З а т в е р д ж е н о

рішенням обласної ради

від 28 березня 2006 року №29-IV (29-4-рр)

(ХХХІХ сесія ІV скликання)

П Р О Г Р А М А

"Питна вода Харківської області"

на 2006-2020 роки

З М І С Т

Стор.

1.	Загальні положення	3
2.	Сучасний стан водопровідно-каналізаційної мережі та якості питної води	3
3.	Мета та основні завдання Програми	6
4.	Напрями реалізації Програми	7
5.	Етапи реалізації Програми	8
6.	Підготовка кадрів та залучення громадськості до розв'язання проблем із забезпечення населення питною водою	9
7.	Механізм реалізації Програми	10
7.1.	Організаційне забезпечення реалізації Програми	10
7.2.	Фінансове забезпечення Програми	10
8.	Контроль за виконанням Програми	12
9.	Очікувані результати від реалізації Програми	12
10.	Ступінь досягнення очікуваних результатів	12
12.	Основні завдання місцевих органів  виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації Програми “Питна вода Харківської області” на 2006-2020 роки	14
13.	Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Програми              “Питна вода Харківської області” на 2006-2020 роки за рахунок усіх джерел фінансування	19

1. Загальні положення

Програма  "Питна  вода Харківської  області”  на  2006-2020  роки (далі – Програма) розроблена на виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму  “Питна вода України” на 2006-2020 роки” та спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою  в достатній  кількості відповідно до Закону України  “Про питну воду та питне водопостачання”. 

Забезпечення  населення  області  якісною питною водою є однією з найважливіших проблем, від розв’язання якої залежить збереження здоров’я, поліпшення умов діяльності  і підвищення рівня життя населення.

Розроблення Програми обумовлено:

- незадовільним екологічним станом поверхневих і підземних джерел питного водопостачання;

- незадовільним технічним станом і зношеністю   основних фондів систем питного   водопостачання та водовідведення;

- застосуванням застарілих технологій та обладнання в системах питного   водопостачання та водовідведення;

- високою енергоємністю системи питного   водопостачання та водовідведення;

- недостатнім використанням  підземних вод для питного водопостачання;

- необхідністю приведення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення у відповідність з фактичними витратами виробництва;

- обмеженістю інвестицій та дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації систем питного   водопостачання та водовідведення.

2. Сучасний стан водопровідно-каналізаційної мережі

та якості питної води

Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів – Дона (Сіверського Донця) та Дніпра.

Основними джерелами водопостачання області є підземні та поверхневі водні  ресурси - р. Сів. Донець (Печенізьке водосховище) і канал Дніпро-Донбас, до складу якого входить Краснопавлівське водосховище. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничо-технічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 тис.м³/добу.

  Станом на 01.01.2005 в області користуються послугами водопостачання населення 17 міст, 49 селищ міського типу і 218 сільських населених пунктів, в яких налічується 612 діючих водопроводів і 28 окремих водопровідних мереж.   Протяжність водоводів в області становить 2,7 тис.км, вуличних водопровідних мереж – 4,9 тис.км. Насосні станції 1-го підйому спроможні подати 1,8 млн куб. м води, а очисні споруди  здійснити очистку 1,2 млн куб.м стоків на добу.

Основні показники з надання послуг систем водопостачання  окремих міст і населених пунктів Харківської області наведені в таблиці:

