 

·      забезпечити захист прав споживачів, їх своєчасне  інформування з питань своїх прав та обов'язків; 

·      завершити обладнання багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку тепла, холодної та гарячої води; 

·      привести витрати і втрати під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг у відповідність з вимогами європейських  стандартів; 

·      забезпечити широку суспільну підтримку виконання основних завдань у рамках реформи житлово-комунального господарства. 

Основні очікувані результати від виконання Програми наведено у додатку № 3 до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Харківської області на 2010-2014 роки. 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