№№ п/п	Райони та міста області	Кіль-кість жите-лів, тис. осіб	% централізова-ного охоплення водопроводом	Продуктив-ність систем, тис.м^3/добу	% відшко-дування послуг затвердже-ними тарифами
1	2	3	4	5	6
1.	Балаклійський	88	44,6	3,5	100
2.	Барвінківський	28,5	47,0	1,7	73,6
3.	Близнюківський	23,1	24,0	1,4	100
4.	Богодухівський	43,1	30,0	0,6	100
5.	Борівський	19,6	62,0	1,2	83
6.	Валківський	34,4	44,0	0,7	100
7.	Великобурлуцький	25,8	65,0	0,4	100
8.	Вовчанський	51,6	45,0	9,8	99
9.	Дворічанський	20,4	63,0	0,31	100
10.	Дергачівський	96,1	21,0	0,6	85
11.	Зачепилівський	17,4	60,0	0,5	100
12.	Зміївський	77,1	55,0	1,8	100
13.	Золочівський	30,9	38,0	0,3	100
14.	Ізюмський	послуги з централізованого водопостачання не надаються
15.	Кегичівський	22,7	90,0	0,8	100
16.	Коломацький	8,4	45,3	0,2	100
17.	Красноградський	47,5	73,0	3,6	100
18.	Краснокутський	30,9	42,0	0,6	100
19.	Куп'янський	27,8			100
20.	Лозівський	32,6	85,7	1,0	100
21.	Нововодолазький	37,4	30,0	0,4	72,7
22.	Первомайський	послуги з централізованого водопостачання не надаються
23.	Печенізький	11,2	50,0	0,5	100
24.	Сахновщинський	24,3	52,0	0,8	59,4
25.	Харківський	183,3	41,0	7,9	63,3
26.	Чугуївський	48,7	100,0	1,0	68,6
27.	Шевченківський	22,2	97,8	0,8	100
28.	м.Ізюм	54,3	60	10,2	92
29.	м. Куп'янськ	60,1	79	15,0	100
30.	м. Лозова	60,9	75	15,0	100
31.	м. Первомайський	31,2	82	4,7	92,1
32.	м. Люботин	22,3	48	1,2	100
33.	м. Чугуїв	34,2	54	6,5	54,3
34.	м. Харків	1463,7	85,1	700,0	100

Одним з потужних водопостачальних підприємств області, яке забезпечує питною водою м.Харків і райони області, є КП "ВТП "Вода". Підприємство має одну з найбільш розвинених систем водопостачання в Україні. Загальна протяжність водогонів і водопровідних мереж (з урахуванням ВУВГ „Донець” і ВУВГ „Дніпро”) складає 2450,9 км, у тому числі 749,7 км магістральних водогонів. Тільки по м. Харкову експлуатується 278,8 км водогонів і 1701,2 км водопровідних мереж. Відсутність інвестицій та оборотних коштів у КП „ВТП „Вода”, особливо в останні роки, негативно впливає на технічний стан системи водозабезпечення міста та районів області. Протяжність технічно зношених водогонів і водопровідних мереж, що потребують термінової санації і заміни, складає 812 км, тобто 33 % від загальної протяжності водогонів і водопровідних мереж, у тому числі по м. Харкову - 664,7 км. При розрахунковій мінімальній нормі заміни і санації мереж і водоводів - 50 км на рік, фактично щорічно перекладається 5-8 км, або 10–16 %. З урахуванням подальшого старіння і нарощування темпів технічного зносу основних фондів це може призвести до неконтрольованих процесів руйнування систем водопостачання.

За 2004 рік з усіх джерел водопостачання подано у мережу 324,8 млн куб.м води.

Актуальною проблемою для водопровідних підприємств області залишається зменшення відсотка витоку та неврахованих втрат води, який у 2004 році склав у середньому 30,9 %  від обсягу води, відпущеної споживачам. Однією з причин значних втрат води є наявність аварійних і старих мереж. Питома вага трубопроводів у незадовільному для експлуатації стані складає в загальній протяжності водоводів 24,1%, вуличної  водопровідної  мережі - 24,9%, внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі - 19,1%.

Послугами водовідведення  в області користується  населення  16 міст,     36 селищ міського типу і  48 сільських населених пунктів. В області налічується   118 каналізацій та 31 окрема каналізаційна мережа. Одиночна протяжність головних колекторів становить 809,7 км, вуличної каналізаційної  мережі - 1365,9 км,  внутрішньоквартальної та дворової мережі - 800,0 км.  За рік каналізаціями в області було пропущено близько 270,6 млн куб.м стічних вод, із них 97,7 % пропущено через очисні споруди, 96,8% рідини пройшло повну біологічну (фізико-хімічну) очистку.

Каналізаційні системи та очисні споруди відносяться до об’єктів підвищеної  екологічної  небезпеки і потребують пильної уваги до технічного стану. В цілому по області  протяжність старих і аварійних головних колекторів збільшилася на 9,7 км, вуличної каналізаційної мережі - на 12,9 км, або на 6,7% та  2,2%  відповідно.

Місто Харків  обслуговується найбільшим підприємством області – ДКП “Харківкомуночиствод”. Загальна довжина  обслуговуваної системи колекторів – 1415 км,  у т.ч. тунелів глибокого заглиблювання – 55 км; напірних трубопроводів – 65,4 км.

Для перекачки стічних вод експлуатується 27 насосних станцій, у тому числі головна насосна станція, яка розташована на території очисних споруд „Диканівські”.

Очисні споруди м.Харкова забезпечені обладнанням  для повної біологічної очистки згідно з нормативами, які діяли на час їх будівництва. Обсяги послуг з водовідведення та біологічної очистки стічних вод, які виконує підприємство, становить 11% від загального обсягу очистки  стічних вод усіх підприємств водовідведення України.

ДКП „Харківкомуночиствод”   експлуатує :

- мережі колекторів та трубопроводів, зношеність та амортизація яких є майже 75%, тобто необхідна їх заміна або санація;

- комплекс біологічної очистки „Диканівський", який почав своє існування у 1914 році, загальна зношеність – 56,2%, а по окремому обладнанню  – 100%, тобто необхідна  його негайна заміна;

- комплекс біологічної очистки „Безлюдівський”, який має середній відсоток амортизації більш ніж 65%, а термін експлуатації обладнання значно перевищує нормативні;

- об’єкти водозниження, міську зливову каналізацію загальною довжиною 225 км, амортизація яких складає 43%. Очисних споруд немає;

- річки  та   водоймища  міста,   що   складаються  з 55 км русел річок, 6 гідроспоруд (греблі) та п’ятьох  водосховищ.

Амортизація основних фондів, що розміщені на цій водній акваторії, складає  69%.

Крім  "санітарної” очистки міста, це підприємство проводить відвід поверхневих вод, зниження рівня ґрунтових вод, експлуатацію річок і водоймищ м.Харкова. Підприємства каналізаційного господарства області забезпечують вирішення екологічних і санітарних проблем міст і селищ  регіону.

3. Мета та основні завдання Програми
 
 Метою Програми є покращання рівня забезпечення  населення  Харківської області питною водою  нормативної  якості  в  межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналізаційної  мережі,  підвищення  ефективності  та надійності її  функціонування; як наслідок, поліпшення  на  цій  основі  стану здоров'я  населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в області; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання.

        Для досягнення цієї мети необхідно вирішити завдання щодо попередження забруднення джерел питного водопостачання, забезпечення їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопостачання за рахунок реалізації водоохоронних, технічних, санітарних заходів, удосконалення технологій підготовки води на водоочисних станціях, контролю за якістю питної води, розвитку систем забору, транспортування питної води, а також розвитку нормативно-правової бази з питань питного водопостачання, господарського механізму водопостачання, що стимулює економію питної води, у тому числі за рахунок підтримки розвитку як на державному, так і на місцевому рівнях, сталого функціонування водопровідного господарства області.

4.Напрями реалізації Програми
 
     Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:
1. Охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання.
2. Науково-технічне забезпечення, з урахуванням стандартів, технологій, засобів і методів, прийнятих у Європейському союзі.
3. Розвиток та   реконструкція систем водопостачання та водовідведення.
4. Забезпечення підприємств питного водопостачання    та водовідведення    енергозберігаючими   технологіями підготовки  питної  води  та очищення стічних  вод, відповідним обладнанням і приладами контролю.

Для реалізації Програми необхідне нормативно-правове та науково-технічне забезпечення, здійснення  місцевими органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Основних завдань (додаються), передбачених цією Програмою.

        Охорона і раціональне  використання    джерел    питного  водопостачання включає:
        - очищення поверхневого    стоку    з   селитебних   територій, будівництво  систем  водовідведення  в  містах  і сільських населених пунктах,  покращення стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;
        - благоустрій водоохоронних зон і  прибережних  захисних  смуг водних об'єктів;
        - захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу тваринницьких, птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських  об'єктів,  що створюють загрозу забруднення вод;
        - розчищення русел річок і дна водосховищ;
        - укріплення берегів річок і водосховищ;
        - моніторинг стану водних об'єктів, вода яких використовується для питного водопостачання.
 
У результаті здійснення цих заходів зменшиться потрапляння забруднюючих речовин  у  водні об'єкти - джерела питного водопостачання.
 
        Науково-технічне забезпечення Програми включає розроблення технологій  щодо раціонального використання та економії питної води, удосконалення водозаборів з поверхневих і підземних джерел питного водопостачання та технологій підготовки питної води.
 
 Розвиток і реконструкція систем питного водопостачання та водовідведення передбачає:
 
        - будівництво та реконструкцію водопровідних споруд;
        - реконструкцію систем водопостачання житлових будинків;
        - реконструкцію та технічне переоснащення водоочисних станцій;
        - будівництво та реконструкцію споруд з очищення стічних вод;
        - запобігання аваріям  на  підприємствах питного водопостачання та водовідведення.
 
 

        Забезпечення підприємств питного водопостачання та водовідведення   ресурсо-, енергозберігаючими технологіями підготовки питної води та  очищення стічних вод, відповідним обладнанням і приладами контролю здійснюється шляхом:

- реконструкції існуючого енергогосподарства і кабельних ліній на   спорудах водопостачання;

        - впровадження тиристорних перетворювачів регулювання насосних агрегатів по всій системі подачі і розподілу води, включаючи насосні станції підвищення тиску;

        - впровадження приладів обліку холодної і гарячої води на водопровідних вводах житлових будинків;

        -   впровадження локальних систем п’єзометрії в системі водопостачання з автоматичною фіксацією вільних тисків і витрат води в контрольних точках;

        -    модернізації і розвитку системи обліку подачі води.
 
 
5. Етапи реалізації Програми
 
Програма розрахована  на  15  років  і виконуватиметься в три етапи.

На першому етапі (2006–2010 рр.) передбачається:

- стабілізація фінансово-економічного стану підприємств водопровідно-каналізаційного господарства області шляхом запровадження економічно обґрунтованих тарифів з урахуванням витрат на здійснення капітальних вкладень;

- удосконалення нормативно-правових актів на місцевому рівні з метою сприяння розвитку підприємств водопровідно-каналізаційного господарства;

- удосконалення науково-технічного забезпечення у сфері питної води та питного водопостачання з наближенням її до стандартів Європейського Союзу;

- здійснення заходів щодо економії питної води та зниження енергоємності її виробництва;

- створення сприятливих умов для залучення інвестиційних ресурсів з метою технічного переоснащення;

- здійснення заходів з охорони джерел водопостачання;

- поліпшення стану і забезпечення дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання;

- розширення обсягів використання підземних вод;

- заборона використання підземних вод на технологічні потреби промисловими підприємствами (крім підприємств харчової промисловості);

- відновлення та реконструкція систем питного водопостачання та водовідведення, що знаходяться у непрацюючому стані або постачають воду, яка не відповідає нормативам якості питної води.

На першому етапі виконання Програми використовувати результати проведених раніше наукових досліджень для доведення до стадії розробки конструкторської документації, забезпечення введення в експлуатацію дослідно-промислових зразків на основі новітніх технологій питного водопостачання.

Одночасно в рамках науково-технічних та інноваційних програм розгорнути наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, що забезпечать впровадження передових науково-технічних досягнень під час реалізації інвестиційних програм на наступних етапах. Це дасть можливість забезпечити випереджувальне виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та їх своєчасне впровадження.

На другому етапі (2011–2015 рр.) передбачається:

- здійснення заходів щодо підвищення ефективності і надійності функціонування систем питного водопостачання, які забезпечать поступове поліпшення якості питної води, у тому числі за рахунок розширення обсягів використання підземних вод;

- розширення обсягів робіт з відновлення, реконструкції, будівництва систем питного водопостачання та водовідведення, а також з охорони та покращення стану водних об’єктів – джерел питного водопостачання.

На третьому етапі (2016–2020 рр.) передбачається:

- завершення найбільш капіталовитратних заходів, які дадуть змогу докорінно покращити забезпечення населення області якісною питною водою.

 
6. Підготовка кадрів та залучення громадськості до розв’язання проблем із забезпечення населення питною водою
 

Стабільна робота підприємства можлива тільки за наявності необхідної кількості кадрів відповідної кваліфікації. На підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства склалася ситуація, коли досвідчених спеціалістів із року в рік стає все менше і менше, а приплив молодих спеціалістів не забезпечує всіх потреб підприємства. Отже губиться наступність кадрів. Нинішні умови господарювання вимагають підготовки спеціалістів нової формації. Поряд з інженерно-технічними працівниками потрібні менеджери з управління виробництвом, у сервісному обслуговуванні, що застосовують методи бізнес-планування.

З метою підготовки професійних кадрів нової формації, формування екологічної свідомості і культури спеціалістів підприємства, екологічної освіти, виховання та інформування населення, для ефективного виконання пріоритетних напрямів реалізації Програми передбачається:

- активна співпраця з вищими навчальними закладами і професійно-технічними училищами щодо кадрового поповнення підприємств водопровідно-каналізаційного господарства;

        - перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців сфери управління системи водопостачання;

        - проведення атестації керівних працівників і спеціалістів;

        - організація конкурсів і виставок водо- та енергозберігаючих технологій, засобів підготовки та подачі питної води;

        - залучення громадських організацій до участі в заходах, передбачених Програмою.

 
7. Механізм реалізації Програми
 
7.1.Організаційне забезпечення реалізації Програми
 
Безперебійне питне    водопостачання    та     водовідведення забезпечується на основі єдиного управління, впровадження новітніх технологій,  освоєння капіталовкладень,  стабілізації економічного становища  підприємств  питного  водопостачання та водовідведення, зниження витрат матеріальних та енергетичних ресурсів.
В основу  управління  у  сфері  питного   водопостачання   та водовідведення   покладено   такі   принципи:   взаємоузгодженість діяльності   підприємств    водопровідно-каналізаційної    мережі; удосконалення  роботи  з  розмежування повноважень у цій сфері між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Організацію виконання    Програми    відповідно    до   своїх повноважень здійснює обласна державна адміністрація.
 
7.2.Фінансове забезпечення Програми
 
Фінансування Програми здійснюється за рахунок:
- коштів Державного бюджету України;
- коштів місцевих   бюджетів   (з   урахуванням   заходів,  які фінансуються в рамках державних, регіональних та галузевих програм і проектів, що реалізуються);
- коштів підприємств  питного  водопостачання та водовідведення відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування, в порядку, установленому законодавством;
- інших джерел, у тому числі зовнішніх і внутрішніх запозичень,  грантів міжнародних організацій,  коштів  міжнародних програм, благодійних внесків тощо;
- удосконалення механізму   розподілу  платежів  за  спеціальне водокористування.

Згідно із Законом України „Загальнодержавна програма „Питна вода в Україні на 2006–2020 роки”, Кабінету Міністрів України щорічно при розробленні проекту закону про Державний бюджет України необхідно передбачати субвенції (дотації) місцевим бюджетам на здешевлення вартості електроенергії, яка використовується для подачі питної води, до рівня розміру цін (тарифів), за якими населення сплачує за електроенергію в побуті.

Обґрунтування обсягів робіт і обсягів фінансування з Державного бюджету України, з урахуванням пропозицій міжвідомчої та регіональних комісій з реалізації Програми, щорічно подається до проекту Державної програми економічного  і соціального розвитку та проекту Державного бюджету України на відповідний рік центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Кошти Державного бюджету України можуть використовуватися на підтримку таких заходів:

- реконструкція та будівництво унікальних систем водопостачання та водовідведення у великих містах;

- реконструкція та будівництво в сільській місцевості систем питного водопостачання, які потребують значних капітальних вкладень (міжрегіональні групові водопроводи, станції з очищення води);

- будівництво підприємств з виготовлення споруд і установок питного водопостачання та водовідведення в контейнерному чи блочному виконанні;

- роботи з поліпшення стану водних об'єктів - джерел питного водопостачання;

- попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві;

- здійснення досліджень та розробок з визначення технічних умов і  регламентів, методів експлуатації обладнання в системах питного водопостачання;

- виробництво вітчизняних вимірювальних приладів з контролю якості води та оснащення ними лабораторій;

- підготовка та оприлюднення Національної доповіді про якість води та стан питного водопостачання в Україні;

- вдосконалення нормативно-правової бази і науково-технічного забезпечення з питань питного водопостачання та водовідведення;

- методичне, метрологічне та аналітичне забезпечення впровадження державних стандартів у сфері питної води та питного водопостачання.

Реконструкція і будівництво системи питного водопостачання та водовідведення здійснюється за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим  бюджетам на виконання заходів з попередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві, у разі їх передбачення в Державному бюджеті України на відповідний рік, а також коштів місцевих бюджетів і підприємств на умовах співфінансування.

Обсяги фінансування Програми з місцевих бюджетів визначаються щорічно при їх затвердженні відповідно до розділу “Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Програми “Питна вода Харківської області “ на 2006-2020 роки за рахунок усіх джерел фінансування” .

Головними розпорядниками бюджетних коштів на виконання заходів Програми є:

- на державному рівні - центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;

- на регіональному рівні – Харківська обласна державна адміністрація.

 
8. Контроль за виконанням Програми
 

Контроль за виконанням цієї Програми здійснює Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, обласна державна адміністрація.

Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється відповідно до Законів України „Про питну воду і питне водопостачання” та „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Контроль за використанням коштів, спрямованих на реалізацію заходів Програми, здійснюється відповідно до законодавства.

 
 
9. Очікувані  результати від реалізації Програми
 

Виконання Програми дасть можливість забезпечити:

- реалізацію державної політики у сфері питної води та питного водопостачання;

- підвищення надійності та ефективності роботи системи водопостачання;

- підвищення рівня якості послуг з питного водопостачання, що надаються населенню м. Харкова та іншим населеним пунктам області;

- поліпшення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо забезпечення питною водою та зниження, відповідно, захворюваності населення;

- охорону і раціональне використання джерел питного водопостачання та поступове їх відновлення;

- впровадження на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства  сучасних технологій, матеріалів, реагентів, обладнання тощо;

- підвищення рівня економічної ефективності функціонування підприємств;

- зниження витрат матеріальних і енергетичних ресурсів у процесі питного водопостачання;

- модернізацію інфраструктури підприємств.

 
 
 10. Ступінь досягнення очікуваних результатів 
 

Оцінка результативності реалізації Програми – це визначення можливого ступеня досягнення очікуваних результатів.

Для прогнозування результативності Програми обираються показники, які характеризують не лише господарську діяльність у сфері питного водопостачання. Такими показниками можуть бути:

- узагальнений стан та знос основних фондів водопровідно-каналізаційного господарства;

- показник питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів;

- узагальнена собівартість послуг централізованого водопостачання та водовідведення;

- узагальнена прибутковість (відношення прибутку до доходу) тощо;

- частка населення, яке забезпечене якісною питною водою в достатній кількості.

Очікувані результати оцінюються за Показниками моніторингу, наведеними нижче, з урахуванням майбутніх змін, у разі виконання запланованих Програмою заходів. Планові показники можуть визначатися за розрахунками або за експертними оцінками. Для встановлення фактичних значень показників запроваджується аналіз стану реформування і розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості.

Наступні розділи: “Показники моніторингу очікуваних результатів реалізації Програми”, “Основні завдання місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації Програми “Питна вода Харківської області на 2006-2020 роки”, “Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Програми “Питна вода Харківської області на 2006-2020 роки за рахунок усіх джерел фінансування”, - є невід’ємною частиною Програми.